Сьогодні в Україні працюють майже всі великі контейнерні перевізники світу: CMA CGM, Maersk, MSC, COSCO, P&O, Arkas та інші. Якщо до 2008 р. контейнери обслуговували здебільшого імпорт з країн Південно-Східної Азії, зокрема з Китаю, то зараз ситуація змінилася. Контейнери використовуються для експорту багатьох навальних вантажів, таких як зерно, залізно-рудний концентрат, навіть деревина.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Основними учасниками ринку контейнерних перевезень є власне перевізник (іноземна компанія), його лінійний агент[1] в України (українська юридична особа) та експедитори (також українські юридичні особи). Окремо слід виділити операторів контейнерних терміналів. Побудова взаємовідносин між ними певним чином залежить від інших контрагентів, насамперед, від сторін договору купівлі-продажу товарів, які перевозяться в контейнерах. Однак основні умови співпраці все ж таки визначаються самими учасниками ринку.
Перевізник
Як зазначено вище, контейнерні перевізники, що працюють в Україні, є іноземними компаніями. Тому їхній статус визначається не українським правом, а правом країни, де вони створені. В Україні іноземні контейнерні перевізники представлені через своїх агентів.
Лінійний агент
У більшості перевізників лінійні агенті є дочірніми компаніями або самого перевізника, або глобальної агентської компанії, що входить в одну групу з перевізником. Хоча на українському ринку працюють і незалежні агенти.
Відносини між перевізником та лінійним агентом будуються на підставі агентського договору. Як правило, такий договір регулюється англійським правом, в якому інститут agency вважається найбільш розвиненим. Обов’язки лінійного агента за таким договором мало чим відрізняються від обов’язків, передбачених Кодексом торговельного мореплавства України. Так, ст. 117 КТМ України передбачено, що морський агент виконує формальності та дії, пов'язані з прибуттям, перебуванням і відходом судна; допомагає капітану судна у налагодженні контактів з адміністрацією морського порту і службою капітана морського порту, власником морського терміналу, підприємствами, установами, організаціями, що надають спеціалізовані послуги, портовими операторами, місцевими органами виконавчої влади; допомагає в організації постачання та обслуговування судна в порту; оформляє митні документи й документи на вантаж; інкасує суми фрахту та інші суми для оплати вимог судновласника, що виникають з договору перевезення; сплачує за розпорядженням судновласника і капітана судна суми, пов'язані з перебуванням у порту; залучає вантажі для морських ліній; здійснює збір фрахту, експедирування вантажу, наймання екіпажів для роботи на суднах; виступає від імені вантажовласника, а також договірною стороною учасників перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні. На практиці основними завданнями лінійного агента є збір фрахту та сплата портових зборів від імені судновласника.
У відносинах з експедиторами – представниками вантажовласників (як вантажоотримувачів, так і вантажовідправників) лінійний агент може виконувати подвійну роль.
По-перше, вони є представниками перевізника і мають право від його імені укладати договори морського перевезення вантажів. Саме лінійний агент забезпечує видання коносаментів, що підтверджують прийняття вантажу для перевезення, і збирає суми фрахту на користь перевізника. Умови договору морського перевезення, як правило, зазначені на зворотній стороні коносаменту. Більшість контейнерних перевізників також публікують їх на своїх веб-сайтах. За загальним правилом, ці договори регулюються англійським право (знов-таки, найбільш розвиненим у цій сфері) та містять жорстке арбітражне застереження.
По-друге, лінійний агент, у зв’язку зі специфікою роботи контейнерних терміналів, має можливість виступати фактично як експедитор вантажів у порту. Тут треба зробити відступлення і стисло описати, як працюють морські контейнерні термінали.
Портовий оператор
Один контейнеровоз здатен перевозити велику кількість контейнерів (до кількох тисяч). У кожного з них може бути окремий вантожоотримувач. Звичайно, у більшості випадків на адресу одного вантажоотримувача проходить не один, а декілька (іноді до тисячі) контейнерів, але в будь-якому випадку зрозуміло, що контейнеровоз везе вантаж для багатьох клієнтів. Отже, і контейнерний термінал має обслуговувати велику кількість клієнтів. З економічної та експлуатаційної позиції, це не завжди зручно. Тому оператор контейнерного терміналу, як правило, укладає договори про виконання вантажно-розвантажувальних робіт (перевалку) з лінійними агентами. Лінійний агент, у свою чергу, укладає такі договори з експедиторами, які забезпечують подальшу доставку вантажів сухопутними видами транспорту, або безпосередньо з вантажовласниками. Таким чином, лінійний агент є замовником послуг з перевалки контейнерів перед контейнерним терміналом, тоді як експедитори є його замовниками в інтересах своїх клієнтів.
Доречно також зазначити, що договір про виконання вантажно-розвантажувальних робіт (його ще називають стивідорним договором) законом окремо не врегульований. Закон України «Про морські порти України» визначає портового оператора (стивідорну компанію) як суб'єкта господарювання, що здійснює експлуатацію морського терміналу, проводить вантажно-розвантажувальні роботи, обслуговування та зберігання вантажів, обслуговування суден і пасажирів, а також інші пов'язані з цим види господарської діяльності. Однак визначення договору про надання стивідорних послуг цей закон не містить.
Експедитор
Що стосується експедиторів, то у відносинах зі своїми клієнтами вони мають керуватися гл. 65 Цивільного кодексу України, Законом України «Про транспортну-експедиторську діяльність» і договором транспортного експедирування. Ст. 9 цього закону визначені суттєві умови договору транспортного експедирування, а саме: відомості про сторони договору; вид послуги експедитора; вид і найменування вантажу; права та обов'язки сторін; відповідальність сторін, в тому числі у разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили; розмір плати експедитору; порядок розрахунків; пункти відправлення та призначення вантажу; порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта; строк (термін) виконання договору; а також всі умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Варто зазначити, що на практиці далеко не всі договори містять вказані суттєві умови. Формально такі договори є не укладеними, згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України, що є ризиком сторін у випадку спірних ситуацій.
[1] Лінійним агентом він називається тому, що більшість контейнерних перевізників працюють як лінії: судна курсують між заздалегідь визначеним портами та за певним розкладом.