Більшість нормативно-правових актів у сфері конкуренції були прийняті ще на початку 2000-х років і довго не зазнавали значних змін. Своєрідним поштовхом, який запустив процес реформування галузі, стало підписання та ратифікація у 2014 р. Угоди про асоціацію між Україною та ЄС (далі – Угода). Цей документ передбачає, серед іншого, гармонізацію українського конкурентного законодавства із відповідними стандартами ЄС. Як результат, упродовж 2014–2016 рр. відбулися, мабуть, найсуттєвіші зміни у відповідному законодавстві з моменту його прийняття. Однак багато застарілих норм все ще потребують оновлення, тому робота над вдосконаленням триває.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Нижче пропоную коротко згадати основні кроки, які вже були зроблені і які ще потрібно зробити на шляху до виконання умов Угоди у питаннях розвитку конкуренції.
Зроблені кроки
Нові порогові показники для концентрацій
До травня 2016 р. в Україні діяли дуже низькі порогові показники, при досягненні яких трансакція потребувала отримання попереднього дозволу Антимонопольного комітету України (далі – АМКУ) на концентрацію. За старими правилами, достатньо було лише незначної присутності компанії в Україні (вартість активів або обсяг реалізації мав перевищувати 1 млн євро), щоб майже будь-яка концентрація з її участю потребувала попереднього узгодження із АМКУ. Тому недивно, що Угода містила вимогу розробити нову систему порогових показників на основі правил ЄС (ч. 2 ст. 256 Угоди).
Відповідні зміни до законодавства набрали чинності у травні 2016 р. Нові порогові показники підвищили вимоги стосовно вартості активів та обсягу реалізації учасників концентрацій в Україні та у світі. Це сильно звузило коло концентрацій, які потребують отримання дозволу АМКУ (для прикладу, у 2016 р. кількість поданих в АМКУ заяв на концентрацію скоротилася майже на 30% у порівнянні з 2014 та 2015 рр.), а також вивільнило ресурси органу для діяльності у інших сферах.
Роз'яснення стосовно оцінки горизонтальних концентрацій
Як і у випадку з визначенням штрафів, не були загальновідомими принципи та методологія, які мають застосовуватись під час оцінки горизонтальних концентрацій, тобто коли сторони конкурують або можуть конкурувати на одному ринку. Обов'язок затвердити та опублікувати відповідні роз'яснення закріплений у ч. і 6 ст. 255 Угоди.
Цю вимогу було виконано у грудні 2016 р., коли АМКУ затвердив рекомендаційні роз'яснення щодо оцінки горизонтальних концентрацій. Цей документ розроблявся із залученням міжнародних експертів та представників українських юридичних фірм і багато в чому наслідує аналогічні роз'яснення Європейської комісії. Він встановив загальні правила і процедуру оцінки горизонтальних концентрацій та досить детально описав чинники, які повинні досліджуватися.
Роз'яснення стосовно визначення штрафних санкцій
Довгий час підходи АМКУ до визначення розміру штрафів за порушення конкурентного законодавства не були загальновідомими. Це призводило до ситуацій, коли АМКУ міг накладати різні штрафи у подібних випадках. Виправити таку невизначеність покликана ч. 5 ст. 255 Угоди, яка зобов'язувала АМКУ затвердити та опублікувати документ, у якому роз'яснювалися б принципи визначення будь-яких штрафних санкцій, що накладаються за порушення законодавства про конкуренцію.
На виконання цієї вимоги у вересні 2015 р. АМКУ затвердив відповідні рекомендаційні роз'яснення. Цей документ встановлював розміри штрафів та правила їх визначення для різних правопорушень, а також уточнював пом'якшуючі та обтяжуючі обставини, що можуть впливати на розмір штрафу. Також було впроваджено процедуру так званої «штрафної амністії» для концентрацій, що були завершені без дозволу АМКУ. Протягом 2016 р. було розглянуто близько 80 справ, які потрапили під дію «штрафної амністії». В результаті загальна кількість розглянутих у 2016 р. справ про здійснення концентрацій без дозволу зросла майже втричі у порівнянні з 2015 р.
З вересня 2015 р. роз'яснення декілька разів оновлювалися, і АМКУ продовжує працювати над їх удосконаленням.
Оприлюднення рішень
Ч. 1 і 2 ст. 256 Угоди зобов'язують Україну імплементувати у своє конкурентне законодавство норми, згідно з якими АМКУ має оприлюднювати свої рішення. На законодавчому рівні відповідні зміни були закріплені у березні 2016 р., однак фактично АМКУ почав практикувати оприлюднення рішень навіть раніше – у липні 2015 р. Зараз АМКУ зобов'язаний протягом 10 робочих днів після прийняття відповідного рішення/розпорядження оприлюднювати на своєму веб-сайті:
- рішення, прийняті за результатами розгляду заяв і справ стосовно концентрацій та узгоджених дій;
- рішення у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; та
- інформацію про початок розгляду справи про узгоджені дії та концентрацію.
Такі зміни забезпечили публічний доступ до правозастосовної практики АМКУ, чим суттєво підвищили прозорість діяльності органу.
