На сьогодні чинне законодавство висуває певний перелік обов’язкових умов, яких необхідно дотримуватися сторонам при укладенні договору іпотеки. У випадку недотримання таких умов може постати питання про визнання іпотечного договору недійсним. Одним з таких випадків є наявність в іпотекодавця малолітніх або неповнолітніх дітей, в разі якщо сторони не додержалися встановленої законом процедури укладання іпотечного договору. Це обумовлено тим, що держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
При укладанні договору іпотеки має бути встановлена наявність або відсутність права користування дитиною житловим приміщенням, що є предметом іпотеки.
Згідно з ч. 3 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Так, стаття 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» встановлює, що для здійснення будьяких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування.