У діловому світі сьогодні все частіше чути про те, що відносно когось були застосовані санкції: санкції з боку держави, санкції з боку і щодо певних осіб та організацій, санкції економічні, політичні, господарські тощо. У багатьох це поняття асоціюється виключно із застосуванням штрафів або ж обмежень щодо країни або її резидентів. При цьому мало хто поглиблювався у суть санкцій, процедуру та алгоритм їх застосування. Багато хто вважає, що їх це не стосується або ж не торкнеться.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Насправді, не все так просто, як здається на перший погляд. Не обов'язково бути в «чорному списку» терористичних організацій, щоб з вами перестали працювати партнери на світовій бізнес-арені. Адже крім публічних санкцій, є ще приватні санкції міжнародних фінансових організацій, багатосторонніх банків розвитку, під які можливо потрапити, за підозрою в корупційній та шахрайській діяльності.
Для прикладу, ЄБРР фінансує проект в Україні, під час його реалізації проводиться тендер, в рамках якого перемагає «певна» компанія. Якщо для нашої країни подібне є речами повсякденними, то для міжнародних організацій такі схеми не прийнятні. У цьому випадку всі компанії, які брали або беруть участь у такій схемі (навіть якщо вони не виграли), можуть стати почесним членом «списку санкцій».
Сила в об’єднанні
Санкції міжнародних фінансових інститутів є досить вагомим важелем тиску, потрапивши під який можна надовго (а то й назавжди) позбутися можливості брати участь у проектах, що фінансуються міжнародними організаціями, отримувати лояльні кредити, а також інші привілеї. У разі таких обмежень особа, що потрапила під санкції, втрачає конкурентоспроможність, а багато хто просто обходить його третьої дорогою. Варто відзначити, що якщо публічні (державні) санкції можна оскаржити в судовому порядку, то в цьому випадку нарікати немає перед ким.
Багатосторонні банки розвитку співпрацюють між собою з метою виявлення недобросовісних осіб та обмеження їхньої діяльності шляхом застосування санкцій.
Так, 18.02.2006 р. лідери Групи Африканського банку розвитку, Азіатського банку розвитку, Європейського банку реконструкції та розвитку, Групи Європейського інвестиційного банку, Міжнародного валютного фонду, Групи Міжамериканського банку розвитку та Групи Світового банку домовилися про створення об'єднаної Проектної групи Міжнародних фінансових інститутів боротьби з корупцією (International Financial Institutions Anti-Corruption Task Force), з метою досягнення послідовного й узгодженого підходу до боротьби з корупцією в діяльності та операціях організацій-членів.
09.04.2010 р. між членами IFI, за винятком МВФ і ГЄІБ, було підписано Угоду про взаємне визнання санкцій сторонами. Таким чином, у разі застосування санкції до суб'єкта однієї з організацій він автоматично підпадає під санкції всіх інших організацій (сторін угоди). Ці організації мають настільки авторитетне становище, що багатосторонні банки розвитку і міжнародні банки не входять в IFI та негласно визнають їхні санкції.
На практиці
Для України найбільш цікавими є Група Світового банку та ЄБРР, оскільки в основному саме ці організації здійснюють підтримку проектів на території нашої держави.
Приміром, за словами Віце-прем'єр-міністра – Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадія Зубка, найближчим часом Світовий банк візьме участь у 5-х українських проектах на суму 1,28 млрд євро.
Оскільки Група Світового банку є найбільшим та одним з найважливіших фінансових інститутів, розглянемо процедуру застосування санкцій на прикладі цієї організації.
Група Світового банку (англ. World Bank Group) – це 5 організацій, створених у різний час та об'єднаних функціонально, організаційно й територіально. Наразі метою їхньої діяльності є надання фінансової та технічної допомоги країнам, що розвиваються. Фінансова допомога надається у вигляді безвідсоткових кредитів, кредитів за низькими ставками та грантів.
