Спрощення митних процедур та приведення їх до найкращих світових стандартів є необхідною умовою конкурентоздатності України у глобальній економічній системі. На жаль, довгий час в Україні відсутня цілісна політика щодо митниці. З підписанням Угоди про асоціацію з ЄС держава взяла на себе додаткові зобов'язання щодо реформування митних процедур. Виконання всіх зобов'язань, взятих у межах Угоди, має призвести до значного полегшення митних процедур та, як наслідок, до зменшення витрат у процесі здійснення міжнародних перевезень. Проте останні 5 років діяльність у цьому напрямку залишається хаотичною і безсистемною.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Угода про асоціацію, поміж іншого, передбачає імплементацію митного законодавства ЄС (так званого Митного кодексу ЄС). Зокрема, це передбачає створення «єдиного вікна» на митниці, впровадження інституту уповноважених економічних операторів (або УЕО), створення єдиного адміністративного документа (ЄАД) з подальшим визнанням його ЄС, а також приєднання України до спільної транзитної європейської системи. Всі ці процеси за логікою Угоди про асоціацію є взаємопов'язаними.
Вдосконалення механізму «єдиного вікна»
Певні зрушення у справі полегшення митних процедур здійснив Кабінет Міністрів України, видавши Постанову №364 від 25.05.2016 р., якою ввів елементи «єдиного вікна» на митниці. Це дозволило запровадити (хоча й не повною мірою) електронний документообіг при здійсненні митних процедур. За 3 роки цим сервісом скористалося більше ніж 85% декларантів (за даними ДФС), що може свідчити про позитивне сприйняття бізнесом цього нововведення. Однак через відсутність подальшого законодавчого регулювання «єдиного вікна» практика надання документів одночасно у паперовій та електронній формах залишалася достатньо поширеною.