Проблемна заборгованість банківського сектору – болюче питання не лише українських реалій. Про це можна судити за результатами V Щорічного Саміту Workout & Restructuring 2017, який проходив у Відні з 31.05.2017 р. по 02.06.2017 р.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Незважаючи на те, що Саміт був присвячений реструктуризації та ринку проблемних активів, передусім, Центральної Європи, на панелях форуму також тепло вітали представників української бізнес-середовища. Такий хороший прийом не міг викликати сумнівів, враховуючи зростання інтересу Європи до останніх досягнень економіки України. Однак про все по черзі.
Розуміючи рівень заходу, ми у складі юридичної фірми «N&D» вирішили заходити «з козирів». Наша презентація з перших же хвилин продемонструвала всі найяскравіші результати реформ законодавства та бізнесу останніх років: впевнене зростання ВВП, падіння показників інфляції, зростання обсягу іноземних інвестицій, спрощення реєстраційних процедур, зменшення кількості дозвільних документів, відкриті реєстри відшкодування ПДВ, введення принципу «єдиного вікна», підписання угоди СОТ. Також ми не забули про заснування таких прогресивних інститутів як НАБУ, система електронного декларування доходів, Prozorro, СЕТАМ, Національна поліція.
Проте головною тезою нашої участі в Саміті було інвестування в проблемні активи української банківської системи. Несприятливі обставини, що склалися в Україні останніми роками, зіграли позитивну роль в інвестиційній привабливості нашої економіки.
Глобальний індекс цін на нерухомість в Україні лише за 2016 р. впав на 10,2% і це при значній девальвації національної валюти. Лише ця обставина робить українську нерухомість однією з найдешевших в Європі.
Крім того, заходи Національного банку України щодо виведення з ринку неблагополучних банків дозволили зібрати під управління Фонду гарантування вкладів фізичних осіб величезний пул проблемних кредитів (близько 470 млрд грн), забезпечених заставами нерухомості більше ніж на 20%.
Сукупність зазначених обставин створила унікальну в історичному контексті ситуацію, коли пропозиція проблемних активів, виставлених на продаж, значно перевищує попит. При цьому часом ціна таких пропозицій найнижча за весь час існування банківської системи в Україні.
Постає питання про те, чому ж українські інвестори не користуються ситуацією. Відповідь лежить у тій же площині – банківська криза не дозволяє закумулювати достатній обсяг грошових коштів для купівлі насправді великих та перспективних портфелів. Однак це лише половина відповіді. Чимало фінансових груп в Україні вже зараз активно приєднуються до розгляду інвестиційних пропозицій, особливо щодо проблемності промислового сектору на Сході України.
Саме про це ми говорили на Workout & Restructuring, закликаючи закордонні інвестфонди звернути увагу на широкі можливості, які може запропонувати їм Україна.
Говорили ми про це недарма, адже той яскравий відгук, десятки побажань і коментарів, які ми отримали від присутніх, лише підкреслюють загальну зацікавленість іноземних компаній в українському ринку.
Зазначені вище обставини з проблемною заборгованістю, пропонованою до продажу, підкреслюються загальною ситуацією з проблемними активами в Україні. Так, згідно з відомостями НБУ, рівень проблемних активів у банківській системі України станом на перший квартал 2017 р. склав понад 55% від усієї кредитної заборгованості. У грошовому еквіваленті це дорівнює 568,8 млрд грн, тобто приблизно 19,10 млрд євро. Цифри дуже і дуже масивні!
А що ж там з проблемою Центральної Європи?
Ні для кого не секрет, що відсоток проблемної заборгованості банківського сектору в Європі набагато нижчий. Водночас якість портфелів – значно вища. При цьому злегка бентежить, що незважаючи на низький відсоток в загальній кредитній заборгованості, в кількісному відношенні часом доводиться говорити про суми набагато вищі, ніж у нас.
Так, показник проблемної заборгованості в Сербії на кінець 2016 р. становить менше ніж 20% в розрізі загальної кредитної заборгованості або 3,2 млрд євро. Показник проблемної заборгованості в Австрії – близько 5%, що становить майже 25 млрд євро. Як бачимо, у грошовому еквіваленті це навіть більше, ніж в Україні. У Болгарії рівень кредитів, що мають проблеми з виконанням, на перший квартал 2017 р. становить 13,2% або близько 3,8 млрд євро. Впевнене зниження рівня проблемної заборгованості демонструє Румунія. Завдяки реформам, проведеним у державі, рівень проблемної заборгованості на перший квартал 2017 р. знизився до 10%, що дорівнює 7 млрд євро.
Зазначені показники тільки підкреслюють унікальність ситуації в Україні, оскільки за рівнем проблемної заборгованості ми можемо порівняти себе хіба що з Грецією, де він становить майже 46%, однак там зовсім інші обставини.
Сьогодні Європа активно вступає у боротьбу з неплатоспроможністю корпоративних позичальників.
Зокрема, на Саміті активно обговорювався проект Директиви Єврокомісії від 22.11.2016 р. «Про рамки превентивної реструктуризації, другий шанс і заходи щодо підвищення ефективності реструктуризації, банкрутства та процедур погашення боргу, а також доповнення Директиви 2012/30 /EU».
Основними цілями, які передбачається досягти за допомогою проекту Директиви, є наступні: зменшення перешкод на шляху транскордонних потоків капіталу, уникнення невиправданих банкрутств, запобігання накопиченню проблемної заборгованості, спрощення транскордонних процедур фінансової реструктуризації. Директива пропонує вдосконалення та введення нових інститутів у правовідносини, зокрема: самостійна адміністрація боржника, затвердження судом мораторію на виконання зобов'язань або плану реструктуризації та багато інших.
На жаль, незважаючи на добрі наміри, щодо проекту зазначеної Директиви звучить чимало критики. В основному, все невдоволення зосереджене на недостатній гармонізації зазначеної Директиви з чинним законодавством країн-учасниць. Також закиди у бік відсутності можливостей для введення процедури банкрутства, можливого затягування процедур, недостатньо досконалої термінології Директиви, оцінки платоспроможності компаній.
Варто зазначити, що на відміну від Європейського Союзу, де подібні процедури все ще обговорюються, в Україні вже імплементований інструмент врегулювання корпоративної проблемної заборгованості в банківській сфері.
Таким інструментом є Закон України «Про фінансової реструктуризації», який вже успішно діє, дозволяючи учасникам ринку в добровільному порядку реструктуризувати кредитну заборгованість у зручний їм спосіб. При цьому як стимул вибору саме такого шляху вирішення спору, а не відхід у банкрутство, Закон пропонує наступне: податкові пільги, широкі можливості для банків з питань резервів і нормативів НБУ, запровадження значних змін до чинного законодавства та нових інструментів (зокрема, переведення боргу в капітал).
На сьогодні процедура повноцінно працює і вже може похвалитися успішними прикладами фінансової реструктуризації.
Насамкінець, хочеться відзначити, що участь у заходах, подібних до Workout & Restructuring 2017, дозволяє відчути гордість не лише за свою компанію, якій також є що запропонувати західним партнерам, але за всю Україну, яка робить впевнені кроки у досягненні економічного добробуту, а деяких моментах навіть випереджає країни Європейського Союзу. Ми впевнено рухаємося вперед, тому не можна соромитися про це заявляти.