На початку року, коли ми підбивали підсумки 2019 р. і робили прогнози на 2020 р., то навіть не могли уявити, що за кілька місяців ситуація кардинально зміниться, а світова економіка зіштовхнеться з небаченим до цього викликом — пандемією Covid‑19. Ситуація, що склалася, змусила держави обрати відособлений соціально-економічний підхід, одним з побічних ефектів якого є різке зниження рівня міжнародної торгівлі та переорієнтація своїх ресурсів на внутрішньонаціональні потреби.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У цій статті ми оглядово звертаємо увагу на зміни, які відбулися в міжнародній торгівлі, та ділимося своїми спостереженнями за трендами на міжнародній арені, які не варто ігнорувати Україні.
Міжнародна торгівля та Covid‑19: прогнози економістів
На початку квітня авторитетні економісти Світової організації торгівлі спрогнозували, що у 2020 р. через пандемію Covid‑19 торгівля різко знизиться в кожному регіоні світу та в усіх галузях економіки. За оптимістичним сценарієм, обсяги світової торгівлі товарами можуть впасти на 13% до кінця 2020 р. Якщо ж пандемію не вдасться опанувати, а уряди держав не зможуть обрати оптимальний варіант виходу з кризи, то зниження може скласти 32% та навіть більше.
Найімовірніше, торгівля знизиться в таких виробничих секторах як електронна та автомобільна промисловість. Окрім того, на думку експертів, Covid‑19 вплине на торгівлю послугами, з огляду на встановлені обмеження у сфері туризму, транспорту та роздрібної торгівлі. Загалом, економісти СОТ вважають, що нинішній спад, вірогідно, перевищить спад у торгівлі, спричинений глобальною фінансовою кризою 2008‑2009 рр.
Аналогічні погляди мають експерти Міжнародного валютного фонду, які у своїй квітневій доповіді наголосили на тому, що в результаті пандемії очікується, що глобальна економіка скоротиться до мінус 3% у 2020 р., що є значно гіршим показником, ніж під час фінансової кризи 2008‑2009 рр.
Тобто вже сьогодні зрозуміло, що навіть у разі розвитку оптимістичного сценарію, вплив пандемії матиме суттєвий ефект на світову економіку загалом та міжнародну торгівлю зокрема. Чим довше пануватиме Covid‑19, тим непередбачуванішим буде ефект.
Міжнародна торгівля: крайні заходи
Суттєвим чинником, що ускладнює нинішню ситуацію, є зростання кількості обмежувальних експортних заходів, які запроваджують країни з метою протидії розповсюдженню Covid‑19 та зменшення критичного дефіциту на національному рівні. Наразі відомо, що 80 країн та окремих митних територій ввели заборону або обмеження експорту внаслідок пандемії Covid‑19, включаючи 46 членів СОТ (якщо окремо рахувати членів ЄС — 72 країни), а також 8 країн, які не є членами СОТ. Більшість заходів наразі застосовуються тимчасово.
Товари, на які поширюються нові заборони та обмеження на експорт, значно відрізняються. Більшість країн зосередилася на медичних виробах (зокрема, масках і засобах захисту), фармацевтичних препаратах та медичному обладнанні (особливо, вентиляторах). Однак є країни, які через заборони розширили додатковий контроль на свої продукти (приміром, харчові продукти й товари першої необхідності).
Визначальним є те, що поряд з обмежувальними заходами на експорт, деякі країни запровадили певні послаблення на імпорт (зокрема, медичних засобів). Послаблення були застосовані тимчасово у вигляді скасування імпортних тарифів, виключення зі списку товарів з вимогами про обов'язкове отримання імпортних ліцензій, тимчасове припинення антидемпінгових мит тощо.
Окрім того, деякі країни (близько 38 країн) застосували обмежувальні заходи на торгівлю послугами. Вказані обмеження більшою мірою стосуються фінансових, телекомунікаційних, туристичних, транспортних сфер діяльності.
