АО «ВДОВИЧЕН ТА ПАРТНЕРИ», маючи багаторічний досвід практики у сфері юридичного захисту бізнесу, належить до «бутикових» адвокатських об’єднань, а отже, є всі підстави вважати себе представниками бізнес-адвокатури або адвокатури для бізнесу. Якщо аналізувати 2019 р. та особливості діяльності в цьому сегменті юридичного ринку, то минулий рік можна назвати періодом «перезавантаження влади». У владі змінився основний гравець, а також правила гри у відносинах «влада – бізнес». Для бізнесу у таких відносинах авангардом виступає бізнес-адвокатура. Тож перезавантаження влади здійснило певний вплив на її діяльність. З огляду на зазначене, зупинимося на окремих важливих аспектах.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Влада та бізнес: новий гравець – нові правила
Вибори Президента України та вибори до Верховної Ради України зумовили появу на політичній арені нової команди з новими постатями та «абсолютними повноваженнями». Це дозволяє їй вирішальним чином впливати як на законодавчу, так і на виконавчу гілки влади. Про систему стримувань та противаг складно вести мову. Кількість законодавчих ініціатив, які надійшли на розгляд до Верховної Ради України за останній рік, важко назвати розумною для того, щоб мати можливість належно їх опрацювати. Проте це змінило вектор надання юридичної допомоги бізнес-адвокатами. Тепер увага акцентується на правовому аналізі внесених законопроектів, які стосуються господарської діяльності суб’єктів господарювання, а також наданні рекомендацій щодо варіантів пристосування до можливих нових реалій. Потрібно діяти на випередження. Бізнес розуміє, що парламентська більшість у Верховній Раді України залишається парламентською більшістю. Тож не варто ігнорувати ініціативи, які вона вносить, оскільки існують великі шанси, що ці законопроекти набудуть чинності.
Реформа державних органів: зачистка чи в зоні особливої уваги?
Минулий рік – це рік чергового реформування органів державної влади. Маємо «щорічну» реорганізацію податкових органів. Наразі діє Державна податкова служба України та Державна митна служба України. Відбулося перезавантаження прокуратури на центральному рівні – був створений Офіс Генерального Прокурора. Розпочав роботу Вищий антикорупційний суд. Водночас можновладці активно обговорюють тему реформування Служби безпеки України, подальші масштабні реформи органів прокуратури, створення Бюро фінансових розслідувань.
Що змінилося для бізнесу?
Якщо говорити про теперішній стан справ у порівнянні з минулими роками, то припускаємо, що наразі не відбулося суттєвих позитивних зрушень. Загроза безпеці ведення бізнесу через періодичне втручання, а іноді відвертий тиск правоохоронних органів на місцях, можна назвати візитівкою сьогодення для вітчизняних суб’єктів господарювання. Зрозуміло, що це не найкращим чином формує інвестиційну привабливість України. Таким чином, прийняті Верховною Радою закони (так звані «Маски-шоу стоп-1», «Маски-шоу стоп-2») мають логічне продовження у вигляді проекту Закону №2740 «Маски-шоу стоп-3», в якому акцентується на захисті ІТ-індустрії від «зловживань» правоохоронних органів.
Коли мова йде про неправомірне переслідування бізнесу правоохоронними органами, то одне з основних місць у дискусії займає діяльність податкової міліції. Питання її ліквідації час від часу порушується протягом останнього десятиліття. Однак цей правоохоронний орган є свого роду «феніксом» у системі державних органів, який до сьогодні не був ні ліквідований, ні суттєво реформований. Склалася достатньо цікава ситуація, коли були створені територіальні органи Державної податкової служби України – головні управління ДПС України, а підрозділи податкової міліції діють як структурні підрозділи Державної фіскальної служби України – органу, що перебуває у стані припинення. Проте це не заважає податковій міліції порушувати кримінальні провадження за ст. 212 КК України за «сумнівних» підстав без факту узгодження грошових зобов’язань у порядку, встановленому Податковим кодексом України (зокрема, на підставі отримання аналітичної інформації).
Отже, наразі можна говорити про етап, коли влада більше зацікавлена у створенні «власної системи впливу» через переформатування окремих правоохоронних органів та зміну їх кадрового складу. Натомість про зміну конфліктного характеру відносин правоохоронних органів та бізнесу говорити зарано.
Податкова реформа: крок вперед чи два назад?
Попередній досвід показує, що чергова податкова реформа – неодмінний атрибут зміни влади. Проблема поповнення державного та місцевих бюджетів залишається завжди, але підходи до її вирішення бувають різними. За останній рік під пильною увагою перебувало питання щодо існування спрощеної системи оподаткування, достатньо багато побоювань стосувалося її ліквідації. До того ж говорили про можливе запровадження окремої групи платників-спрощенців для ІТ-сфери.
Що маємо як результат?
