Для ефективного захисту бізнесу під час виникнення спорів з контрагентами суб'єктам господарювання необхідно розуміти переваги та недоліки судових способів їх вирішення, оскільки законодавство України надає альтернативні можливості вирішувати спори не тільки в судах загальної юрисдикції, але й в арбітражах. Арбітражний процес, як і будь-який інший, також має свої переваги та недоліки. Отже, пропонуємо розібратися з тим, що таке арбітражний процес, а також проаналізувати основні переваги та недоліки звернення до арбітражу.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Арбітраж як спосіб вирішення спорів передбачає розв'язання спорів арбітрами (третейськими суддями), яке закінчується винесенням обов'язкового для сторін рішення. Арбітраж охоплює внутрішньодержавні третейські суди, міжнародний комерційний арбітраж, міжнародний інвестиційний арбітраж (вирішення спорів між іноземними інвесторами та приймаючими державами), міждержавний арбітраж.
Арбітражний суд — це державний судовий орган, який вирішує господарські спори, та є аналогічним до наразі чинного в Україні Господарського суду.
Третейські суди та Міжнародний комерційний арбітраж в Україні
Відповідно до Закону України «Про третейські суди», третейський суд — це недержавний незалежний орган, який створюється за угодою або відповідним рішенням зацікавлених фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин. В Україні можуть створюватися і діяти постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору (суди ad hoc).
Відповідно до Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», арбітраж — це будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи створюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою (зокрема, Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України).
Відповідно до Регламенту Мiжнародного комерцiйного арбiтражного суду при Торгово-промисловій палаті України, Мiжнародний комерцiйний арбiтражний суд є самостiйною постiйно дiючою арбiтражною установою (третейським судом), що здiйснює свою дiяльнiсть згiдно із Законом України «Про мiжнародний комерцiйний арбiтраж».
Отже, третейські суди в Україні розглядають спори між юридичними та/або фізичними особами, які виникають з цивільних чи господарських правовідносин (з певними обмеженнями щодо категорій спорів, визначеними Законом України «Про третейські суди»). Міжнародний комерційний арбітраж хоча і є третейським судом, але має особливий статус, оскільки розглядає спори з іноземними елементами. Міжнародний комерційний арбітраж розглядає спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають у процесі здійснення зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї зі сторін знаходиться за кордоном, якщо спори підприємств з іноземними інвестиціями й міжнародних об'єднань та організацій, створених на території України, між собою, спори між їхніми учасниками, а також їхні спори з іншими суб'єктами права України. Мiжнародний комерцiйний арбiтражний суд приймає до свого розгляду спори, вiднесенi до його юрисдикцiї відповідно до мiжнародних договорiв України.
Право передачі спору на розгляд арбітражу
Відповідно до ЗУ «Про третейські суди», юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, окрім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.
Відповідно до ЗУ «Про мiжнародний комерцiйний арбiтраж», арбітражна угода — це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть між ними виникнути у зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження у контракті або у вигляді окремої угоди. Отже, для можливості звернення до арбітражного суду між сторонами має бути укладена третейська/арбітражна угода.
При цьому кожен арбітраж пропонує певне викладення третейської/арбітражної угоди (застереження) для можливості однозначного звернення з метою вирішення спору саме до цього арбітражу. Наприклад, Постійно діючий третейський суд при Торгово-промисловій палаті України рекомендує третейське застереження такого змісту: «Будь-який спір, що виникає з цього договору (контракту) або у зв'язку з ним, зокрема, щодо його тлумачення, виконання, порушення, припинення чи недійсності, підлягає передачі на розгляд та остаточне вирішення до Постійно діючого третейського суду при Торгово-промисловій палаті України. Сторони погоджуються з тим, що у процесі розгляду і вирішення спору буде застосовуватися Регламент Постійно діючого третейського суду при Торгово-промисловій палаті України».
В Регламенті Мiжнародного комерцiйного арбiтражного суду при Торгово-промисловій палаті України рекомендується такий варіант викладення арбітражної угоди (застереження): «Всі спори, розбіжності чи вимоги, які виникають з цього договору або у зв'язку з ним, у тому числі щодо його укладення, тлумачення, виконання, порушення, припинення чи недійсності, підлягають вирішенню в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України згідно з його Регламентом».
Отже, для запобігання виникненню в майбутньому спорів щодо підсудності, необхідно передбачити в договорі (контракті) або в окремій арбітражній угоді саме те застереження, яке запропоноване тим арбітражем, до якого сторони планують звернутися в майбутньому у разі виникнення такої потреби.
Судовий збір
Третейські суди у своїх регламентах визначають витрати, пов'язані з вирішенням спору, їх розмір та порядок оплати. При цьому основним є третейський збір. Які саме витрати входять до третейського збору, а які необхідно сплачувати додатково та яким чином, також визначається регламентами третейських судів.
