Податкова практика не могла не зазнати змін під час війни. До того ж війна – це не привід забути про податки. Чи задовольнило бізнес, як держава відреагувала на спрощення податкового регулювання та контролю, яких помилок потрібно уникати вже зараз, ми запитали в експертів.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Коментарі:
Олександр Мінін, старший партнер КМ Партнери
Неминучі тільки смерть та податки. Саме так, якщо коротко, казали, зокрема, Адам Сміт та Бенджамін Франклін. Тож навіть повномасштабна військова агресія на теренах країни, війна – це не привід забути про податки. Навпаки, як свідчить історія, власне податки й вводилися першочергово на війну.
Звісно, в період після 24 лютого і десь до початку травня можна говорити швидше про фрагментарні рухи та дії в цьому напрямі, без чіткого розуміння і стратегії щодо податків як із боку держави, так і платників податків. Пріоритети були інші. Так, навіть за належності до однієї «невідворотної» категорії питання життя та смерті все-таки мають більшу вагу. Багато рішень було ухвалено явковим порядком. Наприклад, зупинка реєстрації ДПС податкових накладних із ПДВ відбулася саме так, без законодавчих приписів, хоча ДПС і намагалася вигадати підстави з посиланням на зміни форми податкової накладної. Податкової роботи в цей період майже і не було. Доводилося займатися іншими питаннями.
Проте вже з травня можна говорити про «оговтання» як держави, так і платників податків, і поступове повернення уваги до податкових питань. Найскладнішим і найболючішим із початкового етапу повернення до «звичних рейок» було, мабуть, поновлення реєстрації податкових накладних, у тому числі за попередні кілька місяців, і пов’язані з цим невизначеності. Та й загалом пішло-поїхало. Загальний тренд змін можна схарактеризувати як бажання зробити все, як до повномасштабної агресії, і далі слідувати попереднім планам. Принципових змін у відношенні до податкових питань, відносин між державою і платниками податків не відбулося, а стало подекуди ще гірше.
Водночас мораторії на різні перевірки та з деяких інших питань не створюють значного ефекту, бо бізнес вже звик жити за подібним режимом з огляду на ковідні обмеження на ті ж перевірки тощо. Навпаки, як зараз зазначено у п. 69.2 у Перехідних положеннях Податкового кодексу (далі – ПКУ): «вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються». На практиці стан із податкових аспектів для багатьох платників суттєво погіршився. Наприклад, те ж ПДВ, відсоток відшкодування якого реально впав для багатьох гравців на відповідних ринках чи не до критичного рівня, за яким експортні операції втрачають бізнес-сенс.
Щодо загальної оцінки стану маємо говорити не тільки про якісь законодавчі зміни, а й про те, як все це застосовується на практиці. Так, запровадження до ПКУ згадки про проведення документальних перевірок тільки за наявності безпечного проведення інвентаризації (що розумілося як дозвіл на проведення перевірок тільки за безпечних умов) використовувалося податковою для повної відмови в бюджетному відшкодуванні з посиланням на неможливість охоплення інвентаризацією в належному порядку всіх залишків.
Словом, роботи для юристів в галузі оподаткування багато. Проте вона здебільшого не з «позитивом» (хоч і він є, однак вкрай обмежений), а з проблемами, які спричиняє держава.
Тож робота у сфері оподаткування за поточного тренду буде попри війну, поки будуть залишатися платники податків. Складається таке враження, що держава зараз менше опікується економікою, її майбутнім, ніж короткочасними результатами, тому плани витиснути наразі найбільше, не зважаючи на негативний результат цього в довгостроковому плані.
Олександр Бобошко, партнер, керівник групи міжнародного оподаткування KPMG в Україні
- Як розвивається податкова практика під час війни у вашій компанії?
Як й інші практики, податкова практика не могла не зазнати змін під час повномасштабної війни. Ключові фактори впливу на розвиток практики в ці часи – це загальна економічна рецесія та відтік кадрів. У результаті ми фіксуємо зниження клієнтського попиту на деякі послуги податкового консалтингу. Водночас деякі послуги, що стосуються консалтингу з питань працевлаштування за кордоном та сплати відповідних податків, зазнали росту з огляду на вимушене переміщення багатьох співробітників з України. Також ми бачимо тренд росту попиту на послуги, пов’язані зі створенням бізнес-присутності в країнах ЄС, що, на наш погляд, є результатом бажання українського бізнесу зберегти виробничі потужності та мати кращі можливості виходу на ринки ЄС на тлі економічної невизначеності в Україні.
- Чи задовольнило бізнес, як держава відреагувала у 2022 р. на спрощення податкового регулювання та контролю?
Важко казати щодо будь-якої узагальненої реакції бізнесу щодо цього, адже запропоновані державою кроки мали різний вплив на різні галузі бізнесу. Загалом (із нашого досвіду) ті компанії, які обрали спрощений режим оподаткування, отримали ту підтримку, на яку розраховували під час ухвалення рішення про перехід на спрощену систему.
- Кожну зміну в податковому законодавстві видають за чергову революцію. На що потрібно буде звернути увагу в найближчому майбутньому? Яких помилок потрібно уникати вже зараз?
На наш погляд, найважливішою рисою розвинутої податкової системи є стабільність та передбачуваність податкового навантаження. Для ухвалення стратегічних рішень (таких, як довгострокове інвестування, придбання нових активів тощо) бізнес має розуміти, які податки доведеться сплачувати в перспективі як мінімум 5-7 років.
Отже, будь-які реформи мають бути передбачувані. Змін не повинно бути багато, вони мають бути обґрунтовані з огляду на стратегічні цілі розвитку економіки держави в цілому.