Антонівський міст у тимчасово окупованому Херсоні та міст через Дністровський лиман, що на Одещині, останнім часом зазнали серйозних руйнувань унаслідок бойових дій в ході російсько-української війни. Обидва об’єкти являють собою важливі логістичні й транспортні шляхи. Чому у випадку з Антонівським мостом можна говорити про дотримання норм міжнародного гуманітарного права при нанесенні удару, а у другому випадку – про їх порушення?
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Другий удар по Антонівському мосту через Дніпро Збройні Сили України нанесли пізно ввечері 26 липня – саме тоді, як повідомили в Херсонській ОВА, коли російські окупанти переправляли ним накопичену техніку. З позиції МГП міст під час війни перетворився на законну військову ціль.
Якщо порівняти зі знімками наслідків першого удару близько тижня тому, то можна стверджувати, що нинішній ЗСУ нанесли з високою точністю – влучили в ті ж самі ділянки, що й раніше. Для пішого проходу міст залишається придатним, однак російська важка техніка там не пройде. Цивільне населення внаслідок ударів не постраждало. Таким чином, можна говорити про дотримання Збройними Силами України, які на окупованих територіях взаємодіють із Рухом опору, принципів розрізнення, пропорційності, обережності. Ці принципи покладено в основу міжнародного гуманітарного права.
Принцип розрізнення – між цивільними особами і комбатантами, цивільними об’єктами та військовими об’єктами.
Принцип пропорційності (сумірності): здобута в результаті нападу конкретна військова перевага повинна перевищувати шкоду, ймовірно завдану цивільним особам та цивільним об’єктам.
Принцип обережності (вжиття запобіжних заходів). Сторона нападу повинна вжити всіх практично можливих запобіжних заходів при виборі його засобів і методів. Перше й головне – пересвідчитись, що об'єкти нападу не є ані цивільними особами, ані цивільними об'єктами, а отже, являють собою законну військову ціль.
У своєму коментарі очільниця Об’єднаного пресцентру Сил оборони півдня України капітан 1 рангу Наталія Гуменюк зазначила, що «українська армія цінує все, що є в нашій країні, тому не руйнує інфраструктуру, а руйнує плани ворога».
Найімовірніше, що по Антонівському мосту українські війська били з реактивних систем залпового вогню M142 HIMARIS. Системи американського виробництва ЗСУ використовує від початку нинішнього літа, зазначаючи про високі точність коригованих боєприпасів та маневреність установки.
Інший об’єкт на українському півдні – міст через Дністровський лиман. Ситуація протилежна з огляду на МГП. Починаючи з квітня–травня по інфраструктурному об’єкту в районі курортного селища Затока на Одещині противник завдав близько десяти ракетних ударів. Тільки вранці 26 липня по селищу із російських бомбардувальників було випущено 13 ракет типу «Х». Ракети – радянського зразка, вони відрізняються низькою точністю. Постраждала цивільна інфраструктура – житлові будинки, бази відпочинку, торговельні павільйони, дачні ділянки. Обійшлося без жертв, але є постраждалі. Жодних військових об’єктів на зазначеній території немає.
Враховуючи наслідки російських ударів по Затоці, російською федерацією порушено всі три принципи – розрізнення, пропорційності, обережності. Договірні та звичаєві норми міжнародного гуманітарного права забороняють низку окремих методів ведення бойових дій, у тому числі – вчинення невибіркових нападів (що не спрямовані на конкретні військові об’єкти; під час яких застосовуються методи або засоби ведення воєнних дій, наслідки яких не можуть бути обмежені).
За процесуального керівництва прокурорів Одеської обласної прокуратури та Білгород-Дністровської окружної прокуратури розпочато кримінальні провадження за фактами порушення законів та звичаїв війни (ст. 438 КК України). Як повідомили в прокуратурі, вилучені уламки від механізмів ракет доправили на експертизу.