Правові аспекти військово-морської діяльності у Чорному морі — як правомірної, так і протиправної, що пов'язана з агресією Російської Федерації проти України, не вперше у центрі професійного інтересу «Юридичної Газети». Нещодавній захід до Одеси корабля Берегової охорони Сполучених Штатів Америки фрегата USCGC Hamilton в черговий раз актуалізував питання правового режиму Чорноморських проток, обмеження Російською Федерацією судноплавства в Чорному морі та його мілітаризації, військово-морської діяльності в Чорному морі військових кораблів нечорноморських держав тощо.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Прибуття USCGC Hamilton — перший у цьому році візит корабля під американським прапором до Одеси, яка за умов тимчасової окупації Криму перетворилася на головну базу Військово- морських сил України. Попередній візит корабля саме Берегової охорони США до Одеси відбувся у 2008 р. — це був USCGC Dallas того ж класу фрегатів Legend.
Чи підпадає корабель United States Coast Guard під дію Конвенції Монтре
Фрегат Hamilton зайшов у Чорне море 27 квітня 2021 р. через Дарданелли та Босфор, режим у яких регулюється Конвенцією про режим проток 1936 р. (Конвенцією Монтре). У контексті міжнародного морського права його захід, як і попередні візити військових кораблів нечорноморських держав, став підтвердженням і гарантією забезпечення принципу свободи судноплавства в Чорному морі за межами територіальних і внутрішніх вод причорноморських держав. Подібні візити, на наш погляд, спрямовані, перш за все, проти спроб «приватизації» Чорного моря Російською Федерацією.
Разом з тим, через належність фрегата Hamilton до Берегової охорони США (United States Coast Guard, USCG) у декого з «експертів» виникло певне нерозуміння щодо того, чи підпадає цей корабель під дію Конвенції про режим проток 1936 р. Деякі ЗМІ в Україні навіть заявили, що на Hamilton Конвенція Монтре не розповсюджується.
Варто зауважити, що для визначення режиму, під який підпадає фрегат Hamilton відповідно до Конвенції Монтре, важливі його тактико-технічні характеристики та правовий статус. Hamilton має загальну водотоннажність трохи більше 4 тис. т, озброєний 57-міліметровою гарматою, кулеметами, системою близького бою, вертольотом MH-65 Dolphin, парою безпілотних літальних апаратів, устаткуванням для радіоелектронної боротьби. Тобто це повноцінний військовий корабель. Відповідно до додатка ІІІ Конвенції про режим проток 1936 р. та наведених характеристик, фрегат належить до класу легких надводних кораблів (підклас b) та враховується для обчислення загального тоннажу флотів неприбережної держави Чорного моря (ст. 18 Конвенції).
Берегова охорона США, до якої належить фрегат Hamilton, відповідно до внутрішнього законодавства США, є одним з 6 видів Збройних сил США, вона має подвійне підпорядкування. У мирний час United States Coast Guard з її правоохоронними функціями керує Міністерство національної безпеки. У воєнний час чи за окремим рішенням президента США Берегова охорона передається під командування військово-морських сил або під керівництво об'єднаних командувань. Так було під час Корейської війни 1950–1953 рр., війн у В'єтнамі, Іраку, в Афганістані.
Такий статус кораблів Берегової охорони США жодним чином не впливає на їхню класифікацію відповідно до Конвенції про режим проток 1936 р. — вони в повній мірі підпадають під поняття «військового корабля» у сенсі Конвенції Монтре з відповідним правовим режимом для військових кораблів нечорноморських держав. Конвенція не містить виключень (крім ст. 9, але вона стосується допоміжних суден військового флоту, спеціально пристосованих для перевезення рідкого або нерідкого палива). Таке тлумачення положень Конвенції 1936 р. відповідає її меті та практиці її застосування. Спроба застосування інших положень міжнародного морського права та інших конвенцій до цих правовідносин недоречна. При проході через Чорноморські протоки фрегат Hamilton виконав відповідні вимоги Конвенції, у т. ч. попередньо повідомив владу Туреччини.
Про правомірність спільних маневрів з військовими кораблями чорноморських держав
Безпосередня мета заходу фрегата Hamilton у Чорне море заявлена як «забезпечення безпеки на морі та укріплення партнерства з Болгарією, Грузією, Румунією, Туреччиною, Україною». Фрегат послідовно провів навчання з турецьким фрегатом та з грузинськими катерами типу Island. Із залученням сил і засобів ВМС та Державної прикордонної служби України відбулися спільні тренування PASSEX, формат яких відрізняють певна спонтанність (без попередньої тривалої підготовки) і спрямованість на відпрацювання взаємосумісності кораблів різного типу від різних держав. Навчання проходили у виключній економічній зоні та територіальних водах України.
