У листопаді 2016 р. понад 100 юрисдикцій завершили переговори щодо Багатосторонньої конвенції про виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування (далі – MLI-конвенція). Це дозволить швидко внести зміни до угод щодо уникнення подвійного оподаткування, адже більшість норм вже застарілі, а також зменшити можливість ухилення від сплати податків транснаціональними корпораціями. MLI-конвенція вже охоплює 89 юрисдикцій та набула чинності з 01.07.2018 р.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
MLI-конвенція була підписана Україною 23.07.2018 р. Згодом 19.03.2019 р. Президент підписав Закон про ратифікацію конвенції від 28.02.2019 р. №2692-VIII. Набирає чинності вона з 01.12.2019 р. на підставі Листа 14.08.2019 р. №72/14-612/1-2056 Міністерства Закордонних Справ України (далі – МЗС).
Розмивання податкової бази та заниження прибутку стосується стратегій податкового планування, які використовують прогалини та невідповідність законодавств для штучного заниження прибутку або зміни місця оподаткування на безподаткові чи низькоподаткові юрисдикції, в результаті чого загальний податок на прибуток майже не сплачується. Консервативні оцінки свідчать про річні втрати від 4% до 10% світового податку на прибуток підприємств, тобто 100-240 млрд доларів щорічно.
Країни-члени ОЕСР розробили План дій для боротьби з розмиванням бази оподаткування та виведенням прибутку з-під оподаткування (далі – План дій BEPS), який включає 15 кроків. Для України обов’язковими є 4 кроки. MLI-конвенція є 15-м таким кроком, який був розроблений для оперативного перегляду міжнародних конвенцій між країнами. Отже, після підписання, ратифікації та набрання чинності MLI-конвенції Україна одночасно виконує також крок 6 «Запобігання зловживанню положеннями податкових договорів» та крок 14 Плану дій BEPS «Вдосконалення процедури вирішення спорів».
Згідно зі ст. 35 MLI-конвенції, положення набувають чинності в кожній договірній юрисдикції щодо Угоди про оподаткування, на яку поширюється дія Конвенції:
- стосовно податків, утриманих у джерела із сум, сплачених або перерахованих нерезидентам, якщо подія, що має результатом такі податки, відбувається з 01.01.2020 р.;
- стосовно всіх інших податків, утриманих тією договірною юрисдикцією, для податків, утриманих щодо податкових періодів, що починаються з або після закінчення періоду у 6 календарних місяців (або більш короткого періоду, якщо всі договірні юрисдикції повідомляють депозитарію (ОЕСР), що вони мають намір застосувати такий коротший період) з найбільш пізньої із дат, коли Конвенція набуває чинності для кожної з договірних юрисдикцій Угоди про оподаткування, на яку поширюється дія Конвенції.
Дата, з якої положення MLI-конвенції будуть застосовуватися до угод про оподаткування України з іншими країнами, залежить від дати набрання чинності цією Конвенцією окремо в кожній з таких країн.
Згідно з положеннями MLI-конвенції, Україна, як і будь-яка країна-підписант, може залишити за собою право обирати, які пункти застосовувати та в якому обсязі, якщо вони не входять до обов’язкового мінімуму країни з імплементації кроків Плану BEPS. Україна скористалася своїм правом не застосовувати до своїх угод деякі пункти (наприклад, ст. 3(5)(а) «Фіскально-прозорі особи», ст. 4(3)(а) «Особи, які є резидентами двох юрисдикцій» та ст. 5(8) «Застосування методів усунення подвійного оподаткування». Обрані положення країни направляють на адресу ОЕСР як до депозитарія.
Серед інших країн MLI-конвенція набрала чинності у Великій Британії, Австрії, Бельгії, Курасао, Фінляндії, Франції, Грузії, Генрнсі, Ірландії, Острові Мен, Ізраїлі, Японії, Люксембурзі, Мальті, Монако, Польщі, Сінгапурі, Словенії та ін. Відповідно до надісланого до Депозитарію Instrument of Ratification, Україна заявила про зміни в 76 угодах про оподаткування, підписаних нею з іншими країнами. Обрані країни-підписанти повинні збігатися щодо кожної конкретної зміни, щоб вона змогла бути застосовна до угоди про оподаткування.
Переглянемо зміни, які обрала Україна. Згідно зі ст. 6 MLI-конвенції, було доповнено зміст преамбул угод про подвійне оподаткування. Ст. 7 внесені положення щодо «тесту основної мети операції» (РРТ) та відмови у податкових пільгах, якщо метою є лише отримання такої пільги. Подивимося, як це працюватиме після набрання чинності Конвенцією. Трохи лячно від суб’єктивності цього пункту, що надає серйозний важіль впливу податківцям, на вимогу яких платник податків повинен буде надати підтвердження, що здійснення операції не мало на меті лише отримання податкової пільги. Тобто операція буде кваліфікуватися за реальною сутністю, а не за «сутністю», яку сторони їй надали у своїх інтересах.
Згідно зі ст. 9 «Доходи від відчуження акцій або частки участі особи, вартість яких одержується здебільшого з нерухомого майна», були внесені положення про те, що оподаткування таких доходів відбуватиметься у державі-підписанті двосторонньої угоди, в якій таке майно знаходиться. Мова йде про доходи, одержані резидентом договірної юрисдикції від відчуження акцій або зіставних з ними часток у праві власності, таких як участь у партнерстві або трастовій компанії, які можуть оподатковуватися в іншій договірній юрисдикції, якщо в будь-який час впродовж 365 днів, що передують відчуженню, ці акції або зіставні з ними частки у праві власності одержали більше ніж 50% своєї вартості безпосередньо або опосередковано від нерухомого майна (нерухомості), розташованого в цій іншій договірній юрисдикції.
Статтями 12 та 13 MLI-конвенції змінено регулювання статусу постійного представництва, якого стосуються розділення контрактів та зміни видів діяльності, які не призводять до виникнення постійного представництва. Як приклад, можна навести агентські угоди від імені нерезидента або будівельні проєкти від імені нерезидента.
Величезним надбанням MLI-конвенції є врегульований механізм вирішення спорів, який надає платнику податку можливість ініціювати процедуру взаємного узгодження (ст. 16) (концепція MAP). Якщо особа вважає, що дії однієї або обох договірних юрисдикцій призводять або призведуть до того, що для цієї особи оподаткування не відповідатиме положенням Угоди про оподаткування, на яку поширюється дія цієї MLI-конвенції, ця особа, незалежно від засобів судового захисту, передбачених національним законодавством цих договірних юрисдикцій, може подати заяву до компетентного органу будь-якої з договірних юрисдикцій. Заява має бути подана впродовж 3-х років з моменту першого повідомлення про дію, результатом якої є невідповідність оподаткування положенням Угоди про оподаткування, на яку поширюється дія MLI-конвенції.
Варто зазначити, що положення MLI-конвенції не імплементовані в Податковий кодекс України, тому лише час покаже, чи буде прийнятий відповідний законопроєкт під правила BEPS.
Аналізуючи нововведення, які вносить MLI-конвенція, можна однозначно стверджувати, що Україна йде шляхом деофшоризації, наслідуючи цінності ОЕСР. Це добре, адже наразі всі стежать за нашою країною, яка зазнає позитивних трансформацій і робить крок до верховенства права рівноцінного партнерства в боротьбі з розмиванням бази оподаткування та виведенням прибутку з-під оподаткування. Фактично, з 01.01.2020 р. Україна виконає 5 з 15 кроків Плану BEPS. Український бізнес має готуватися до нововведень та завчасно турбуватися про відповідність нормам, запровадженим MLI-конвенціями.