Постійно діючий третейський суд при Торгово-промисловій палаті України встановлює такі ставки: «Якщо предметом позову є майнові вимоги, третейський збір сплачується в сумі, що становить 1,5% від ціни позову, визначеної відповідно до Регламенту, але не менше одного розміру мінімальної заробітної плати та не більше ніж 60 розмірів мінімальної заробітної плати, що діє на день сплати. Якщо предметом позову є немайнові вимоги, третейський збір сплачується в сумі одного розміру мінімальної заробітної плати, що діє на день сплати. У разі колегіального вирішення спору сума третейського збору збільшується на 20%. Складовою частиною третейського збору є реєстраційний збір, який сплачується позивачем при поданні позовної заяви до Постійно діючого третейського суду і становить 50% від одного розміру мінімальної заробітної плати, яка діє на день сплати. Реєстраційний збір не підлягає поверненню».
Гонорари суддів та витрати, пов'язані з організаційним забезпеченням третейського розгляду, оплатою послуг поштового, телефонного, телеграфного, факсимільного, електронного та інших видів зв'язку, включені до третейського збору. Інші витрати можуть бути стягнуті зі сторін додатково.
Щодо розміру судового збору за подачу позову до Мiжнародного комерцiйного арбiтражного суду при Торгово-промисловій палаті України, то він сплачується таким чином. Подаючи будь-який позов, незалежно від його ціни, позивач спочатку має сплатити реєстраційний збір для покриття витрат, пов'язаних з початком арбітражного провадження, розмір якого є фіксованим і складає 600 доларів США. Реєстраційний збір не підлягає поверненню в будь-якому випадку.
У разі відкриття арбітражного провадження позивач не пізніше ніж через 30 днів з моменту отримання відповідного повідомлення МКАС про його розмір має сплатити арбітражний збір (за винятком вже сплаченого реєстраційного збору) за ставками, які можна побачити у Таблиці.
(натисніть на зображення для перегляду)
Якщо спір був вирішений арбітром одноособово, то розмір арбітражного збору зменшується на 20%. У разі потреби Президія МКАС за поданням складу Арбітражного суду у зв'язку з особливою складністю справи, множинністю вимог або учасників у межах одного виробництва, значних витрат часу і витрат, пов'язаних з арбітражним розглядом, може винести рішення про збільшення розміру арбітражного збору.
Отже, вартість розгляду справи в арбітражах може бути різною, але у порівнянні із судами загальної юрисдикції, по‑перше, є непередбачуваною, оскільки може змінюватися у процесі розгляду, а по‑друге, значно більшою. Мінімальний розмір арбітражного збору за розгляд справи Мiжнародним комерцiйним арбiтражним судом при Торгово-промисловій палаті України на момент підготовки цієї статті дорівнює 1800 доларів США, що є еквівалентом 45 559,15 грн. Окрім того, у третейських судах передбачений певний реєстраційний збір саме за звернення до суду, а не за розгляд справи, який не підлягає поверненню в будь-яких випадках.
Арбітри
Сторони мають право вільно призначати чи обирати третейський суд, третейських суддів/арбітрів, їх кількість, а також порядок їх обрання в арбітражній/третейській угоді. За загальним правилом, арбітражні спори розглядаються непарною кількістю арбітрів (суддів), найчастіше одним або трьома. Якщо сторони не домовилися про розгляд справи одним арбітром, то розгляд справи здійснюється трьома арбітрами.
Якщо сторони не погодили іншого, то формування складу третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору, відповідно до ЗУ «Про третейські суди», здійснюється в такому порядку:
- Під час формування третейського суду у складі трьох і більше третейських суддів кожна зі сторін призначає чи обирає рівну кількість третейських суддів, а обрані у такий спосіб третейські судді обирають ще одного третейського суддю для забезпечення непарної кількості третейських суддів. Якщо одна зі сторін не призначить чи не обере належної кількості третейських суддів протягом 10 днів після одержання прохання про це від іншої сторони, або якщо призначені чи обрані сторонами третейські судді протягом 10 днів після їх призначення чи обрання не оберуть ще одного третейського суддю, то розгляд спору в третейському суді припиняється, а цей спір може бути переданий на вирішення компетентного суду.
- Якщо спір підлягає вирішенню третейським суддею одноособово, а після звернення однієї сторони до іншої з пропозицією про призначення або обрання третейського судді сторони не призначать чи не оберуть третейського суддю, то розгляд спору в третейському суді припиняється, а цей спір може бути переданий на вирішення компетентного суду.
Якщо сторони не погодили порядок обрання арбітрів, то відповідно до ЗУ «Про міжнародний комерційний арбітраж», при арбітражі з трьома арбітрами кожна сторона призначає одного арбітра, а двоє призначених таким чином арбітрів призначають третього арбітра. Якщо сторона не призначить арбітра протягом 30 днів після отримання прохання про це від другої сторони або якщо двоє арбітрів протягом 30 днів з моменту їх призначення не домовляться про призначення третього арбітра, на прохання будь-якої сторони арбітр призначається президентом Торгово-промислової палати України. При арбітражі з одноособовим арбітром, якщо сторони не домовляться про вибір арбітра, на прохання будь-якої сторони арбітр призначається президентом Торгово-промислової палати України.
