Необхідність структурної перебудови національної економіки України потребує залучення значного обсягу всіх інвестиційних ресурсів. Як показує світовий досвід, одним з найефективніших механізмів залучення, розподілу та перерозподілу інвестиційних ресурсів є ринок спільного інвестування. Одними з основних учасників такого ринку в Україні є інститути спільного інвестування (далі – ІСІ). Здійснюючи господарську діяльність із спільного інвестування, ІСІ акумулюють значні інвестиційні ресурси, які в подальшому стають основним джерелом інвестицій у різних сферах господарської діяльності.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
В Україні ІСІ діють у двох правових формах: корпоративного інвестиційного фонду та пайового інвестиційного фонду. Переважна більшість існуючих в Україні ІСІ функціонують у формі пайового інвестиційного фонду (далі – ПІФ).
Одним із основних факторів, що обумовив широке використання ІСІ, і зокрема ПІФ, в економіці України, є податкові стимули, встановлені законодавцем з метою розвитку ринку спільного інвестування. Так, до господарських операцій із використанням ПІФ застосовуються такі податкові пільги:
– суми коштів спільного інвестування, а саме коштів, залучених від інвесторів ІСІ, доходи від проведення операцій з активами таких інститутів та доходи, нараховані за активами зазначених інститутів, не враховуються для визначення об’єкта оподаткування (пп. 136.1.9 п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);
– виплати дивідендів власникам інвестиційних сертифікатів ПІФ звільняються від нарахування та внесення до бюджету авансового внеску по податку на прибуток (пп. 153.3.5 п. 153.3 ст.153 ПКУ);
– при виплаті дивідендів на користь фізичних осіб – власників інвестиційних сертифікатів ПІФ, застосовується пільгова ставка з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 5% від суми нарахованих дивідендів, у той же час компанія з управління активами (далі – КУА) виступає податковим агентом по нарахуванню і утриманню податку з доходів фізичних осіб (п. 167.2 ст. 167 ПКУ);
– низка операцій, що здійснюються КУА в інтересах і за рахунок венчурного ПІФ, не є об’єктом оподаткування ПДВ (позики, операції з цінними паперами, факторингові операції тощо).