Усе в цьому житті має свої правила, свої обмеження та свої закони. Війна та інші її інтерпретації, на кшталт – військова операція або воєнний конфлікт, не є винятком. Проте не всі учасники війн дотримуються таких правил. Наприклад, росія, яка в багатьох країнах світу асоціюється як терористична держава, а в деяких із них уже навіть офіційно визнана такою.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Загальновідомо, що до правил війни належать наступні заборони:
- застосовувати отруту або отруєну зброю;
- віроломно вбивати чи ранити осіб, що належать до нації або армії супротивника;
- вбивати чи ранити супротивника, який, склавши зброю або більше не маючи засобів захисту, беззастережно здався;
- оголошувати, що жодної пощади не буде;
- застосовувати зброю, снаряди або речовини, здатні завдати зайві страждання;
- будь-яким способом атакувати чи бомбардувати незахищені міста, селища, житлові будинки чи споруди;
- використовувати певні види зброї тощо.
До того ж під час облоги або бомбардування необхідно піклуватися про те, щоб не постраждали будівлі, призначені для цілей релігії, мистецтва, науки чи благодійності, історичні пам’ятки, госпіталі та місця, де зібрані хворі і поранені, за умови, що вони не використовуються в цей час для військових цілей.
Попри зазначені вище заборони росія, яка називає себе «миротворцем», державою, що здійснює «гуманітарну місію», безжально бомбардувала пологовий будинок та Драматичний театр у Маріуполі (незважаючи на те, що в його бомбосховищах переховувались близько 1000 людей, в тому числі діти), знищила Національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди на Харківщині, вщент зруйнувала ракетним ударом ТЦ «Амстор» у Кременчуці (де, за різними оцінками, перебувало близько 1000 осіб) «вчиняла та продовжує вчиняти інші звірячі злочини стосовно українців, які не можна назвати ніяк інакше, як геноцид. Це підтверджує, що російське «рятування» має на меті зовсім інше, аніж допомогу та мир.
Існує багато міжнародних документів, що регламентують права воюючих сторін. Найважливішими з них є IV Конвенція про закони і звичаї війни на суходолі та додаток до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі 1907 року та Женевські конвенції, які визначають міжнародно-правові стандарти гуманного звернення поводження під час війни. Конвенції наголошують, що вибір засобів завдання шкоди супротивнику є обмеженим. Забороняється використовувати отрути чи отруєну зброю; зброю, боєприпаси чи матеріали, створені з метою заподіяти зайві страждання. Окрім того, у Петербурзькій декларації 1868 року зафіксовано, що застосування зброї, що завдає безглуздих страждань людині, яка неспроможна далі боротися, чи робить смерть цієї людини неминучою, суперечить принципам гуманізму.
Деякими видами забороненої зброї та боєприпасів є:
- снаряди, які за вагою менше 400 грамів мають властивість вибухової дії або споряджені ударним чи горючим складом (Петербурзька декларація 1868 р.);
- кулі, що легко розвертаються або сплющуються в людському тілі, до яких належать оболонкові кулі, тверда оболонка яких не покриває всього сердечника або має надрізи (III декларація до Гаагських конвенцій 1899 р.);
- хімічна та біологічна зброя (Конвенція про хімічну зброю 1993 р., Конвенція про біологічну зброю 1972 р., Женевський протокол 1925 р., II декларація до Гаазьких конвенцій 1899 р.);
- зброя, основна дія якої полягає в нанесенні пошкоджень уламками, які не можна виявити в людському тілі за допомогою рентгенівських променів (I протокол до Конвенції про деякі види звичайних озброєнь 1980 р.);
- протипіхотні міни та міни-пастки (Конвенція про заборону протипіхотних мін (Оттава, 1997), II протокол до Конвенції про деякі види звичайних озброєнь 1980 р.);
- запалювальна зброя та боєприпаси (III протокол Конвенції про деякі види звичайних озброєнь 1980 р.);
- лазерна зброя, спеціально призначена для використання у бойових діях виключно або в тому числі для того, щоб спричинити постійну сліпоту органам зору людини, яка не використовує оптичні пристрої, тобто незахищеним органам зору або органам зору, які мають пристрої для корекції зору (IV протокол до Конвенції про деякі види звичайних озброєнь 1980 р.);
- касетні боєприпаси (Конвенція з касетних боєприпасів).
За останні десятиліття росія взяла участь у багатьох війнах та збройних конфліктах. У більшості з них війська цієї країни «рятували» місцеве населення, проте «врятовані» мешканці не були цьому раді, бо не потребували такої «допомоги».
У деяких із таких конфліктів російські збройні сили регулярно вдавались до використання забороненої зброї. Наприклад, під час громадянської війни в Сирії російські війська посилили диктатуру сирійської влади: за наказом російського командування були застосовані касетні бомби – боєприпаси, які детонують у повітрі, розкидаючи дрібніші заряди на значну відстань, внаслідок чого цивільне населення може наражатися на смертельну небезпеку. Окрім цього, у російсько-чеченській війні росія використала вакуумні бомби (термобаричну зброю), які, хоч і не прямо заборонені, але їх використання є військовим злочином відповідно до Гаазьких конвенцій 1899 і 1907 років.
На жаль, у ситуації війни опинилася й Україна. 24 лютого розпочалось повномасштабне російське вторгнення до нашої держави. Саме з цього моменту, протягом більше 4-ох місяців, українське населення страждає від повітряних бомбардувань, обстрілів міст із реактивних систем залпового вогню та мінометів тощо. Кожного дня росіяни скидають бомби на об'єкти мирної інфраструктури та житлові квартали українських міст.
Деякі міста стали руїнами через застосування крилатих ракет та іншої забороненої зброї. Американське видання The New York Times повідомляє, що російські війська застосували вже не менше 210 видів забороненого міжнародними конвенціями озброєння. До того ж Держспецзв’язку інформує, що міноборони росії підтвердило застосування в Україні термобаричної зброї – важких вогнеметних систем. Така зброя є незаконною та не може використовуватися проти військових цілей, якщо це наражає на небезпеку цивільне населення. Окрім того, росія використовує фосфорні боєприпаси, наприклад, поблизу Авдіївки та проти українських військових, які захищали завод «Азовсталь», а також касетні бомби, зокрема у Харкові, застосування яких заборонено міжнародними конвенціями.
В Україні вже зареєстровано майже 15000 жахливих злочинів щодо порушення законів та звичаїв війни з боку рф. Для їх фіксації Міністерство закордонних справ разом із партнерами створило онлайн-архів.
Резюмуючи, можна зробити висновок, що росія, користуючись правом сили, щодня порушує міжнародні конвенції та правила ведення війни. Російські війська безперервно атакують українські міста небезпечними, негуманними та забороненими видами озброєння. Однак кожен злочин військових рф буде обов’язково задокументовано, а винні у їх скоєнні будуть покарані.