На тлі затяжних воєнних дій на Донбасі навіть найбільш нагальні економічні проблеми стають другорядними. Проте забувати про економічну складову війни не варто. Адже як-то кажуть: «Для війни потрібні три речі: гроші, гроші і ще раз гроші». У цьому контексті розглянемо питання двосторонніх торговельних обмежень, прийнятих Росією і Україною.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Торговельні обмеження РФ проти товарів з України
Серед недавніх торговельних обмежень слід зазначити:
1. Заборона ввезення харчової солі виробництва ДП «Артемсіль» (Україна).
2. Заборона ввезення сироподобних продуктів виробництва України.
3. Заборона ввезення сирних продуктів виробництва України.
4. Заборона ввезення української продукції ТОВ "Лозовський молочний завод" (Україна).
5. Заборона ввезення української сокової продукції.
6. Заборона ввезення української плодоовочевої продукції і рибних консервів.
7. Заборона ввезення української продукції ДП «Мілкіленд-Україна».
Незважаючи на явний політичний підтекст, підстави введення обмежень на імпорт товарів з України до Росії часто мають формальний характер. Як правило, це порушення технічних регламентів і стандартів, а саме:
• невідповідність вимогам до маркування;
• невідповідність щодо масової частки основного продукту;
• невідповідність за вмістом білка, жиру, вуглеводів та інших мікроелементів.
Наприклад, у недавньому рішенні щодо ДП «Артемсіль» зазначається, що призупинення ввезення на територію РФ харчової солі виробництва ДП «Артмесоль» пов'язане виявленою невідповідністю харчової солі виробництва ДП «Артемсіль» (Україна) вимогам до вмісту домішок, йоду та органолептичними показниками.
Схожа ситуація і сирами українського виробництва: здійснюючи державний нагляд за обігом харчової продукції під час дослідження сирних продуктів виробництва України Федеральною службою з нагляду в сфері захисту прав споживачів і благополуччя людини виявлено численні порушення вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів (невідповідність вимог, що пред'являються до маркування продукції) та законодавства у галузі санітарно-епідеміологічного благополуччя людини (невідповідність за мікробіологічними показниками). Так, під час дослідження продукту сичужного з рослинним жиром «Дукат» виробництва України виявлено його невідповідність вимогам за вмістом рослинних жирів, жиру, білка, а також органолептичними та мікробіологічними показниками. Сирний продукт GAUDAC не відповідав за органолептичними показниками і за вмістом масової частки жиру. Під час здійснення санітарно-карантинного контролю виявлено продукт вуглеводно-жировий напівтвердий «Російський класичний», який не відповідав вимогам, що пред'являються до маркування продукції. Під час обстеження партій вантажу харчової продукції «Продукт білково-жировий «Лаура»» виявлено невідповідність продукції вимогам Технічного регламенту Митного союзу 022/2011 «Харчова продукція в частині маркування».
Причиною заборони на ввезення соків, згідно з офіційною позицією Росспоживнагляду, є той факт, що українська сокова продукція не проходила державну реєстрацію на відповідність вимогам технічних регламентів Митного союзу, крім того, на її етикетці вказано єдиний знак обігу продукції на ринку держав - членів Митного союзу – «ЕАС».
Зрештою українським виробникам завдано подвійний удар. По-перше, власне заборона завдає збитків, по-друге, позбавляє можливості українських виробників посилатися на форс-мажор, щоб уникнути відповідальності за вже укладеними договорами з російськими покупцями. У свою чергу, російські покупці практично нічого не втрачають, більше того, можуть вимагати відшкодування збитків, адже формально поставка не відбулася з вини українського виробника, який допустив порушення вимог законодавства Росії чи правил Митного союзу.
Торгові обмеження України проти товарів з РФ
Незважаючи на те, що 14.09.2014 ВР України прийняла Закон України «Про санкції», який передбачає можливість обмеження торговельних операцій у відповідь на дії іноземних держав, санкцій щодо Росії чи російських підприємств у межах цього Закону прийнято не було. Хоча майже одразу після вступу його в силу КМУ підготував набір відповідних санкцій, про що пресі не раз говорив Прем'єр-міністр.
