Зважаючи на особливості 2020 р., більшість людей з нетерпінням очікували на його закінчення. Але власники бізнесу, які ще не встигли підготуватися до вступу в силу правил КІК, змін до визначення постійного представництва, податкової резидентності тощо та не «почистили» свої структури від зайвого, мабуть, на рівні шостого чуття передбачали певні сюрпризи і від 2021, хоч до останнього й не вірили в них.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Насправді, що може збити з пантелику? Тільки те, чого не знаєш, що незнайоме. Якщо вчасно отримати інформацію і підготуватися, усі виклики чи то законодавства, чи пандемії, чи думки «світової спільноти» (дуже мене веселить цей вираз) здаватимуться лише черговими завданнями, які обов'язково вирішуються.
Саме для того, щоб підготувати бізнес морально і матеріально до змін 2021 р., і пропоную читачеві цю статтю.
РРО
Як бачимо, реєстратори розрахункових операцій для ФОПів зараз на стрімі, тому пропоную почати з цієї теми.
ФОПи просили відкласти РРО, і Законом України №1017-IX строки їх введення перенесли. З 1 січня 2021 р. можна дещо розслабитися, але не всім. Адже до 01.01.2022 р. РРО не застосовуються платниками єдиного податку 2–4 груп, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати (1 320 000 грн), незалежно від обраного виду діяльності, крім ФОПів, які здійснюють:
• реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
• реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;
• реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Як бачимо, для ФОПів з невеликим доходом, а саме до 1 320 000 грн РРО до 01.01.2022 р. не потрібні, а з 2022 р. плануйте виходити з тіні.
Що стосується розрахунків за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, 29.12.2020 р. на сайті Державної податкової служби України було розміщено повідомлення про те, що «якщо споживачі, використовуючи мережу Інтернет, замовляють послуги і розрахунки за них здійснюють виключно із застосуванням електронного платіжного засобу та платіжних систем (LiqPay, Portmone, EasyPay, PayPong, Ipay.ua, City24, Приват24 тощо), такі операції здійснюються без застосування РРО надавачем послуги».
Це повідомлення було здійснене з посиланням на доповнення п. 14 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Проте ми пам'ятаємо ще недавні посилання податківців на роз'яснення Національного банку України (лист від 28.11.2019 р. №57-0007/62082) щодо того, що розрахунок за допомогою електронних платіжних систем не підтверджує факт продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя електронного платіжного засобу. Тому, скоріше за все, якщо перелічені в цитаті з листа ДПС платіжні системи надаватимуть розрахункові документи, які відповідатимуть вимогам Закону №265 і підтверджуватимуть саме факт продажу товарів, таке звільнення від РРО буде можливе.
КІК
Не такий страшний біс, як його малюють, або дайте собі час звикнутися з думкою, що за контрольовані іноземні компанії (КІК) потрібно платити (але не затягуйте).
Наприкінці 2020 р. Верховна Рада проголосувала за законопроект №4065 (Закон №1117-IX), який дав можливість власникам закордонних компаній трішки видихнути. Ще б пак, адже він відтермінував набрання чинності правилами КІК до 2022 р.
«Батл» з КІК тривав аж до 30 грудня 2020 р., адже у Верховній Раді було зареєстровано проект постанови про скасування рішення ВРУ про прийняття в другому читанні та в цілому як закону законопроекту №4065, яка 29.12.2020 р. дивовижним чином була швиденько відкликана. Того ж дня законопроект №4065 було підписано головою ВРУ, а 30 грудня на ньому вже стояв і підпис Президента.
Отже, пропоную розглянути, що обіцяє нам Закон №1117-IX.
Передусім, це перенесення строків звітності по КІКах — звіти по них будуть подаватися у 2023 р. за 2022 звітний період. Застосування штрафних санкцій за неподання звітів по КІК також переноситься і застосовуватиметься до податкового періоду з 01.01.2022 р. Під час визначення та обчислення прибутку КІК за результатами 2022-2023 звітних періодів штрафні санкції не застосовуються.
Також прописано, що за результатами 2022-2023 звітних років адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення правил КІК застосовуватися не буде, а отримана контролюючим органом протягом цього строку інформація є інформацією з обмеженим доступом, не може вважатися доказом у кримінальному провадженні і не підлягає передачі правоохоронним органам.
Отже, є час подумати, порахувати та визначитися, чи потрібні вам іноземні компанії. Якщо ж виявиться, що вони давно перестали виконувати значну функцію в податковому плануванні і призведуть тільки до додаткових завдань з подання звітності по КІК в Україні, законодавство України пропонує «тільки вам і тільки зараз» мегавигідну опцію з безподаткової ліквідації іноземних компаній.
Ліквідація іноземної компанії
Що ж передбачає «пропозиція» по безподатковій ліквідації?
Ми пам'ятаємо, що Закон №466 передбачив звільнення від оподаткування доходів, отриманих внаслідок ліквідації іноземної компанії, причому процес такої ліквідації мав завершитися до 31.12.2020 р. Доки власники таких компаній подумали, потім ще раз подумали, 2020 р. закінчився, і ліквідацію не встигли завершити навіть ті, хто дуже хотів.
Та тим же «благословенним» законопроектом №4065 передбачене зміщення строків такої ліквідації. Тепер не оподатковуватимуться доходи, отримані при ліквідації іноземної компанії, якщо процедура ліквідації розпочалася не раніше 01.01.2020 р. і завершена не пізніше 31.12.2021 р. з можливістю подовження цих строків за певних умов. Крім того, під безподаткову ліквідацію підпадають іноземні компанії, які було створено не пізніше 23 травня 2020 р.