Отже, багато країн світу (хтось раніше, а хтось пізніше) запровадили торговельні обмеження, які, з одного боку, негативно вплинули на «прибуток» кожної окремої держави, але з іншого боку, вони спрямовані на збереження національних ресурсів.
Міжнародна торгівля: хвилинка української статистики
Згідно з даними Міністерства закордонних справ України, жодна з ТОП‑15 країн торговельних партнерів України суттєво не змінила свою торговельну політику в експорті. Водночас «сухі дані» Державної служби статистики України свідчать про певне падіння показників зовнішньої торгівлі України.
Зокрема, загальний зовнішньоторговельний обіг товарів у січні-квітні 2020 р. зменшився на 11,05% (-104,56 млрд грн), у порівнянні з січнем-квітнем 2019 р., склавши 841,43 млрд грн. При цьому експорт товарів зменшився на 7,55% (-33,65 млрд грн) і становив 412,04 млрд грн. Імпорт товарів зменшився на 14,17% (-70,91 млрд грн) і склав 429,40 млрд грн. Сальдо торгівлі товарами склалося негативним у сумі -17,36 млрд грн, у порівнянні з січнем-квітнем 2019 р.
Зазначені зовнішньоторговельні показники є ще одним підтвердженням, що економіка України знаходиться під тиском світової економічної кризи, яка виникла в результаті пандемії.
Міжнародна торгівля: чинники відновлення
На думку Генерального директора СОТ Роберто Азеведо, два чинники визначатимуть ефективність відновлення. Перший — як швидко країнам вдасться взяти під контроль ситуацію з Covid‑19. Другий — політичний вибір, який зроблять уряди країн для відновлення.
У СОТ вважають, що якщо пандемію вдасться взяти під контроль достатньо швидко і країни оберуть оптимальну політику, то у 2021 р. торгівля та обсяги виробництва зможуть повернутися майже до своїх передпандемічних показників (незалежно від того, наскільки суттєвим було початкове падіння). МВФ також стверджує, що за базовим сценарієм, якщо пандемія згасне у другій половині 2020 р., а стримувальні заходи поступово будуть послаблені, то у 2021 р. глобальна економіка може зрости до 5,8%.
Водночас, якщо Covid‑19 затягнеться, то на позитивні показники годі й очікувати. Зокрема, частина світових організацій почала схилятися до сценарію, згідно з яким у найближчий рік не вдасться зупинити пандемію, тому економічні втрати будуть набагато більшими, що призведе до розгортання глобальної світової кризи.
При цьому, якщо говорити про Україну, то з нещодавньої доповіді Прем'єр‑міністра України відомо, що Уряд працює над тим, щоб вже зараз розпочати відновлення та розвиток всіх галузей економіки країни. Зокрема, Уряд планує забезпечити розвиток промисловості через локалізацію виробництв, сприяти орієнтації промисловості на внутрішній ринок України, забезпечити розвиток експортного потенціалу в тих галузях, які мають найбільший попит під час економічної кризи.
Міжнародна торгівля поза межами Covid‑19
Тим часом «за лаштунками» Covid‑19 ситуація розвивається доволі динамічно, до того ж не без участі Сполучених Штатів Америки. Серед останніх трендів на міжнародній арені варто відзначити такі:
- США vs. Китай — загострення конфлікту
На початку травня Президент США натякнув на можливість введення додаткових мит на китайські товари за нібито несвоєчасне інформування світової громадськості про появу Covid‑19 у Китаї. Такий висновок був зроблений та опублікований Міністерством внутрішніх справ США за результатами аналізу ситуації з поширенням пандемії. Міністерство також стверджує, що Китай із затримкою повідомив Всесвітню організацію охорони здоров'я про те, що коронавірус є «заразною хворобою». Таким чином, він мав можливість замовляти медичні вантажі з‑за кордону. В цей період обсяги імпорту захисних масок, хірургічних халатів та рукавичок різко зросли.
