18.09.2019 р. Президент України підписав прийнятий Верховною Радою Закон №1080 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес». Цим Законом з Кримінального кодексу України виключено ст. 205 щодо фіктивного підприємництва.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Ст. 205 ККУ була найбільшим інструментом тиску на бізнес
Це законодавче рішення є дуже позитивним та корисним кроком, оскільки протягом останніх 3-5 років контролюючі (насамперед, податкові) та всі без винятку правоохоронні органи викривлено трактували зміст цієї статті ККУ та зловживали її застосуванням на практиці. У більшості випадків податківців та правоохоронців вже не цікавила об’єктивна сторона цього кримінального правопорушення. Наявність факту відкриття кримінального провадження за ознаками ст. 205 ККУ щодо будь-якого в ланцюгу контрагента підприємства, яке перевірялося, сприймалося як очевидний та безспірний доказ умисного ухилення від сплати податків суб’єкта господарювання, що перевірявся.
На практиці ст. 205 ККУ стала основним й умисним інструментом протиправного тиску на бізнес, адже в багатьох випадках податківці та правоохоронці внаслідок своєї професійної дискваліфікації «свято» вірили в таку «законність» своїх дій. На превеликий жаль, судова практика, навіть практика Верховного Суду, в окремих випадках була майже аналогічною. Таким чином, можна зробити однозначний висновок про очевидне позитивне значення для бізнесу та суб’єктів господарювання факту законодавчої декриміналізації ст. 205 ККУ.
Водночас варто зауважити, що в практиці нашого адвокатського об’єднання немає жодного випадку направлення до суду кримінального провадження у випадках, коли у контрагентів платників податків, захист яких здійснювали наші адвокати, були відкриті кримінальні провадження або навіть вироки за ст. 205 ККУ. Ми акцентуємо увагу правоохоронців процесуальними засобами на особливостях об’єктивної сторони фіктивного підприємництва і відсутності суб’єктивної та об’єктивної сторони в діях нашого клієнта. Однак це тільки практика нашого адвокатського об’єднання. В багатьох інших випадках практика не така позитивна для платників податків та їхніх службових осіб.
Ст. 205 ККУ – обов’язкова складова більшості схем з неправомірного зменшення податків (умисного ухилення від їх сплати) або податкового шахрайства
Ні для кого не секрет, що цей інститут фіктивного підприємництва (ст. 205 ККУ) був важливим інструментом у різноманітних схемах, які запроваджуються з метою неправомірного зменшення податкових платежів або умисного ухилення від сплати податків. Так зване «створення документальної видимості господарської операції» з метою легалізації «контрабандного» товару, обготівковування грошових коштів, штучного збільшення витрат для неправомірного зменшення податків тощо – все це також досягається, як правило, з використанням того, що називається «фіктивним підприємництвом». З такими та подібними явищами, які спричиняють шкоду бюджету будь-якої держави, покликані боротися відповідні контролюючі й правоохоронні органи. Тому було б логічно, якби законодавець в нормах Кримінального кодексу України одразу замінив на якийсь інший склад злочину, який би мінімізував подібні негативні явища в економіці.
Отже, декриміналізація ст. 205 ККУ відбулась. А що далі?
Очевидно, що наші законодавці, голосуючи за законопроект щодо декриміналізації ст. 205 ККУ, не в останню чергу ставили перед собою популіську мету. Таки чином, була зроблена спроба підсолодити гірку пігулку прийнятих майже одразу після цього законопроектів щодо запровадження загальної фіскалізації ФОПів ІІ та ІІІ груп шляхом тотального введення для них касових апаратів.
Тепер, після декриміналізації фіктивного підприємництва, може скластися враження, що цьому інструменту тіньового бізнесу включили «зелене світло». На мою думку, це далеко не так. Якщо системно аналізувати факти мінімізації бізнесових витрат за допомогою фіктивного підприємництва, то всі ці випадки можна охарактеризувати терміном «шахрайство», а точніше «податкове шахрайство». Фактично, це будь-які дії, внаслідок яких відбувається умисна фальсифікація документів, які мають значення для податкових (контролюючих) органів, з метою неправомірного зменшення податків (або умисного ухилення від сплати податків).
Думаю, що ми дуже швидко станемо свідками того, що у Кримінальному кодексі України з’явиться якийсь подібний до цього склад кримінального правопорушення. Однак я не дуже впевнений, що ця нова стаття Кримінального кодексу України не буде ще більш зручним інструментом для незаконного тиску на бізнес, оскільки формулювання її положень можуть бути більш неконкретними та розмитими, ніж були положення вже спочившої ст. 205 ККУ.