Україна вже прийняла правила контрольованих іноземних компаній, що зобов'язують резидентів України-бенефіціарних власників нерезидентних компаній з 2023 р. (за результатами 2022 р.) звітувати про компанії, в яких вони є бенефіціарними власниками, а також сплачувати податки з доходів цих компаній на території України.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У період з 1 вересня 2021 по 1 вересня 2022 р. українцям пропонують скористатись податковою амністією. Відповідно до прийнятого закону, з активів, розміщених в Україні та українських банках, пропонується сплатити 5%, а за кордоном та в іноземних банках — 9%.
Проте Україні необхідно приєднатися до автоматизованого обміну фінансовою інформацією стандарту CRS (Common Reporting Standard), щоб повністю володіти даними про іноземні активи громадян. Відповідно до умов стандарту, банки збирають відомості про фінансову діяльність за індивідуальними рахунками фізичних осіб-нерезидентів, корпоративними рахунками компаній-нерезидентів та передають її податковим органам своєї країни, які автоматично направляють її у країну податкового резидентства власника такого рахунку.
Індивідуальні рахунки
Інформація щодо індивідуальних рахунків фізичних осіб-нерезидентів включає:
- ім’я та прізвище бенефіціара;
- адресу в країні резидентства;
- номер платника податків, дату і місце його народження;
- номер рахунку;
- залишок по рахунку на кінець звітного періоду;
- валову суму доходів від відповідних фінансових активів, виплачених у звітний період;
- валову суму доходів від продажу відповідних фінансових активів, виплачених у звітний період.
Корпоративні рахунки
Обмін інформацією щодо корпоративних рахунків поділяється на два види залежно від доходу компанії:
- якщо дохід більш ніж на 50% складають пасивні доходи (дивіденди, проценти, роялті тощо), інформація передається у країну резидентства бенефіціара. Це відомості про компанію та ті самі дані, що й для індивідуальних рахунків;
- якщо дохід більш ніж на 50% складають активні доходи (безпосередньо пов'язані з діяльністю компанії), інформація передається тільки у країну податкового резидентства компанії. Інформація щодо бенефіціара компанії-власника рахунку не передається.
Крім того, кожна юрисдикція має право надати банку можливість не передавати інформацію щодо рахунків клієнтів з агрегованим балансом менше $250 тис. на кінець року.
Умови участі в автоматизованому обміні
Згідно з даними Організації економічного співробітництва та розвитку (далі — ОЕСР), на кінець 2020 р. 110 держав-учасниць уже здійснюють обмін фінансовою інформацією, проте України серед них поки нема. Аби отримати можливість брати участь в автоматизованому обміні, Україна має здійснити обов'язкову умову — підписати Багатосторонню угоду ОЕСР про співпрацю між компетентними органами з питань автоматизованого обміну інформацією.
Подальший алгоритм складається із:
- адаптації внутрішнього законодавства;
- підписання ряду двосторонніх угод з конкретними юрисдикціями, які також виявлять бажання обмінюватись інформацією з Україною;
- повідомлення про початок обміну секретаріату ОЕСР.
Для виявлення державами-учасниками бажання обмінюватись інформацією з Україною наша країна має гарантувати надійність збереження інформації, отриманої в рамках обміну.
Тривалий шлях
Починаючи з 2017 р., Україна декларує прагнення приєднатись до стандарту CRS. За цей період до Верховної Ради було подано ряд законопроєктів про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо міжнародного автоматизованого обміну інформацією з податкових питань), проте досі жоден з них не було прийнято.
Згідно з останньою інформацією, що міститься на сайті Державної податкової служби (далі — ДПС), для успішного впровадження стандарту CRS було створено робочу групу з представників профільних департаментів, які будуть як відправниками такої інформації, так і її користувачами. ДПС уже проведено низку заходів щодо імплементації стандарту автоматизованого обміну, затверджено орієнтовний план заходів із впровадження CRS.
Якщо проаналізувати дії, що були вчинені нашою державою, можна помітити, що більшість з них мають суто декларативний характер. Однак це зовсім не означає, що приєднання до автоматизованого обміну фінансовою інформацією не може відбутись так само швидко, як відбулось прийняття законів про контрольовані іноземні компанії та податкову амністію. Адже успішність результатів запровадження цих законів нерозривно пов'язана з отриманням доступу до фінансової інформації, що може бути передана іноземними банками.