Згідно з даними Державної фіскальної служби України, у 2018 р. контролюючі органи провели 18,3 тис. перевірок платників податків з питань додержання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, з яких 4,5 тис. — планові, 13.8 тис. — позапланові. Загальна сума донарахованих грошових зобов'язань платникам податків за результатами перевірок склала 13,2 млрд грн: планових — 3,2 млрд грн, позапланових — 10 млрд грн (http://sfs.gov.ua/diyalnist-/pokazniki-roboti/).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Майже кожна перевірка закінчується складанням акту та прийняттям рішення контролюючого органу про донарахування сум грошових зобов'язань. Отже, для платника податків проведення перевірки є неминучим та питанням часу. На жаль, більшість платників податків не готуються завчасно, а реагують лише на результат перевірки, оскаржуючи податкове повідомлення-рішення.
Коли чекати ревізора?
Планові документальні перевірки передбачені планом-графіком на поточний рік, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися перевірки. З планом-графіком на 2019 р. можна ознайомитися за посиланням: http://sfs.gov.ua/diyalnist-/plani‑ta‑zviti-roboti-/362017.html. Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 06.02.2015 р. №524.
Для позапланових документальних перевірок плану-графіку не передбачено. Платник податків може дізнатися про проведення такої перевірки лише після отримання копії наказу про її проведення, який вручається до початку перевірки. Підстави для проведення позапланової перевірки визначені п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України.
Найпоширенішими підставами для проведення є такі: контролюючий орган отримав податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого законодавства — 78.1.1 ПКУ; контролюючий орган виявив недостовірність даних, що містяться в податкових деклараціях, поданих платником податків — 78.1.4 ПКУ. Передумовою перевірок з визначених вище підстав є обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, який надсилається платнику податків за правилами, що містяться в п. 73.3 ст. 73 ПКУ.
Із запиту контролюючого органу вбачається, які господарські операції та в якому звітному періоді викликали сумніви у податкового органу, а також яка наявна інформація свідчить про можливе порушення податкового законодавства. Таким чином, предметом ймовірної позапланової документальної перевірки можуть бути лише питання, охоплені в запиті контролюючого органу, а отже, позапланові перевірки також можна передбачити.
Перевіряємо правомірність проведення перевірки
Вирішуємо питання про допуск посадових осіб контролюючого органу до перевірки. До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше ніж 1 раз на 3 календарних роки, середнім — не частіше ніж 1 раз на 2 календарних роки, високим — не частіше ніж 1 раз на 1 календарний рік (п. 77.2 ст. 77 ПК України). Передусім, до плану-графіка включаються платники податків, які за результатами господарської діяльності мають найбільші ризики несплати до бюджету податків та зборів, обов'язкових платежів (п. 3 розд. ІІІ Порядку).
З метою визначення ступеня відповідності ризиків та підстав включення до плану-графіка, платник податків має право направити запит до ДФС про надання інформації з розшифруванням ризиків, за якими він включений до плану-графіка. Проаналізувавши отриману відповідь та зіставивши її з реальними показниками, платник податків має підстави оскаржити наказ про проведення перевірки, якщо надана контролюючим органом інформація не відповідає дійсності та/або складена з порушення вимог закону.
Верховний Суд, розглядаючи справу №813/1946/17, у постанові від 23.01.2018 р. зазначив: «Враховуючи вищезазначені норми права та встановлені обставини справи, зокрема, що план-графік складений з порушеннями строків, а також що контролюючий орган не надав інформації з приводу процедури та підстав включення позивача до плану-графіка (з наданої Інформаційно‑аналітичної довідки не вбачається, за який період було проаналізовано діяльність підприємства та яким чином вираховувався ступінь ризику), враховуючи, що з наданого витягу плану-графіка фактично неможливо з'ясувати, коли та ким він був затверджений, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що відповідач не дотримався умов та порядку прийняття контролюючим органом рішення про проведення перевірки, що не може бути належною підставою для прийняття оскаржуваного наказу» (http://reyestr.court.gov.ua/Review/71766527).
В іншій адміністративній справі №821/590/17 Верховний Суд у постанові від 26.06.2018 р. погодився з об'єктивними висновками судів попередніх інстанцій, зазначивши, що не підтвердження контролюючим органом допустимими доказами факту включення платника податків до плану-графіка проведення планових перевірок є наслідком протиправності оспорюваного наказу про проведення документальної планової виїзної перевірки (http://reyestr.court.gov.ua/Review/74992501).
Слід зазначити, що зміни до плану-графіка перевірок вносяться ДФС протягом поточного року. За 2018 р. зміни вносилися майже щомісяця.
Розглянемо питання правомірності оновлення плану-графіка перевірок після його затвердження та оприлюднення шляхом включення до нього нових платників податків. Згідно з абз. 3 п. 77.2 ст. 77 ПК України, порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до п. 1 Порядку, формування та затвердження плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 02.06.2015 р. №524, оновлення річного плану-графіка здійснюється у разі його коригування територіальними органами ДФС. Згідно з п. 2 Порядку, формування (коригування) планів-графіків територіальних органів ДФС України здійснюється в порядку, встановленому у розд. III‑V цього Порядку.
Водночас у розд. III‑V Порядку не передбачається можливість коригування у поточному році вже сформованого та затвердженого річного плану-графіка, проведення перевірок шляхом включення до нього нових платників податків.
