Енергетична ефективність будівель: досягнення останніх п’яти років

01.08.2022 Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення умов для запровадження комплексної термомодернізації будівель».

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

У цьому контексті хотілося б згадати про те, що енергоефективність, про яку досить багато говорять останнім часом і актуальність якої лише зростає, – доволі широке поняття, що, зокрема, включає в себе енергоефективність будівель, та відзначити прогрес, якого досягла Україна у відповідному питанні з 2017 року, коли було прийнято Закон України «Про енергетичну ефективність будівель» (надалі по тексту – Закон).

Термомодернізація, між іншим, є одним із способів досягнення цієї самої енергетичної ефективності будівель.

Дійові особи

 Отже, основні дійові особи наступні:

Закон містить доволі багато посилань на переліки, методики, порядки, які повинні були бути затверджені, встановлені, розроблені зазначеними вище органами.

Давайте ж проаналізуємо, що було зроблено за останні п’ять років.

Перелік виключень

Уже ст. 2 Закону містить перше завдання для Кабінету Міністрів України. Так, саме Кабінетом Міністрів України повинен був бути встановлений перелік будівель, на які не поширюються мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівель та які не підлягають сертифікації енергетичної ефективності будівель. Йдеться про будівлі промислового та сільськогосподарського призначення, об’єкти енергетики, транспорту, зв’язку та оборони, а також склади.

Відповідний перелік було затверджено.

Поняття енергетичної ефективності будівель, способи і засоби її визначення 

У ст. 5 йдеться уже безпосередньо про процес визначення енергетичної ефективності будівель та має місце вказівка на наступне: енергетична ефективність будівель визначається відповідно до методики, що розробляється з урахуванням вимог актів законодавства Європейського Союзу, Енергетичного Співтовариства, гармонізованих європейських стандартів у сфері енергетичної ефективності будівель та затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва.

Під час проведення розрахунку енергетичної ефективності будівель може використовуватися програмне забезпечення для визначення енергетичної ефективності будівель, всі розрахункові елементи якого відповідають вимогам методики визначення енергетичної ефективності будівель та застосовуються у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва.

І Методика і Порядок, згадувані у цій статті, уже розроблені.

Мінімальні вимоги

З-поміж іншого, Закон також містить визначення мінімальних вимог до енергетичної ефективності як вимог до показників енергетичної ефективності будівель, інженерних систем та їх елементів, теплотехнічних характеристик огороджувальних конструкцій.

Безпосередньо ж самі вимоги, як того і вимагав законодавець, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва.

Економічно доцільний рівень

Окрім мінімальних вимог до енергетичної ефективності, Закон визначає і економічно доцільний рівень – рівень енергетичної ефективності будівлі, за якого досягаються найнижчі витрати (у тому числі експлуатаційні та ліквідаційні витрати) протягом нормативних строків експлуатації будівлі (огороджувальних конструкцій, інженерних систем) з урахуванням вкладених інвестицій та доходу від генерації енергії (за технічної можливості інженерної системи).

Економічно доцільний рівень енергетичної ефективності будівель розраховується відповідно до методики визначення економічно доцільного рівня енергетичної ефективності будівлі, розробленої з урахуванням вимог актів законодавства Європейського Союзу, Енергетичного Співтовариства, гармонізованих європейських стандартів у сфері енергетичної ефективності будівель та затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва.

Вона була і розроблена, і затверджена.

Сертифікація

В частині, що стосується безпосередньо сертифікації енергетичної ефективності будівель, необхідним є розуміння порядку її проведення та встановлення переліку будівель, для яких вона є обов’язковою.

Обидва документи уже активно використовуються на практиці.

Для кращого розуміння слід зазначити про те, що згадувана вище сертифікація енергетичної ефективності – це вид енергетичного аудиту будівель, під час якого здійснюється аналіз використання енергії в будівлі, інформації про характеристики огороджувальних конструкцій та інженерних систем, оцінюється відповідність енергетичної ефективності встановленим мінімальним вимогам до енергетичної ефективності будівель та надаються рекомендації щодо підвищення рівня енергетичної ефективності будівлі, що враховують місцеві кліматичні умови, є технічно та економічно обґрунтованими.

Енергоаудитори та саморегулівні організації

Стосовно суб’єктного складу цього процесу, а саме енергетичних аудиторів будівель (енергоаудиторів будівель) – фізичних осіб, які мають дійсний кваліфікаційний сертифікат, отриманий за результатами проходження сертифікації осіб, та які мають намір провадити діяльність із сертифікації енергетичної ефективності, енергетичного аудиту будівель та обстеження технічних установок зазначимо наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону їх професійна атестація проводиться атестаційними комісіями, створеними вищими навчальними закладами або саморегулівними організаціями у сфері енергетичної ефективності, а порядок проведення професійної атестації та вимоги до складу атестаційних комісій встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України виконав у цій частині покладений на нього законодавцем обов’язок.