Як перебування фрегата Hamilton у Чорному морі, так і проведення тренувань у межах і поза межами національної юрисдикції держав, кораблі яких брали участь у тренуваннях, є абсолютно правомірними. І з точки зору Конвенції 1936 р., і з огляду на інші норми міжнародного морського права, зокрема конвенцію ООН з морського права 1982 р. Незважаючи на географічні та правові особливості Чорного моря, у ньому в повному обсязі діє принцип свободи судноплавства за межами територіальних і внутрішніх вод причорноморських держав, у т. ч. щодо здійснення військово-морських тренувань та військового мореплавства взагалі. Якщо розглядати ці тренування з більш загальної точки зору, то вони спрямовані проти «приватизації» Чорного моря і явно протиправних спроб Російської Федерації обмежити там свободу судноплавства.
Про це також свідчить заява речника Державного департаменту США Неда Прайса: «Сполучені Штати Америки глибоко занепокоєні планами Росії блокувати іноземні військові та державні судна в частинах Чорного моря, зокрема поблизу окупованого Криму та Керченської протоки».
Можливе порушення російськими кораблями положень Угоди про запобігання інцидентам у відкритому морі та повітряному просторі над ним
Примітно, що під час переходу до Одеси 8 травня в супроводі зустрічаючих катерів морської охорони «Григорій Куроп'ятников» та ВМС ЗСУ «Старобільськ» два українських та американський кораблі стикнулися з «посиленою увагою» до своїх маневрів з боку кількох прикордонних сторожових кораблів Російської Федерації. Згідно з заявою регіонального управління морської охорони Державної прикордонної служби України, «кораблі держави-агресора то оголошували вигадані координати закритих районів, вимагаючи залишити їх, то небезпечно маневрували та намагалися штучно звузити зону маневру для українського й американського кораблів. Не відповідали на виклики на зв'язок по каналах міжнародної морської безпеки». «Зухвале порушення норм міжнародного морського права ретельно зафіксовано і задокументовано українськими прикордонниками», — додають у відомстві.
Наведене слід сприймати як можливе порушення кораблями РФ положень двосторонньої угоди про запобігання інцидентам у відкритому морі та в повітряному просторі над ним. Угоду було укладено США та СРСР у 1972 р. Нині вона залишається діючою, її сторонами є Сполучені Штати Америки та Російська Федерація як правонаступниця СРСР. Цей документ, як і аналогічні двосторонні угоди (з Великобританією 1986 р., з Францією 1989, з Нідерландами 1990 р.), спрямований на запобігання інцидентам з військовими кораблями і літаками, що могли б привести до збройного конфлікту.
Варто нагадати, що напад на військовий корабель чи літак розцінюється як акт агресії. Згідно з угодою 1972 р., «сторони вживатимуть заходів щодо неухильного дотримання командирами кораблів духу і букви Міжнародних правил попередження зіткнень суден в морі 1972 р. (МППСС-72)» (ст. ІІ); «кораблі, що ведуть спостереження за іншими кораблями, зобов'язані утримуватися на відстані, яка виключає ризик зіткнення, а також уникати будь- яких маневрів, обмежувальних дій чи створення небезпеки для кораблів, за якими ведеться спостереження. За винятком тих випадків, коли корабель- спостерігач повинен, відповідно до МППСС-72, йти колишнім курсом з тією ж швидкістю, він, відповідно до усталеної морської практики, має здійснювати завчасні і впевнені дії, щоб не створювати перешкод і не наражати на небезпеку кораблі, за якими ведеться спостереження» (ст. ІІІ).
Свобода відкритого моря й судноплавства є найважливішими складовими сучасного міжнародного правопорядку. Їхній захист є правом і обов'язком як міжнародної спільноти в цілому, так і окремих держав. Грубі порушення Російською Федерацією основоположних принципів сучасного міжнародного права, включаючи тимчасову окупацію Криму, збройну агресію проти України, обмеження судноплавства в Азовському і Чорному морях, зустрічають послідовну реакцію світової спільноти. Саме цим пояснюється, що незабаром після американського корабля Hamilton у Чорне море зайшов патрульний корабель HMS Trent Королівського флоту Великої Британії.