Тобто враховуючи строки, необхідні для ліквідації компанії (звичайно, залежно від самої компанії та юрисдикції її реєстрації), з власного досвіду повідомлю, що бажано вже досить активно займатися ліквідаційною процедурою, аби не спізнитися (доки «акція» не скінчилася). Водночас прошу звернути увагу на те, що після ліквідації слід отримати відповідний сертифікат з апостилем (за потреби), який підтверджуватиме, що ви позбулися зайвого баласту, на випадок незручних питань від податкової.
Постійні представництва
01.01.2021 р. — магічні цифри для постійних представництв, адже починаючи з цієї дати, вступили в силу усі зміни, внесені до ПКУ Законом №466.
Нагадаю, внаслідок останніх змін обов'язковому податковому обліку підлягають не тільки постійні представництва, а й нерезиденти, які відкривають рахунки в банках України або збираються придбати нерухомість в Україні. Однак Законом №1117-IX норму щодо обов'язкової постановки на облік постійних представництв, нерезидентів, які відкривають рахунки в банках України чи придбавають нерухоме майно, було відтерміновано до 01.01.2021 р. Більше того, якщо представництво не перебуває на обліку, строк його постановки на такий облік перенесено до 01.04.2021 р.
Тут увага: якщо норми щодо КІК відтерміновано ще на рік (не враховуючи ліквідацію), то з постійними представництвами вже потрібно визначатися, адже перевірки нерезидентів щодо наявності підстав для постановки на облік можуть бути призначені з 1 липня 2021 р.
ТЦУ
Компанії, діяльність яких підпадає під правила трансфертного ціноутворення (ТЦУ), мають пам'ятати, що на них покладається обов'язок до 1 жовтня 2021 р. подати до контролюючого органу повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (МГК) за 2020 р. Також податкові органи можуть запитувати надання майстер-файлу (глобальна документація з ТЦУ) вже за 2021 фінансовий рік. Враховуйте це вже зараз і вчасно готуйте відповідну документацію.
Ну, і ще варто зазначити, що у платника податків виникає обов'язок подання звіту у розрізі країни МГК вже за 2021 фінансовий рік, але не раніше укладення відповідної угоди про автоматичний обмін звітами.
Конструктивні дивіденди
Нагадаю, змінами до ПКУ було розширено визначення терміну дивідендів. Тепер до них прирівнюються платежі за цінні папери, що виплачуються визначеним нерезидентам у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки», вартість товарів (послуг), що придбаваються у визначених нерезидентів понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки», а також суму заниження вартості товарів (послуг), що продаються визначеним нерезидентам, порівняно з вартістю, яка відповідає принципу «витягнутої руки», чи виплата засновнику-нерезиденту, що спричиняє зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи.
Це означає, що наразі не варто намагатися впливати на формування бази оподаткування, граючись ціною в операціях, наприклад, з пов'язаними особами, бо якщо така ціна буде нижча чи вища за ту, що зазвичай встановлюється в неконтрольованих операціях, такий «надлишок чи нестача» будуть оподатковуватися по ставці 15%, якщо інше не встановлено податковою конвенцією (за її наявності).
Зазначені зміни вступили у силу також з 1 січня 2021 р.
Місце ефективного управління компанією
Усі звикли до того, що маючи іноземну компанію, сплачувати податки в Україні не потрібно. Я зараз не до КІК веду, а до того, що можливість визнати іноземну компанію податковим резидентом України стає реальністю. Згідно з Законом №466, з 01.01.2021 р. мали вступити в силу зміни до ПКУ щодо місця ефективного управління компанією, і іноземна компанія може бути визнана податковим резидентом України з усіма можливими наслідками.
Наразі Закон №466 пропонує утопію у вигляді того, що іноземна компанія, визнана податковим резидентом України, сплачуватиме податок тільки з доходів з джерелом походження з України. Щодо світових доходів поки виникає питання, та думаю, далі буде… Втім, Закон №1117-IX відтермінував вступ у силу й цієї норми до 01.01.2022 р.
Відповідальність податкової
Варто звернути увагу, що з 01.01.2021 р. вступила в силу ст. 128, що вноситься до ПКУ Законом №466, про податкові порушення контролюючих органів. Вона передбачає відповідальність податкового органу за порушення прав платника податків внаслідок протиправних рішень, дій, бездіяльності та відшкодування завданої шкоди. Серед іншого, підлягає відшкодуванню шкода внаслідок невнесення або несвоєчасного внесення контролюючим органом даних до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та/або порушення строків початку проведення камеральної перевірки. Тож доводячи безпідставність дій податківців, варто спробувати заявити відповідну суму до відшкодування.
Ну, і дещо не дуже приємне для платників, що теж набрало чинності з 01.01.2021 р., — це «необов'язковість для податківців дотримуватися сказаного». Законом №466 з ПКУ було виключено абз. 1 та 2 п. 53.1. Нагадаю, це норма, яка визначала можливість платника податків користуватися податковими консультаціями та звільняла від відповідальності при слідуванні вимогам, прописаним у такій консультації, що досить часто допомагало та ставало одним зі значних аргументів у судових спорах з податківцями. Наразі ж звертатися за отриманням податкової консультації можна, але ніякого «імунітету» платникові вона не даватиме.
У цій статті ми ознайомилися з ключовими змінами податкового законодавства, до яких слід бути готовими, але в будь-якому разі усі зміни частіше на краще, тому нехай 2021 р. буде!