Окрім того, таке коригування суперечить положенням про планові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю), що врегульовані Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», відповідно до ч. 1 ст. 5 якого внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб'єкта господарювання та виправлення технічних помилок.
Шостий апеляційний адміністративний суд, розглядаючи справу №810/2099/18, на підставі вищевикладених норм чинного законодавства України у постанові від 26.02.2019 р. дійшов висновку, що у контролюючого органу відсутні повноваження щодо коригування в поточному році вже сформованого і затвердженого річного плану-графіка проведення перевірок шляхом включення до нього нових платників податків, тому оновлений та оприлюднений 19.04.2018 р. план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 р. вважається протиправним (http://reyestr.court.gov.ua/Review/80165778).
Ухвалою Верховного Суду від 22.03.2019 р. у справі №810/2099/18 було відмовлено у відкриті касаційного провадження за касаційною скаргою контролюючого органу (http://reyestr.court.gov.ua/Review/80699414).
Платник податків втрачає право на подальше оскарження наказу про проведення виїзної перевірки у разі допуску посадових осіб контролюючого органу до її проведення. Скасування наказу за вказаних обставин не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки права останнього порушують лише наслідки проведення такої перевірки у вигляді податкового повідомлення-рішення.
Застосування платником податків такого способу захисту як недопуск до перевірки посадових осіб контролюючого органу може мати негативні наслідки у вигляді застосування до платника податків адміністративного арешту майна в порядку, визначеному ст. 94 ПКУ. Приводом для застосування адміністративного арешту майна є відмова платника податків від проведення перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу. Отже, приймати рішення щодо доцільності оскарження наказу про проведення перевірки потрібно зважено та після ретельного аналізу обставин і підстав його оскарження.
Готуємося до перевірки
Невелика кількість платників податків усвідомлюють, що запобігання негативним наслідкам від перевірки є ефективним та менш затратним інструментом захисту свого бізнесу і капіталу. Як вбачається з особистої практики, багато платників податків допускають значні помилки в первинних документах або взагалі не документують операції, які повинні бути підтверджені первинними документами, що може викликати сумніви в їх реальності не лише у ДФС, але й у суду, який розглядатиме справу у разі судового оскарження донарахування.
Якщо перевірки не уникнути, то основним етапом у підготовці до неї має бути проведення аудиту, предметом якого є податковий, бухгалтерський облік та звітність. Мета проведення такого аудиту — виявлення недоліків та мінімізація ризиків щодо значних сум донарахування.
Досудове врегулювання спору
Якщо за результатами перевірки платнику податків не вдалося уникнути донарахування сум грошових зобов'язань, то у платника податків є право на досудовий порядок вирішення спору або адміністративне оскарження шляхом подання скарги на рішення контролюючого органу до ДФС України. На думку більшості платників податків, такий спосіб захисту прав є нерезультативним, оскільки скаргу розглядає контролюючий орган вищого рівня, який зазвичай погоджується з прийнятими рішеннями.
Однак це лише на перший погляд. Досудове врегулювання спорів з податковим органом за останні роки має позитивну тенденцію для платників податків. За результатами розгляду скарг платників податків у 2018 р. ДФС України скасовано 16% податкових повідомлень-рішень, а протягом січня-лютого 2019 р. — 17% (http://sfs.gov.ua/diyalnist-/pokazniki-roboti/).
Насамперед, ефективність адміністративного оскарження залежить від повної реалізації платниками податків своїх прав, наданих податковим законодавством, а не лише правом на оскарження. Розгляд скарги платника податків за участю уповноваженого представника ради бізнес-омбудсмена має більш суттєвий результат. Більше ніж 60% скарг, в яких брав участь уповноважений представник РБО, були задоволені на користь платників податків. Однак цим правом користуються менше ніж 10% платників податків (https://boi.org.ua/).
Важливі зміни!
З 01.01.2019 р. набули чинності зміни до Податкового кодексу України, відповідно до яких строк подання скарги, визначений п. 56.3 ст. 56 ПКУ, становить 10 робочих днів, замість 10 календарних днів. Проте строк сплати суми грошового зобов'язання, визначеного за результатами перевірки, залишився без змін — 10 календарних днів. Платник податків зобов'язаний сплатити суму грошового зобов'язання протягом цього строку або розпочати процедуру оскарження (п. 57.3 ст. 57 ПКУ).
Листом від 27.12.2018 р. №40351/7/99‑99‑14‑03‑03‑17 ДФС України надала рекомендації головним управлінням ДФС в областях та офісам великих платників податків щодо необхідності проведення роз'яснювальної роботи з платниками податків, інформування про вищенаведені змін стосовно порядку узгодження результатів перевірок, а також доцільності дотримання передбаченого п. 57.3. ст. 57 Кодексу строку сплати або оскарження.
Як вже було зазначено, уникнути перевірки неможливо, це лише питання часу. Загальновідомо, що хворобі краще запобігти, ніж її лікувати. Тому з метою уникнення та мінімізації негативних наслідків перевірок ДФС необхідно формувати бізнес-процеси відповідно до національного законодавства, перевіряти контрагентів, використовуючи належну обачність, періодично проводити аудити з метою виявлення потенційних ризиків, звертатися за допомогою до спеціалістів, користуватися усіма правовими інструментами для захисту, а не лише судовим оскарженням.