1. Стягнення заборгованості зі сплати пайового внеску на суму близько 21 млн грн
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Відповідальність за невиконання зобов'язань щодо пайової участі в розвитку інфраструктури завжди було актуальним для забудовників та девелоперів. Таким чином, майже прецедентним стало нещодавнє рішення Господарського суду м. Києва у справі №910/3070/17 щодо стягнення заборгованості зі сплати пайового внеску на суму близько 37 млн грн, яку апеляційна інстанція зменшила до 21 196 151,38 грн. Предметом зазначеного судового рішення стала заборгованість забудовника зі сплати до бюджету суми пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. При цьому левову частку витрат становила пеня за прострочення сплати пайового внеску.
2. За користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів доведеться відшкодувати збитки через неотримання власником землі доходу в розмірі орендної плати
У процесі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна, який розташований на комунальній чи державній землі, досить поширеною є практика «зволікання» з укладенням договорів користування землею. В результаті громада або держава не отримують належних доходів.
У своєму рішенні ВГСУ (Постанова від 12.07.2017 р. у справі №920/1039/16) дійшов однозначного висновку – фактичне використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів позбавляє власника землі права отримувати дохід у розмірі орендної плати. З огляду на зазначене, власник має право стягнути з фактичного користувача збитки у розмірі неотриманої орендної плати за весь строк користування земельною ділянкою. ВГСУ своїм рішенням зобов'язав землекористувача відшкодувати міській раді збитки у вигляді орендної плати за 2,5 роки користування землею без правових підстав.
3. Визнання права власності на предмет іпотеки є позасудовим способом звернення стягнення
ВСУ в постанові від 27.04.2017 у справі №756/16227/13-ц дійшов висновку, що визнання права власності на предмет іпотеки не може застосовуватися судом як спосіб звернення стягнення. На думку суду, законодавством прямо визначено, що судовими способами звернення стягнення на іпотечне майно є публічні торги та процедура продажу третій особі.
Нагадуємо, що раніше можливість звернення стягнення шляхом визнання права власності на предмет іпотеки в судовому порядку була достатньо дискусійною.
Отже, сучасна правова тенденція судів з цього питання полягає в тому, що визнання права власності на предмет іпотеки є позасудовим способом звернення стягнення і не може бути реалізованим в судовому порядку.
4. Розмір орендної плати за землю не може сплачуватися в меншому розмірі, ніж той, який встановлено Податковим кодексом України
Такого висновку прийшла колегія суддів судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, яка встановила, що орендар земельної ділянки у будь-якому випадку повинен сплачувати орендну плату у розмірі не нижчому, ніж встановлений Податковим кодексом України, навіть якщо договір оренди землі передбачає менший розмір (ВСУ від 14.03.2017 р. у справі № 804/16943/13).
Спір виник через те, що розмір орендної плати, встановлений у договорі, був меншим, ніж мінімальний розмір, визначений нормами ПК. Таким чином, рішення суду базувалося на принципі пріоритетності норм ПК над нормами інших актів у разі їх суперечності. Варто зазначити, що норми ПК застосовуються лише щодо сплати податків. В цьому випадку згадана норма була застосована, оскільки предметом оренди була земельна ділянка комунальної власності. Як наслідок, орендний платіж за користування такою земельною ділянкою є формою земельного податку.
5. Реконструкція будівлі не потребує сплати пайової участі у розвитку інфраструктури
Зловживання повноваженнями з боку органів ДАБІ є відомою проблемою для забудовників, особливо під час масштабної реконструкції вже зведених будівель. Зокрема, ДАБІ часто відмовляє у прийняті декларації про готовність об'єкта після реконструкції через відсутність доказів сплати пайової участі у розвиток інфраструктури. Особливу увагу ДАБІ приділяє цьому моменту, якщо реконструкція здійснювалася зі значним збільшенням площі основи будівлі.
Таким чином, знаковим стало рішення Вінницького апеляційного суду у справі № 822/2370/16. Суд дійшов висновку, що реконструкція будівлі, незалежно від обсягів та масштабів, не є забудовою земельної ділянки. Забудовою земельної ділянки вважається розміщення нових об'єктів будівництва, а не реконструкція вже зведених будівель.
Нагадаємо, що обов'язок щодо пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту виникає саме у разі забудови земельної ділянки. Отже, навіть якщо реконструкція будівлі передбачає суттєвий вихід за межі контуру фундаменту будівлі, але здійснюється в межах визначеної земельної ділянки, ДАБІ не має права вимагати від замовника будівництва зазначення у декларації даних щодо пайової участі у розвитку інфраструктури.