Нагадаю, що торгове протистояння між США та Китаєм почалося ще у 2018 р. на тлі звинувачень у незаконному отриманні Китаєм американських технологій та підвищення мита на ввезені в країну китайські товари. При цьому Китай ввів відповідні дзеркальні заходи. Отже, цілком можливо, що невдовзі ми станемо свідками застосування США нових чи посилення старих торговельних обмежень проти китайського товару. Напевно, як і раніше, Китай не змусить довго себе чекати та застосує дзеркальні заходи.
- США vs. СОТ — заходи тиску
США знову почали тиск на СОТ. Цього разу мова йде про повне скасування СОТ. Деякі політичні сили США вважають, що поточна світова економічна система є пережитком минулого, тому її необхідно реформувати зверху вниз. При цьому почати потрібно з її провідної установи — СОТ, яку слід розформувати.
Таке упереджене ставлення США до СОТ триває ще з 2016 р., коли нинішній Президент США, будучи ще кандидатом, дав обіцянку у разі потреби вивести США із СОТ. Надалі Трамп неодноразово виходив з такою обіцянкою перед міжнародним співтовариством і звинувачував СОТ у відвертій допомозі іншим країнам-учасникам (зокрема, Китаю), всупереч інтересам США.
Не вважаємо, що така ініціатива США знайде підтримку серед інших країн-членів СОТ. Особливо після того, як у кінці 2019 р. США заблокували роботу апеляційного органу СОТ, тому країни СОТ були змушені в обхід США створити паралельний апеляційний суд у межах СОТ.
- США & Великобританія — раунд переговорів
На початку травня Уряд Великої Британії оголосив про початок переговорів із США, метою яких є укладення трансатлантичної торговельної угоди. Як відомо, серед пріоритетів у торговельних перемовинах для Великої Британії — розширення доступу британського фінансового центру до американського ринку, а також підтримка невеликих британських експортерів.
Тобто Велика Британія після виходу з ЄС (Brexit) продовжує працювати над своїм індивідуальним іміджем на міжнародній арені. Ведення переговорів із США є цілком очікуваним для Великої Британії, адже США є її найбільшим торговельним партнером. Нарощування трансатлантичної торгівлі може допомогти економіці Великої Британії подолати падіння, спричинене Covid‑19.
- США & Україна — посилення співпраці
Великобританія — не єдина країна, яка незважаючи на пандемію, веде бізнес-діалог із США. США входить у ТОП‑5 найбільших торгових партнерів України. Саме тому на початку травня Міністр економіки України провів робочу зустріч з представником посольства США в Україні, під час якої вони обговорили ключові пріоритети для посилення взаємовигідної співпраці між Україною та США в економічній площині.
Як відомо, у процесі дискусії співрозмовники обговорили перспективи поступового зняття обмежувальних заходів, введених у зв'язку з протидією поширенню пандемії Covid‑19, спрямованих на відновлення економічної діяльності, надання підтримки мікро- і малому бізнесу, створення умов для довгострокового фінансування національного промислового сектору.
Міжнародна торгівля: висновки
Безперечно, Covid‑19 значно вплинув на світову економіку, а також на міжнародну торгівлю. Багато країн були вимушені тимчасово відмовитися від звичайних умов торгівлі та обрати для себе більш стриманий формат взаємної торгівлі з іншими країнами.
Світові експерти не мають одностайної думки щодо тривалості Covid‑19 та його наслідків для економіки й торгівлі. Однак вже зараз зрозуміло, що від зваженого підходу країн залежить «легкість» виходу з кризи, яка рано чи пізно все ж таки закінчиться. Саме тому деякі країни (Україна не є винятком) шукають підтримки у своїх основних зовнішньоекономічних партнерів.
З цього приводу слушно зазначив Генеральний директор СОТ Роберто Азеведо: «Якщо країни працюватимуть разом, ми побачимо набагато швидше відновлення, ніж якщо кожна країна буде сама по собі». Утримання ринків відкритими для міжнародної торгівлі допоможе економікам відновитися набагато швидше.