2016 рік серед інших змін до Податкового кодексу приніс також зміну розмірів ставки на окремі види рентних платежів та введення нових. Так, ставки рентної плати за видобування природного газу для потреб населення були знижені із 70 % до 29 %. Такі зміни були продиктовані суспільно-економічними викликами: зокрема, необхідністю сприяти збільшенню видобутку газу приватними компаніями в Україні для зменшення енергетичної залежності України. Однак, ефект від зниження ставки видобування газу фактично нівельований ставкою рентної плати за користування надрами для видобування природного газу для потреб населення до 1 квітня 2016 року - у розмірі 70 %, до 31 грудня 2016 року - 50 % (підрозділ 9-1 ПК України). Збільшено ставки рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, за спеціальне використання води, спеціальне використання лісових ресурсів; розширена база оподаткування за спеціальне користування лісовими ресурсами. Також встановлюється рентна плата за видобуток бурштину у розмірі 25 %, що пов’язано із намаганнями легалізувати видобуток бурштину в Україні, у зв’язку з поширенням фактів незаконного видобутку.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
З огляду на такі зміни постає необхідність звернення до природи та функцій рентної плати в державі. Фіскальні інтереси держави не є пріоритетними щодо них. Натомість на сьогодні розмір ставки рентної плати на видобуток газу свідчить саме про таку функцію. Наприклад, рентна ставка в Казахстані становить 70 %, Норвегії - 78 %, але рівень енергетичної незалежності цих країн в рази більший, ніж України. Натомість у Польщі вона становить всього 19 %, при чому стягується з прибутку, а не доходу. Отже, висока рентна ставка на видобуток газу робить цю галузь інвестиційно непривабливою, натомість фахівці зазначають, що саме інвестування - єдиний можливий спосіб забезпечення країни газом. Крім того, можна помітити негативну динаміку валових податкових надходжень до державного бюджету, незважаючи на підвищення розмірів ставки у відповідній сфері. Слід додати, що на сьогодні надходження від сплати рентних платежів за видобуток нафти і газу становить найбільшу частку всіх рентних платежів, однак під загрозою енергетична безпека країни, обумовлена подальшим скороченням вітчизняного видобутку. Отже, розмір рентної плати за видобуток газу повинен, з одного боку сприяти ефективному вилученню надприбутку від підприємств, що провадять таку діяльність на території України, а з іншого боку – стимулюватиме інвестиції приватних компаній в цю сферу.
Сутність рентних платежів полягає у вилученні частини надприбутку (надлишку – різниці між отриманим і середньо–нормальним прибутком). Таке призначення мають рентні платежі у всьому світі і встановлюються в залежності від рентного доходу. Вони виконують регулюючу функцію щодо забезпечення економічної доцільності розробки надрокористувачем родовищ незалежно від гірничо-геологічних умов. Серед європейських країн можна відзначити досвід Франції. В цій країні при визначенні розміру ренти застосовується шкала ставок, яка залежить від обсягів видобутку: від 0% (при видобутку менше 1000 барелей/добу) до 12% (при видобутку понад 6000 барелей/добу). Крім того, у Франції, при обчисленні рентного платежу із загальної вартості віднімаються витрати на видобування, транспортування.
Крім економічного ефекту, слід відзначити екологічну функцію рентних платежів. Так, останні, поряд із екологічним податком, слід віднести до так званих “зелених платежів”, які повинні також стимулювати раціональне використання, забезпечення охорони і відтворення природно-ресурсного потенціалу. Стаття 13 Конституції України встановила, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу, що вимагає особливого підходу до користування такими об’єктами. Тому рентна плата виконує соціальну функцію - розподіляє доходи від її використання між всіма членами суспільства. У зв’язку з цим, визначення напрямків спрямування коштів від надходжень цього податку повинен грунтуватися на справедливому розподілі коштів між загальнодержавним бюджетом і місцевими бюджетами адміністративно-територіальних одиниць, де здійснюється виробнича діяльність підприємств нафтогазової галузі.
Нафта та газ належать до невідновлюваних природних ресурсів, що вказує на необхідність застосування спеціальних інструментів при оподаткуванні доходу від їх видобутку. Розмір ставки за використання водних і лісових ресурсів повинен бути достатньо високим для стимулювання раціонального використання і охорони вод та лісів та відтворення водних і лісових ресурсів, враховуючи обмеженість останніх. У країнах ЄС такі кошти повністю або частково направляються на покриття екологічних витрат, відновлення природних ресурсів. Крім того, міжнародній практиці відоме використання розміру рентної плати як інструменту рівномірного розподілу навантаження на природні ресурси. Наприклад, може бути використаний коефіцієнт для визначення розміру рентної плати за видобуток ресурсів із виснажених і малих родовищ. Таким чином рентна плата буде виконувати регулюючу функцію – вирівнювати рівні рентабельності підприємств, що видобувають в різних природних умовах.
Загалом можна відзначити, що роль податків, і рентної плати зокрема, у країнах ЄС істотно відрізняється від існуючої в Україні, де на перший план виходить фіскальна функція. Натомість пріоритет повинен надаватися регулюючій функцій податків, особливо, пов’язаних із користуванням природними ресурсами. Правове регулювання рентних платежів у сфері використання природних ресурсів повинно бути спрямованим на: сприяння рентабельності діяльності суб’єктів господарської діяльності, які здійснюють спеціальне використання природних ресурсів, особливо у стратегічно важливих сферах, як газо- і нафто- видобуток; оптимізацію розподілу природних ресурсів між суб’єктами господарювання; ефективне фінансування природоохоронних заходів за рахунок отриманих рентних платежів. Щодо останнього слід відмітити, що частина надходжень від екологічного податку зараховуються у спеціальний фонд місцевих бюджетів у визначених пропорціях. Вважаємо, що аналогічні положення повинні стосуватися і рентних платежів. Натомість відповідно до ст. 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету надходить 75 відсотків рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення. Однак, це положення не стосується рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату, яка зараховується до загального фонду державного бюджету у повному обсязі.
З огляду на зазначене, ставка рентної плати за користування надрами для видобування природного газу для потреб населення повинна бути знижена з метою забезпечення реалізації цим видом податку економічної функції. Крім того, виконання екологічної функції рентною платою серед іншого, можливе за рахунок спрямування надходжень від сплати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату до спеціальних фондів загальнодержавного та насамперед, місцевих бюджетів. Такий крок частково сприятиме ефективному фінансуванню природоохоронних заходів.