Арбітражні суди формують та затверджують списки суддів, які мають право вирішувати спори у відповідному суді. У Постійно діючому третейському суді при Торгово-промисловій палаті України список третейських суддів наразі налічує 92 особи — фахівців у різних галузях права, юристів-вчених та юристів-практиків (деякі з них мають наукові ступені та досвід третейського розв'язання спорів).
Рекомендаційний список Мiжнародного комерцiйного арбiтражного суду при Торгово-промисловій палаті України налічує 125 арбітрів з 35 країн світу, з яких 59% є іноземними авторитетними науковими діячами та юристами-практиками, рекомендованими в галузі арбітражу авторитетними міжнародними рейтингами Chambers & Partners, Legal 500 і Who's Who Legal.
При цьому для кожного арбітра спочатку вказується його рідна мова, а потім іноземні мови із зазначенням ступеня володіння: А — може брати участь в усному слуханні справи та підготовці процесуальних документів відповідною іноземною мовою; Б — може оцінювати письмові матеріали відповідною іноземною мовою.
Для призначення чи обрання третейських суддів (арбітрів) у кожній справі необхідна їхня згода. У разі неотримання такої згоди обирається/призначається інший третейський суддя (арбітр). Також Законами України та Регламентами арбітражів передбачені підстави для відводу/самовідводу третейських суддів/арбітрів.
Отже, в арбітражах, на відміну від судів загальної юрисдикції, передбачена можливість сторін самостійно обирати суддів (арбітрів), які розглядатимуть їхню справу, а також визначати їх кількість. Тобто сторони можуть домовитися та обрати незалежного, неупередженого та професійного арбітра чи арбітрів, якому/яким вони обидві довіряють.
Також у них є можливість обрати колегію арбітрів з кількох суддів. При цьому, очевидно, справа буде розглянута більш повно та всебічно, а можливість впливу на суддю з метою прийняття рішення, бажаного для однієї зі сторін, мінімізується. Водночас варто враховувати, що у такому випадку вартість арбітражного розгляду збільшиться.
Особливості провадження у справі та рішення третейського суду/арбітражу
Арбітражний процес також має свої особливості провадження у справі, деякі з них можна віднести до його плюсів, а деякі — до мінусів, якщо порівнювати з провадженнями у справах у судах загальної юрисдикції. Однак основні принципи та засади судочинства, на яких здійснюється арбітражний процес, є тотожними з цивільним та господарським судочинством. Отже, такі особливості не можуть бути суттєвими підставами для прийняття рішення про звернення до арбітражу чи до суду загальної юрисдикції.
Що стосується рішень третейського суду/арбітражу, то за загальним правилом, вони є остаточними та виконуються добровільно. Підстави для оскарження та скасування рішень третейських судів є виключними. Заява про скасування рішення третейського суду подається до апеляційного суду за місцем розгляду справи третейським судом. Скасування арбітражного рішення є винятковим способом його оспорювання, яке також можливе тільки за виключними підставами. Заява про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного загального суду за місцезнаходженням арбітражу.
Для примусового виконання рішень третейського суду та міжнародного комерційного арбітражу законодавством передбачені окремі порядки надання дозволу на виконання рішень третейських судів, визнання та надання дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу апеляційними судами визначеної підсудності. Отже, у третейських судах/арбітражах відсутня інстанційна юрисдикція, рішення є остаточними та мають виконуватися добровільно. Підстави для скасування таких рішень є виключними.
Однак, оскільки більшість рішень, незалежно від того, яким судом вони були прийняті, добровільно в Україні не виконуються, під час прийняття рішення про звернення до арбітражного суду сторонам потрібно враховувати, що для примусового виконання рішення третейського суду/арбітражу все одно потрібно буде звертатися до суду загальної юрисдикції (а саме до цивільного апеляційного суду відповідної підсудності) та реалізувати окрему додаткову процедуру надання дозволу на виконання рішення.
З практичного досвіду варто зауважити, що жоден з наявних сьогодні в Україні третейських судів не завоював у нас такої довіри, щоб ми могли рекомендувати звернення до нього нашим клієнтам. Проте ми сподіваємося на подальший розвиток інституту третейських судів в Україні.
Що стосується Мiжнародного комерцiйного арбiтражного суду при Торгово-промисловій палаті України, то він є професійним судовим органом, який зважаючи на меншу зайнятість, ніж суди загальної юрисдикції, поглиблено вивчає кожну справу, приділяє сторонам особливу увагу, не обмежує їх у виступах та наданні доказів, позбавлений бюрократичної та корупційної складової, який в результаті приймає законні та обґрунтовані рішення. Однак вартість розгляду справи в цьому суді є значно вищою, ніж у судах загальної юрисдикції.
Окрім того, основним недоліком, який все ще потребує реформування, а саме спрощення і прискорення, є процес визнання та надання дозволу на виконання рішень третейського/арбітражного суду.
Отже, приймати рішення, де вирішувати спір, у разі його виникнення, потрібно ще на етапі погодження умов співпраці з контрагентами та підписання договорів/контрактів. Для цього необхідно розуміти всі основні переваги та недоліки арбітражного процесу і приймати зважене рішення, залежно від наявних у сторін потреб, або передбачити можливість звернення до арбітражного суду, або вирішувати спори в судах загальної юрисдикції.