Новелою Податкового кодексу України (далі – ПК України) є фактична перевірка, яка здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Увагу привертає норма закону, що дозволяє здійснювати фактичні перевірки без попередження платника податків (п. 80.1 ст. 80 ПК України), тому радимо бути завжди готовими до таких зустрічей.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Хоча законодавець спрощує ініціювання проведення такої перевірки органами державної податкової служби, однак процедура підготовки та проведення повинна відповідати принципам законності, упорядкованості та систематичності.
Фактичні перевірки проводяться на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, передбачених ст. 80 ПК України.
Отже, звертаємо увагу платника податку на головні аспекти порядку проведення фактичної перевірки, а саме її законності. Розпочинаючи проведення перевірки, органи державної податкової служби – особи, уповноважені на проведення перевірки, повинні вказати підстави для проведення відповідно до ст. 80 ПК України, надати копію наказу – законно оформленого, пред’явити для ознайомлення направлення, що містить всі необхідні реквізити (абз. 2 п. 81.1 ст. 81 ПК України), службові посвідчення осіб, яких повинно бути не менше двох – зазначених у направленні на проведення перевірки. Слід бути дуже уважними, адже саме ненадання для ознайомлення зазначених документів чи оформлення їх без дотримання вимог є достатньою підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення фактичної перевірки.