Що ж стосується Порядку набуття статусу та примірного статуту саморегулівної організації у сфері енергетичної ефективності, то на сайті Мінрегіону опублікований проєкт відповідної постанови Кабінету Міністрів України.

Обстеження

У свою чергу, обстеження інженерних систем здійснюється відповідно до методики, що повинна була бути розроблена і була розроблена з урахуванням вимог актів законодавства Європейського Союзу та Енергетичного Співтовариства та затверджена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва.

Незалежний моніторинг

Окремо у Законі йдеться про незалежний моніторинг енергетичних сертифікатів та звітів про результати обстеження інженерних систем та відповідні порядки, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування державної житлової політики і політики у сферах житлово-комунального господарства, ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива з урахуванням вимог актів законодавства Європейського Союзу та Енергетичного Співтовариства.

У цьому ж контексті законодавець також зазначає про необхідність затвердження Кабінетом Міністрів України порядку обміну інформацією між центральними органами виконавчої влади, атестаційними комісіями в процесі проведення незалежного моніторингу.

Всі три документи діють ще з 2018 року.

Національний план

Також законодавець передбачив необхідність затвердження Кабінетом Міністрів України національного плану збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії. Мета – поступове підвищення енергетичної ефективності будівель.

Такий план було розроблено, як того вимагає Закон, з урахуванням приписів актів законодавства Європейського Союзу та Енергетичного Співтовариства і буде переглянуто через 5 років.

Складовою частиною національного плану збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії є перелік наявних та, за необхідності, запланованих заходів із збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії, включаючи ті, що потребують фінансування.

І уже на цьому етапі слід загадати про нововведення 2022 року.

БудівлІ з близьким до нульового рівнем споживання енергії і цільові показники

Зокрема, Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення умов для запровадження комплексної термомодернізації будівель» передбачає необхідність затвердження Мінрегіоном:

• вимог до будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії, у тому числі вимог щодо частки енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, та числового показника первинної енергії;
• методики визначення цільових показників збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії та порядку моніторингу таких.

Стратегія термомодернізації

Також законодавець доповнив Закон ст. 15¹ і тим самим зобов’язав Кабінет Міністрів України затвердити Стратегію термомодернізації будівель на період до 2050 року та порядок здійснення моніторингу реалізації Стратегії термомодернізації будівель на період до 2050 року.

Будівлі органів державної влади та цільові показники

В частині, що стосується енергетичної ефективності будівель та органів державної влади, саме органам державної влади у цьому процесі відведена зразкова роль.

У тому числі задля цього Кабінету Міністрів України необхідно:

• встановити цільовий показник економії енергії у будівлях органів державної влади;
• затвердити порядок ведення Бази даних будівель;
• затвердити план заходів з підвищення рівня енергоефективності будівель органів державної влади.

Центральний орган виконавчої влади, що відповідає за формування державної політики у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель, у свою чергу, повинен:

• розробити та затвердити методику розрахунку цільового показника економії енергії у будівлях органів державної влади;
• сформувати та оприлюднити базу даних будівель органів державної влади;
• затвердити порядок моніторингу стану досягнення цільового показника економії енергії у будівлях органів державної влади.

Енергетичний менеджмент

Окремо слід згадати і про систему енергетичного менеджменту будівель, про яку йдеться у ст. 12¹ Закону.

Так, для регулювання та здійснення енергоефективних заходів у будівлях Кабінет Міністрів України затверджує:

• порядок, мету, цілі та етапи впровадження систем енергетичного менеджменту будівель, енергетичну політику;
• порядок (особливості) реалізації обов’язкових повноважень щодо впровадження та функціонування системи енергетичного менеджменту будівель у бюджетних установах;
• порядок визначення посадової особи, відповідальної за функціонування системи енергетичного менеджменту будівель та кількість штатних одиниць енергоменеджерів відповідно до кількості будівель та їхньої площі;
• порядок здійснення інформаційної взаємодії систем енергетичного менеджменту будівель з іншими інформаційними системами;
• порядок здійснення моніторингу впровадження систем енергетичного менеджменту будівель.

Органи місцевого самоврядування, у свою чергу, впроваджують системи енергетичного менеджменту щодо будівель, видатки на утримання яких здійснюються за рахунок коштів місцевого бюджету, відповідно до примірного положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

У цьому напрямі станом на сьогодні уже затверджено Порядок впровадження систем енергетичного менеджменту.

Отже, як бачимо, було зроблено чимало. Залишається сподіватися, що заданий темп лише пришвидшуватиметься, а відповідні ініціативи підтримуватимуться не тільки органами державної влади, а й підприємствами та громадянами.