Неочікувано, але кінець 2019 р. не був ознаменований внесенням кардинальних змін до Податкового кодексу України, як це відбувалося останніми роками. Натомість проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей №1210 від 30.08.2019 р., що кардинально змінює податкове законодавство, був прийнятий 16.01.2020 р. Наразі цей закон не набув чинності, але припускаємо, що врешті-решт Президент його підпише. Як наслідок, його норми набудуть чинності протягом 2020 р., що вчергове свідчить про порушення принципу стабільності податкового законодавства, передбаченого ст. 4 Податкового кодексу України.
Якщо аналізувати «еволюцію» податкової реформи за останній час (враховуючи положення проекту Закону №1210), то можна відзначити такі її характеристики:
• Тотальна фіскалізація. Запроваджені законодавчі зміни фактично призводять до повної фіскалізації діяльності всіх суб’єктів господарювання (зокрема, мікробізнесу). Протягом 2020 р. від застосування РРО звільняються фізичні особи-підприємці, розмір доходу яких не перевищує 1 млн грн. З 01.10.2020 р. обов’язкове застосування РРО передбачається для окремих категорій фізичних осіб-спрощенців, які реалізують товари чи послуги через мережу Інтернет, технічно складні побутові товари з подальшим гарантійним ремонтом, лікарські засоби, здійснюють діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування тощо, реалізують деталі та приладдя для автотранспортних засобів. З 01.01.2021 р. тотальна фіскалізація буде стосуватися всіх платників єдиного податку ІІ-ІV груп.
• Посилення податкових процедур та змісту податкового контролю. Прийнятий проект Закону №1210 в засобах масової інформації іноді називають «податковим терором». Частково можна з цим погодитися. Передбачається надання податковій надмірних додаткових повноважень, запроваджена концепція наявності вини в податковому правопорушенні, що може призвести до суб’єктивізму в діях перевіряючих. Окрім того, законопроектом регламентується дотримання наявності ділової мети в окремих податкових правовідносинах, вводиться поняття «умовних» дивідендів, що має достатньо широкі варіації для їх розуміння тощо. Вірогідно, все це посилить і без того складні «антагоністичні» відносини між платниками податків та податковими органами.
• Курс на імплементацію Плану протидії практикам розмивання оподатковуваної бази та виведення прибутку з-під оподаткування (План дій BEPS). Проект Закону №1210 присвячується також питанням деофшоризації, запровадження міжнародних стандартів податкового контролю для всіх учасників міжнародної торгівлі та імплементації в рахунок взятих Україною міжнародних зобов’язань, норм, передбачених Планом дій BEPS. Одним із нововведень для бізнесу, що викликає особливе занепокоєння, є запровадження поняття «контрольовані іноземні компанії». Відтепер володіння такими компаніями може призвести до необхідності фізичним особам-резидентам сплачувати податок на доходи фізичних осіб, виходячи з прибутку, заробленого такими компаніями та не розподіленого у вигляді дивідендів.
Перезавантаження влади: чи є позитивні тенденції?
Бізнес-адвокатура зможе надати конструктивний зворотний зв’язок владі не лише завдяки критиці, але й оцінюючи позитивні зрушення. Варто відзначити, що дещо спало напруження у питаннях щодо проведення трудових перевірок, які до останнього часу були справжнім «головним болем» для бізнесу. Цьому можна надати декілька пояснень. По-перше, бізнес став більш зацікавлений в офіційному працевлаштуванні працівників, аніж мати проблеми з інспекторами праці. По-друге, були зменшені трудові штрафи (Закон України від 12.12.2019 р. №378-IX «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України»). Якщо говорити про діяльність контролюючих органів загалом, то спостерігається тенденція до зменшення кількості позапланових перевірок бізнесу та актуалізації завчасного планування контрольно-перевірочних заходів.
Також був прийнятий антирейдерський закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності» від 03.10.2019 р. №159-IX, який передбачає додаткові юридичні механізми, що створюють перепони для рейдерського захоплення нерухомого майна та корпоративних прав. Проте акцентуємо увагу, що ситуація навколо боротьби з рейдерством все ж таки залишається достатньо складною.
Водночас проект Закону №1210 містить пропозиції, які заслуговують на схвальну оцінку. Зокрема, щодо підвищення порогових значень для окремих груп платників податків єдиного податку, зміни критеріїв для обов’язковості визначення податкових різниць платниками податку на прибуток, скорочення підстав для проведення податкових перевірок тощо.
Висновки
Перезавантаження влади – це нові можливості, виклики та загрози для вітчизняного бізнесу. Отже, спеціалізація «бізнес-адвокат» і надалі залишиться актуальною, незважаючи на значну конкуренцію. Запорукою успіху тут буде латинський вислів: «Omnia mutantur et nos mutantur in illis» («Все змінюється та змінюємося ми»).