Рішення арбітражної установи (тут і надалі мається на увазі рішення міжнародного комерційного арбітражу) в ідеалі має виконуватися добровільно. Однак слід розуміти, що отримати рішення на користь клієнта – це лише півшляху, його ще необхідно визнати та виконати у державі місцезнаходження боржника або його майна. Оскільки для клієнта головне отримати адекватну сатисфакцію в розумні строки, у цій статті маємо на меті проаналізувати обрані в арбітражі способи захисту і складності, які можуть виникнути при визнанні та виконанні таких рішень на території України.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Передача спору на розгляд в арбітраж, на перший погляд, відкриває цілий горизонт можливостей для необмеженого вибору способів захисту. За бажання можна отримати арбітражне рішення з відкритою формулою розрахунку заборгованості, з альтернативною резолютивною частиною під умовою щодо зобов’язання виконання обов’язку в натурі у певний спосіб тощо. В арбітражі можна скористатися такими способами захисту, які для державних судів нереалістичні.
Проте оминути систему національних судів не вдасться: отримання дозволу на виконання рішення арбітражу відбувається в Україні в судовому порядку, а саме необхідно звернутися до загальних судів із відповідним клопотанням, оформленим згідно з вимогами міжнародних договорів України та національного законодавства, і додати необхідний пакет документів. Отримавши дозвіл на виконання арбітражного рішення у формі виконавчого документа, стягувач звертається до державної виконавчої служби. На цьому етапі й виникають складнощі.