Для ІТ-компаній 2023 рік приніс деякі зміни. Найболючішою є скасування податкової пільги з 1 січня 2023 року. Зокрема, завершився термін звільнення від сплати ПДВ операцій з постачання програмної продукції, який діяв з 2013 року. За 10 років ІТ-бізнес в Україні вийшов на новий рівень, став найдорожчим і найперспективнішим бізнесом в Україні.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
До останнього велися дебати з профільними комітетами Верховної Ради та міністерствами щодо залишення податкової пільги, але повномасштабна війна змусила забути податківців про будь-які пільги та максимально наповнювати казну держави. Верховна Рада України 28 липня 2022 року зареєструвала законопроєкт №7611, який передбачає продовження цієї пільги, однак далі реєстрації документ не пішов. На момент його обговорення Міністерство фінансів внесло надходження ПДВ від ІТ-бізнесу в проєкт бюджету 2023 року і прибирати його звідти не планувало.
Наслідки скасування пільги й наскільки більше доведеться сплачувати?
Нагадаю, до програмної продукції, операції з постачання якої звільнили від оподаткування ПДВ, належать:
- результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної або навчальної комп’ютерної програми чи їх компонентів, а також у вигляді інтернет-сайтів або онлайн-сервісів і доступу до них;
- примірники (копії, екземпляри) комп’ютерних програм, їх частин, компонентів у матеріальній чи електронній формі, зокрема у формі коду/кодів або посилань для завантаження комп’ютерної програми чи їх частин, компонентів у формі коду/кодів для активації комп’ютерної програми чи в іншій формі;
- будь-які зміни, оновлення, додатки, доповнення або розширення функціонала комп’ютерних програм, права на отримання цих оновлень, змін, додатків, доповнень упродовж певного періоду часу;
- криптографічні засоби захисту інформації.
Тож з 1 січня 2023 року за постачання програмної продукції доведеться нараховувати ПДВ. З погляду адміністрування ПДВ в Україні вважають одним із найскладніших податків. Як правило, він асоціюється лише з негати вом, адже існують численні схеми з ухилення від його сплати.
Чому держава проти?
Податкову пільгу не продовжили через дві проблеми. Перша — це недоотримані податкові надходження. У владі вважають, що в минулі роки ця пільга для ІТ-компаній призводила до втрати бюджетом додаткових мільярдів гривень. За розрахунками Державної податкової служби, у 2021 році обсяг ПДВ, який мав надійти до бюджету від ІТ-сектору, міг становити 4,6 млрд грн. Приблизно такі самі надходження Мінфін вніс до бюджету на 2023 рік. Як відомо, в умовах війни понад половина всіх видатків із казни йдуть на фінансування армії.
Друга — аргумент Мінфіну полягає в тому, що продовження дії пільги з ПДВ для програмної продукції суперечить директиві ЄС щодо цього податку. На думку влади, це може стати перешкодою на шляху до вступу в Євросоюз. Крім того, урядовці закидають айтівцям, що ті й так користуються чималою кількістю пільг. Так, рік тому держава запустила для ІТ-сектору спеціальний пільговий податковий режим «Дія.City», який пропонує привабливі умови оподаткування доходів ІТ-працівників і прибутків компаній. Нарешті, продовження дії пільги суперечить домовленостям з міжнародними кредиторами, від яких Україна збирається отримати більше коштів, ніж від ПДВ з ІТ-компаній. Зокрема, проти будь-яких податкових пільг категорично виступає МВФ. Фонд очікує, що Уряд докладе максимум зусиль, аби збирати гроші самостійно та менше залежати від зовнішнього фінансування.
Як живе ІТ-бізнес зараз?
Пільга не діє майже чотири місяці, але обвалу на ІТ-ринку за цей час не сталося. Утім, життя бізнесу таки ускладнилося. Деякі великі ІТ-компанії повідомляють, що через запровадження ПДВ вони змушені скорочувати витрати на маркетинг і переглядати власні волонтерські проєкти.
ПДВ торкнулося передусім компаній, які працюють на внутрішньому ринку, тобто постачання програмної продукції відбувається на митній території України, що є об’єктом оподаткування ПДВ. Актуальними стали багато нових термінів для IT-галузі: податковий кредит і податкові зобов’язання, податкові накладні, розрахунки коригування, реєстраційний ліміт, перехідні операції тощо.
Увесь цей окремий всесвіт ПДВ, в якому без спеціально підготовленого бухгалтера можна загубитися. Тому в ІТ-компаніях збільшилися витрати на податкових консультантів і підвищення кваліфікації бухгалтерів. Варто розуміти, що податкове навантаження у вигляді 20% є тягарем кінцевого споживача — користувача програмної продукції: чи то юридичної особи, чи звичайної фізичної особи.
Для попередження проблем з ПДВ варто звернути увагу на наступне:
Перевірити усі свої договори на відповідність пільгового режиму ПДВ, щоб не отримати неприємний «сюрприз» у вигляді донарахування ПДВ у разі податкової перевірки. Своєрідний check-up договорів може виглядати так (перелік не є вичерпним):
• Фактичне сходиться з юридичним. Предмет, прописаний у договорі, повинен показувати реальні операції.
• Сторони договору — резиденти/нерезиденти України. Пам’ятаємо, що об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до п. 185.1 ПКУ є операції з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України. Водночас місцем постачання послуг із розроблення, постачання і тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій із питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, зокрема, з використанням комп’ютерних систем, згідно з п. 186.3 ПКУ є місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання. Отже, в разі постачання таких послуг нерезиденту місцем їх постачання є країна реєстрації замовника. Тобто таке постачання відбувається за межами митної території України, а значить, об’єкт оподаткування ПДВ відсутній. І тут важливо розуміти, що йдеться не про пільговий режим оподаткування ПДВ для операцій з постачання програмної продукції, а про те, що такі операції не є об’єктом оподаткування ПДВ загалом.
• Момент набуття права власності покупцем на програмну продукцію. Це важливо, оскільки звільненню від оподаткування підлягають операції з постачання програмної продукції, під час яких відбувається перехід права власності на програмну продукцію від постачальника до покупця.
• Визначення виду платежу за договором. Роялті/не роялті? Це впливає на отримання пільгового режиму ПДВ. Нагадаю, що він застосовується, якщо плата не вважається роялті.
• Чи супроводжуються операції з програмною продукцією технічною підтримкою чи іншими додатковими послугами? Якщо так, то це варто зафіксувати в договорі.
• Чи є програмна продукція невіддільною складовою систем та/або устаткування/обладнання, що постачаються замовнику? Або ж це окремий елемент? На це також впливає застосування IT-пільги з ПДВ.
Чи дійсно варто було скасовувати податкову пільгу, можна буде сказати в наступному році, а саме визначити вартість надходжень у бюджет. Але в будь-якому випадку варто не забувати, що ІТ-бізнес у період війни є найбільшим платником податку в дохід бюджету.