Цього року 6 лютого міністр юстиції Павло Петренко на засіданні Верховної Ради повідомив про прийняття рішення Ради національної безпеки і оборони України про введення санкцій щодо осіб, причетних до агресії Росії проти України, яке знаходиться на етапі оформлення і буде оприлюднено найближчим часом. На момент підготовки цієї статті таке рішення ще не було опубліковано і введено в дію Президентом України, що можливо пов'язано з активізацією переговорного процесу в «нормандському» форматі.
Поки що єдиною офіційною торговою санкцією щодо Росії є доручення КМУ вжити заходів до припинення експорту в РФ товарів військового призначення та подвійного використання з метою їхнього військового кінцевого використання РФ, крім космічної техніки, яка використовується для дослідження космосу і в мирних цілях у межах міжнародних космічних проектів, що міститься у Рішенні РНБО України від 27.09.2014 (введено в дію Указом Президента України № 691/2014 від того самого числа).
З юридичного погляду таке рішення можна розглядати як різновид ембарго, і, на відміну від рішень Росспоживнагляду, воно дає змогу російським компаніям (як і українським) посилатися на обставини непереборної сили як виправдання невиконання умов контрактів.
Аналіз рішень профільних міністерств і відомств показав, що за останній час обмежувальні заходи щодо імпорту товарів з РФ не застосовувалися. Водночас Міністерство економіки України широко застосовує інструмент зовнішньоекономічних санкцій, передбачених Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність". Найбільш популярні заходи Мінекономіки проти російських суб'єктів ЗЕД (за частотою застосування санкції):
• режим індивідуального ліцензування;
• тимчасове припинення зовнішньоекономічної діяльності.
Як правило, основною причиною для застосування таких санкцій щодо російських суб'єктів господарювання є порушення порядку розрахунків в іноземній валюті. Відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», такі санкції, за своєю суттю, є забороною на здійснення розрахунків з українськими суб'єктами і на здійснення митного оформлення товарів, якщо їх одержувачем або відправником є російська компанія, щодо якої застосовано санкції.
Важливими відмінностями таких санкцій є, по-перше, їхній тимчасовий характер (до усунення допущеного порушення), по-друге, можливість призупинення їхніх дій за заявою зацікавленої особи.
Деякі висновки
Як видно з наведеного вище аналізу, дії Росії, як правило, є адресними щодо конкретних виробників та видів продукції, і мотивовані невиконанням вимог нормативних актів Росії, що формально навіть не дає змоги назвати їх «торговою війною». Хоча, якщо судити за обсягом заборонних заходів та їхньої спрямованості головним чином на харчову продукцію – одну з ключових статей українського експорту в Росію, можна судити про цілеспрямоване витіснення українських виробників з російського ринку.
Дії України з формального погляду, навряд чи можна назвати відповідними в звичному розумінні термінології «торговельної війни». Вони також є точковими щодо конкретних компаній, і офіційним приводом для них служать явні помилки з боку російських компаній, наприклад, прострочення виконання грошового зобов'язання перед українським контрагентом. Інакше кажучи, якщо російський виробник належно виконує свої зобов'язання перед українським суб'єктом, то підстав для застосування до нього санкцій може не бути.
У світі сьогодні все частіше використовується термін «гібридна війна», що припускає, що класичне поняття війни між державами, як протистояння їхніх армій, відходить у минуле, на його місце приходять принципово нові форми протистояння. Не виключено, що і торгові війни незабаром набудуть гібридного характеру – від класичних форм ембарго і демпінгу ми рухаємося до більш тонких і прихованих заходів впливів на економіку інших держав.
Втім, як показує ситуація на Донбасі, артилерійські обстріли в сучасній війні ще ніхто не скасовував. Ось і в торгових війнах, старі перевірені методи теж в ходу. Так, наприклад, днями стало відомо, що Євразійська економічна комісія прийняла рішення про початок антидемпінгового розслідування щодо імпорту безшовних труб з нержавіючої сталі з України.