Супутні зміни, що не були передбачені Угодою
Слід відмітити, що Україна не обмежилась імплементацією лише тих положень, які були визначені в Угоді. Протягом 2015–2016 рр. відбулося багато супутніх змін, що ліквідували застарілі норми і запровадили сучасні європейські підходи. Згадаємо найголовніші:
- затверджено нове положення про концентрацію, у якому було зменшено перелік інформації та документів, необхідних для підготовки заяв на концентрацію, передбачено чіткі строки розгляду таких справ;
- запроваджено спрощену процедуру для певних видів концентрацій;
- запроваджено процедуру консультацій з АМКУ щодо інформації та документів, які необхідні для розгляду заяви;
- уточнено умови, за яких АМКУ може розпочати розгляд справи про концентрацію та узгоджені дії;
- уточнено процес узгодження зобов'язань, якими можуть бути обумовлені рішення АМКУ.
Як свідчить практика, перелічені реформи мають різний ступіть ефективності, і подальші уточнення у законодавство все ще необхідні. Однак фундамент нового конкурентного законодавства було закладено.
Кроки, які ще потрібно зробити
Роз'яснення стосовно вертикальних угод та узгоджених дій
Ч. 3 ст. 256 Угоди закріплює зобов'язання імплементувати в українське законодавство правила ЄС стосовно оцінки вертикальних угод та узгоджених дій, тобто угод та узгоджених дій між компаніями, що знаходяться на різних стадіях виробництва та постачання товарів/послуг. Наразі в українському законодавстві це питання недостатньо врегульоване, і у компаній часто виникають сумніви стосовно допустимості тих чи інших обмежень в угодах такого типу (найчастіше це угоди про дистрибуцію).
На даний момент АМКУ працює над проектом відповідних роз'яснень. Цей документ має пояснити правила та принципи, які застосовуватимуться при оцінці допустимості вертикальних угод та узгоджених дій. Зокрема, очікується, що в ньому, як і в аналогічному документі Європейської комісії, буде визначено перелік заборонених положень у вертикальних угодах (наприклад, фіксування цін, обмеження продажу конкуруючих товарів), а також встановлено показники ринкових часток для учасників таких угод, за яких вони можуть вважатися допустимими.
Роз'яснення стосовно угод з передачі технологій
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 256, в українське законодавство майже у повному обсязі мають бути імплементовані правила ЄС стосовно оцінки угод з передачі технологій (інтелектуальної власності). У певних випадках такі договори можуть містити положення, спрямовані на обмеження конкуренції, або положення, що можуть мати антиконкурентний ефект. Поки що в українському законодавстві це питання окреслене лише дуже загально, і є необхідність запровадження чітких правил.
Державні монополії, державні компанії та компанії з виключними та спеціальними правами
Ст. 257 та 258 Угоди встановлюють, що державна політика стосовно державних компаній та компаній з виключними та спеціальними правами, зокрема природних монополій, не має суперечити законодавству про захист економічної конкуренції. Україна має забезпечити застосування до таких підприємств законодавства про конкуренцію до тієї міри, в якій його застосування не перешкоджатиме виконанню конкретних завдань, які покладено на відповідні підприємства.
Також Україна має скоригувати діяльність державних монополій таким чином, щоб забезпечити відсутність дискримінаційних підходів щодо умов, відповідно до яких товари закуповуються та продаються, для фізичних та юридичних осіб.
Державна допомога
Ст. 262–267 Угоди зобов'язують Україну прийняти національне законодавство про державну допомогу на основі відповідних норм ЄС. Видами дозволеної державної допомоги вважатимуться, зокрема, допомога соціального характеру для споживачів, допомога у випадку природних катастроф або надзвичайних ситуацій, допомога регіонам із низьким рівнем життя або суттєвим рівнем безробіття, допомога для виконання важливих проектів задля спільного європейського інтересу, допомога для сприяння розвитку певним економічним сферам, допомога для підтримки культури та культурної спадщини.
Функції контролю державної допомоги планується покласти на АМКУ. Зокрема, відомство матиме повноваження дозволяти схеми державної допомоги та індивідуальні випадки її надання відповідно до критеріїв, визначених у законодавстві, а також вимагати повернення незаконно наданої державної допомоги. Також Україна має створити повний реєстр схем державної допомоги, яка надавалася раніше, та привести ці схеми у відповідність до стандартів ЄС.
Короткі висновки
Україна з усією серйозністю підійшла до виконання своїх обов'язків за Угодою. Зокрема, активну позицію у процесі реформування національного конкурентного законодавства займає АМКУ, який при розробці нових норм бере до уваги зауваження представників іноземних конкурентних відомств та українських юристів.
Частина вимог стосовно розвитку конкуренції вже виконана (навіть до набрання чинності Угодою), а над іншою частиною ведеться постійна робота. Впровадження ефективних та перевірених часом підходів, передбачених Угодою, сприятиме підвищенню інвестиційної привабливості України для великих європейських компаній, які звикли діяти за стандартами ЄС.