До складу Групи Світового банку (далі – ГСБ) входять 5 організацій:
- Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) надає фінансування урядам країн із середнім рівнем доходу та кредитоспроможних країн з низьким доходом.
- Міжнародна асоціація розвитку (МАР) надає безпроцентні позики (також відомі як кредити) та гранти урядам найбідніших країн світу. Всесвітній банк складається з МБРР і МАР.
- Міжнародна фінансова корпорація (МФК) є найбільшою організацією розвитку, орієнтована виключно на приватний сектор.
- Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій (БАГІ) було створено у 1988 р. для залучення прямих іноземних інвестицій в країни, що розвиваються, шляхом страхування (надання гарантій) від політичних ризиків для інвесторів і кредиторів.
- Міжнародний центр з врегулювання інвестиційних суперечок (МЦВІС) надає можливості для вирішення інвестиційних спорів.
Для контролю використання виділених коштів належним чином і найбільш економічно обґрунтовано, виключно з метою допомоги країнам, що розвиваються, а також щоб запобігти шахрайству та корупції, був створений інститут застосування санкцій до недобросовісних осіб.
Визначення шахрайської діяльності
ГСБ розробили й встановили 5 основних визначень щодо корупційної та шахрайської діяльності: корупційна практика (Corrupt), практика шахрайства (Fraudulent), практика здійснення змов (Сollusive), практика примусу (Coercive). Загалом, всі ці практики визначаються як « діяльність, яка підпадає під санкції».
Процес застосування санкцій включає такі основні стадії:
- розслідування і надання заяви-підозри та доказів (повідомлення);
- попереднє тимчасове обмеження;
- провадження щодо застосування санкцій;
- вирішення та врегулювання питання застосування санкцій.
Види санкцій
Можливі 5 видів застосовних санкцій, залежно від суб'єкта, вини й самого порушення:
- Обмеження діяльності з умовним звільненням (Debarment with Conditional Release) – основний вид санкції, що передбачає мінімальний період обмеження діяльності, як правило, перший раз на 3 роки.
- Обмеження на певний або невизначений термін (Debarment for a Definite or Indefinite Period).
- Умовне обмеження (Conditional Non-Debarment) – особі надається час на виконання певних умов для зняття звинувачення. У разі невиконання застосовуються обмеження.
- Письмове попередження (Letter of Reprimand) – виноситься у випадку неналежної поведінки, найчастіше застосовується до афілійованих осіб.
- Реституція (Restitution).
Також ГСБ може накласти санкції на фізичну особу або компанію за перешкоджання проведеного розслідування.
Відповідно до положення про процедуру застосування санкцій, вони застосовуються безпосередньо до порушника (Відповідача), а також до його правонаступників та можуть застосовуватися до його афілійованих осіб, про що зазначається у відповідному Рішенні Ради ГСБ (Рада з санкцій – Sanction Board), яке повинно бути опубліковано на сайті ГСБ.
Санкційне провадження
Провадження у справі про застосування санкцій подібне до судового. Відповідач має право захищати свої інтереси, знайомитися з матеріалами справи, подавати заперечення, пояснення, докази, залучати третіх осіб та інше. Аналогічні права мають правонаступник та афілійовані особи. При цьому вони можуть представляти свої інтереси окремо від відповідача, іншими словами, компанія-правонаступник (в тому числі дочка, мама) та/або афілійована особа можуть довести, що не мають жодного стосунку до дій Відповідача.
Рада у своєму Рішенні, як правило, визначає, що санкції застосовуються до Відповідача, його правонаступників, а також до афілійованих осіб, але без вказівки конкретних компаній та/або фізичних осіб.
ГСБ дає наступне визначення «афілійованої особи» – це компанія та/або фізична особа, яка контролює або підпадає під контроль, або здійснює спільний контроль з Відповідачем. «Правонаступник» – це компанія, яка була створена в результаті корпоративної реструктуризації Відповідача після або під час введення санкцій.
