Арбітраж як спосіб вирішення спорів стрімко набуває популярності в Україні з багатьох причин. Зокрема, незалежність процесу від недосконалої судової системи України, неупередженість суддів та швидкість процесу. На відміну від України, такий метод вирішення суперечок вже давно розповсюджений у світі. Доказом цьому слугує популярність та беззаперечна репутація таких судових установ як Лондонський Комерційний Арбітражний Суд, Віденський Міжнародний Арбітражний Центр, Міжнародний арбітражний суд Стокгольма тощо.
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Формування арбітражної практики в Україні та світі відбувалося під впливом різноманітних чинників, включаючи досвід практикуючих країн та історичні особливості. Історики зазначають, що арбітраж як явище незалежного судочинства виник ще на початку зародження перших цивілізацій світу та передував виникненню державних судів.
Першим вагомим кроком до становлення арбітражу у світі став «Договір Джея», ініційований та підписаний 19.11.1794 р. Президентом США Джорджем Вашингтоном. Цей англо-американський договір про дружбу, торгівлю та мореплавство мав на меті покласти кінець непорозумінням після війни за незалежність Америки. Три комісії, засновані на підставі договору, вирішували спори, пов’язані з питаннями кордонів, боргів та кредитів, а також непорозумінь щодо торгових кораблів, захоплених Британією. Незалежні арбітражні комісії вирішили поствоєнні питання приблизно за 7 років та підтвердили доцільність укладення договору.
Наступним важливим кроком, який вніс динамічні зміни в арбітражний процес, була «Алабамська справа» 1872 р. – це перший випадок застосування арбітражу ad hoc для спору такого розміру. Суть справи полягала в тому, що Велика Британія мала сплатити борг США за порушення нейтралітету та підтримку громадянської війни в Америці. Чотири арбітри (громадяни США, Швейцарії, Бразилії та Італії) прийняли рішення про те, що Англія мала сплатити компенсацію 15,5 млн доларів США. Арбітр з Англії утримався від підписання рішення. Ця справа стала початком ланцюжка масштабних арбітражних справ ad hoc, які відбувалися протягом наступних 30 років.
Ще одне рішення, яке стало визначальним в арбітражній практиці, було винесене Апеляційним судом Великобританії у 1991 р. У справі Marc Rich & Co. AG v. Societ Italiana Impianti Spa зазначено, що правила, за якими справа передається на розгляд до арбітражної установи, а також визнання та виконання арбітражних рішень визначаються Нью-Йоркською конвенцією 1958 р. Як наслідок, поняття «арбітраж» було виключено зі сфери дії Брюссельської Конвенції 1968 р., оскільки це поняття вже регулюється іншою конвенцією, тому всі справи, порушені сторонами (в тому числі в національних судах), виключаються зі сфери дії арбітражу.
Сьогодні арбітражна практика не зазнає кардинальних змін, проте рішення арбітражних судів щодо резонансних міжнародних справ стають прецедентом для подальшого вирішення суперечок в арбітражі. В сучасній українській арбітражній практиці важливою є справа «Руслан Яковенко проти України», остаточне рішення щодо якої було винесене в Страсбурзькому суді 04.06.2015 р. Договір про створення підприємства між Фондом державного майна України та компанією з Кіпру передбачав арбітражне застереження. Комерційний спір, який виник з приводу майна кіпрської компанії, був вирішений на її користь. Справа «Руслан Яковенко проти України» стала прецедентом для виконання рішення проти України в тій країні, де розташоване майно українських державних підприємств, а також накладання арешту на майно в тій державі.
Іншим сучасним арбітражним рішенням, масштаби якого вражають, є «Справа ЮКОСа». Розмір задоволених вимог у цій справі, без перебільшення, називають «найбільшим штрафом в історії людства». Суть справи полягала в тому, що після переслідування Російською Федерацією власників нафтової компанії та процедури банкрутства як наслідок штучного нарахування податків за минулі роки, суд постановив, що Російська Федерація має виплатити ЮКОСу 50 млрд доларів США. З 15.01.2015 р. на суму компенсації щоденно нараховується пеня у розмірі 2,6 млн доларів США. З червня 2015 р. державні активи Російської Федерації арештовуються по всьому світу, починаючи з Бельгії. Цей прецедент арешту державних активів в усьому світі дає надію, що незаконній експропріації майна з боку уряду РФ, можливо, буде покладено край.
Позитивна тенденція розвитку і популяризація арбітражу у світі та навіть в Україні дає надію, що альтернативний метод вирішення спорів може врегулювати важливі політичні та інвестиційні питання, з якими не можуть впоратися державні суди. Сьогодні компетентність та ефективність арбітражу тільки зростає з багажем світового досвіду і різноманітністю актуальних спорів.