Попри політичну і економічну ситуацію в Україні, перспективу агропромислового комплексу важко оспорювати. В Україні розташовано мільйони гектарів орних земель, більшість з яких – плодючий чорнозем, що дозволяє вирощувати велику кількість урожаю зі значним експортним потенціалом.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Так, Україна щороку експортує мільйони тонн зерна, хоча існує ще й великий внутрішній ринок, щоправда, менш рентабельний. За даними Міністерства аграрної політики, 80% харчових продуктів, що споживають українці, виробляють вітчизняні підприємства.
Однак можливий потенціал українського агропромислового комплексу не реалізовується на повну потужність, оскільки відсутність злагодженого механізму регулювання ринку, ефективної підтримки вітчизняних товаровиробників, стабільних кредитних ресурсів поставила багато сільськогосподарських підприємств на межу банкрутства.
Для переходу до стабільної господарської діяльності, переозброєння виробництва, а також поліпшення якості продукції підприємствам і організаціям потрібні інвестиції.
За підрахунками уряду країни, щорічні обсяги кредитування в агропромисловій галузі повинні становити не менше 6 млрд долл. Експерти, які досліджують аграрний ринок України, називають дещо іншу цифру, а саме 12 млрд дол. на рік, куди включають затрати на розвиток інфраструктури ринку та щорічне оновлення сільськогосподарської техніки. З огляду на величину вищезазначених сум, забезпечення сприятливого інвестиційного клімату в аграрному секторі економіки залишається питанням стратегічної важливості.
Форми інвестування
Відповідно до Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, у результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.
Такими цінностями можуть бути:
– кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери (крім векселів);
– рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності);
– майнові права інтелектуальної власності;
– сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навиків і виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих («ноухау»);
– права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права;
– інші цінності.