Тут постає питання, що ж підпадає під поняття «контролю». В офіційній процедурі застосування санкцій йому немає визначення, але ГСБ у своїх роз'ясненнях розглядають поняття «контроль» як можливість прямо або побічно впливати на політику чи діяльність компанії. До такого впливу (в тому числі, але не виключаючи) належать: зв'язок з володінням активами компанії або управлінням, спільне використання об'єктів, поєднання працівником тощо.
Таким чином, поняття «контроль» є достатньо розмитим. За необхідності воно може бути використане не на користь пов'язаних осіб.
Перелік осіб, залучених до санкцій, публікується на сайті ГСБ, де можна перевірити свого майбутнього контрагента або фізичну особу перед призначенням на керівну посаду. Варто врахувати, що до цього переліку перш за все потрапляють особи, щодо яких безпосередньо винесено рішення про застосування санкції (Відповідачі).
Іншими словами, якщо до компанії А, а також до її правонаступників та афілійованих осіб були застосовані санкції, то до списку спочатку потрапляє тільки компанія А. Правонаступники відповідача потраплять до списку лише після того, як будуть виявлені.
Для залучення конкретної афілійованої особи передбачена окрема процедура, яка починається з повідомлення такої особи, з подальшим розглядом справи та наявністю відповідних прав у цієї особи.
Отже, санкції щодо афілійованих осіб знаходяться у «сплячому режимі» та можуть бути застосовані протягом дії основних санкцій у момент виявлення таких осіб. Ключовим словом тут є «можуть», оскільки санкції щодо афілійованих осіб мають рекомендаційний характер.
Процедура залучення афілійованої особи Відповідача до санкцій виглядає, зокрема, таким чином. У разі необхідності та в рамках рішення про санкції офіцер Ради ГСБ може залучити певну афілійовану особу. Для залучення офіцер надсилає відповідній особі повідомлення про початок провадження щодо такого суб'єкта як афілійованої особи Відповідача у справі про санкції. При цьому йому надаються права Відповідача, крім права оскаржити саме Рішення Ради.
В результаті розгляду справи щодо певного афілійованої особи, Рада ГСБ виносить додаткове роз'яснення з доповненням до списку санкцій у разі залучення такої особи або ж закриває провадження стосовно нього.
Що ж приховують у собі ці санкції? Особа, яка підпадає під санкції ГСБ, не може брати участь у проектах банків, що входять до його групи, отримувати фінансування, лояльні кредити. Крім того, позбавлення права брати участь у проектах Світового банку тягне за собою застосування аналогічних заходів з боку інших багатосторонніх банків розвитку та міжнародних банків, навіть, якщо офіційно відсутня домовленість щодо визнання санкцій.
У зв'язку з цим, багато контрагентів просто відмовляються працювати з особами, які підпадають під санкції ГСБ, остерігаючись наслідків. Однак потрібно розуміти, що просте комерційне співробітництво з Відповідачем, а тим більше з афілійованою особою Відповідача, якщо це не пов'язано з корумпованою діяльністю, не тягне за собою застосування санкцій.
Висновок
Отже, варто зазначити, що для виявлення компанії та/або фізичної особи, яка перебуває під санкціями ГСБ або іншої організації, достатньо перевірити список санкцій, що публікується на сайті ГВБ відповідної третьої сторони. Проте неможливо однозначно визначити, чи не потрапить під санкції така особа в майбутньому як афілійована особа Відповідача. Навіть якщо при глибокому аналізі структури компанії виявиться, що така компанія підпадає під поняття афілійованої особи Відповідача, ще не факт, що санкції до неї будуть застосовані.
Крім того, сама процедура застосування санкцій є досить тривалою та ретельною, а тому не варто боятися безпідставних і необачних рішень з боку Світового банку. У зв'язку з цим, якщо щодо Вас або Вашої компанії було розпочато процедуру санкцій, звернувшись своєчасно за професійною підтримкою можна уникнути негативних наслідків.