18.09.2019 р. Верховна Рада України прийняла Закон України №101‑IX «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес», який набрав чинності 25.09.2019 р. Бізнес-середовище сприйняло цей Закон як законодавчу ініціативу, що значною мірою декриміналізує кримінально-карне ухилення від сплати податків. Оскільки ще донедавна ухилення від сплати податків було основним видом претензій з боку контролюючих та правоохоронних органів, то користь і значення цього законодавчого рішення для бізнесу, беззаперечно, можна назвати позитивним.
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Зокрема, цим Законом був збільшений «поріг кримінальної відповідальності» за ст. 212 Кримінального кодексу України, тобто збільшені розміри шкоди у вигляді несплачених податків, в результаті спричинення яких настає кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків та визначається ступінь тяжкості цього кримінального правопорушення.
За диспозицією ст. 212 КК України, що передбачає відповідальність за ухилення від сплати податків, з метою кваліфікації дій винних осіб, у примітці до цієї статті Кодексу визначаються суми несплачених податків у певних розмірах: у значному (ч. 1), великому (ч. 2) чи особливо великому (ч. 3). Такі розміри «прив'язані» до певної кількості неоподаткованих мінімумів доходів громадян (далі — н. м. д. г.): 3000 н. м. д. г. — значний розмір, 5000 н. м. д. г. — великий розмір, 7000 н. м. д. г. — особливо великий розмір.
При цьому чинним законодавством визначено, що для кваліфікації кримінальних правопорушень сума н. м. д. г. встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної відповідною нормою Податкового кодексу України (пп. 169.1.1), яка дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (в розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, для будь-якого платника податку.
Станом на момент прийняття згаданого Закону №101‑IX прожитковий мінімум для працездатної особи становив 1 921 грн, а тому для внесення інформації до ЄРДР про скоєння кримінального карного ухилення від сплати податків і відкриття кримінального провадження застосовувалася сума 960,5 грн (1 921 грн * 50%). Законом про Державний бюджет України на 2020 р. прожитковий мінімум для працездатної особи встановлений на рівні 2 102 грн. Отже, для кваліфікації тяжкості кримінальних правопорушень загалом та зокрема за ст. 212 КК України у 2020 р. вже застосовується сума 1 051 грн (2 102 грн * 50%).
Таким чином, з прийняттям Закону України №101‑IX від 18.09.2019 р. відбулась часткова декриміналізація ухилення від сплати податків як кримінального правопорушення (ст. 212 КК України). Для настання кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків сума несплачених податків має бути не меншою ніж 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що з 01.01.2020 р. становить 3 153 000 грн, тоді як станом на момент прийняття цього Закону вона становила 960 500 грн.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність особи, мають зворотну силу в часі. Аналогічну за змістом норму містить Кримінальний кодекс України (ст. 5). Звідси випливає, що всі кримінальні провадження, відкриті стосовно службових осіб суб'єктів господарювання за ухилення від сплати податків у зв'язку зі спричиненням шкоди бюджету (ненадходження коштів до бюджету) на суму до 3 153 000 грн, підлягають закриттю незалежно від того, на якій стадії досудового розслідування або судового розгляду вони перебувають.
Кримінальні провадження, за якими встановлений розмір несплати податків на суму від 3 153 000 грн до 5 255 000 грн (раніше ч. 2 ст. 212 КК України), підлягають перекваліфікації на ч. 1 ст. 212 КК України. Відповідно, кримінальні провадження, за якими встановлений розмір несплати податків на суму від 5 255 000 грн до 7 357 000 грн (раніше ч. 3 ст. 212 КК України), підлягають перекваліфікації на ч. 2 ст. 212 КК України. Тобто тепер вони визначаються як менш тяжкі злочини.
Варто зауважити, що у разі добровільної сплати податкових зобов'язань, у зв'язку з якими було відкрите кримінальне провадження за ст. 212 КК України, а фізична особа чи службова особа суб'єкта господарювання притягується до кримінальної відповідальності, таке кримінальне провадження підлягає безумовному закриттю (ч. 4 ст. 212 КК України).
Однак у цьому випадку особі, щодо якої вирішується питання про закриття кримінального провадження у зв'язку зі сплатою визначених податкових зобов'язань, необхідно обов'язково, за допомогою залучення кваліфікованих адвокатів, які спеціалізуються на податковій проблематиці, та судово-економічних експертів, впевнитися в обґрунтованості донарахування таких податкових зобов'язань.