27 квітня 2021 року Верховна Рада прийняла Закон про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення окремих положень у зв'язку із здійсненням спеціального досудового розслідування (колишній законопроєкт №2164). Наразі Закон готується на підпис Президенту.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Як Закон змінює процедуру in absentia
1. Розширюються випадки застосування правоохоронними органами процедури in absentia
Спеціальне досудове розслідування та судовий розгляд за відсутності обвинуваченого здійснюватиметься щодо підозрюваного, який:
- переховується на тимчасово окупованій території України,
- переховується на території держави-агресора з метою ухилення від кримінальної відповідальності,
- оголошений в міжнародний розшук.
2. Визначення підстав оголошення в міжнародний розшук
Як слідує із ч.1 ст.281 Кримінального процесуального кодексу слідчий, прокурор оголошує підозрюваного в розшук у випадку:
По-перше, місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України.
По-друге, якщо не з’являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик.
У попередній редакції цієї статті, підставою для оголошення в міжнародний розшук було те, що місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебувала за межами України та не з’являлася без поважних причин на виклик. Тобто, у нову редакцію статті доповнено новою підставою для оголошення в міжнародний розшук, а саме перебування на тимчасово окупованій території України.
3. Зміни в порядку здійснення виклику в кримінальному провадженні
За новим Законом повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа:
- виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, або
- перебуває на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором,
публікується в засобах масової інформації та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
З моменту такої публікації особа вважається належно повідомленою про виклик.
У випадку наявності в особи захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам).
Недоліки та ризики Закону
1. Не визначено момент, коли може застосовуватися спеціальне досудове розслідування та спеціальне досудове провадження
Перш за все, звертаємо увагу, що у Законі не наводиться визначення поняття «спеціальне досудове розслідування», а це ускладнює розуміння цього інституту, а також ускладнює визначення моменту, коли може бути прийнято рішення про його здійснення.
Так, як вбачається із редакцій ст. 297-1 та ст. 323 КПК України, спеціальне досудове розслідування та спеціальний судовий розгляд здійснюються у випадку, якщо підозрюваний, обвинувачений «переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, у тому числі на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук». Проте, момент, коли може здійснюватися спеціальне досудове розслідування та спеціальне судове провадження, чітко не визначений в положеннях прийнятого законопроекту.
Таким чином, сфера застосування спеціального досудового розслідування може поширюватиметься не лише на осіб, які переховуються за кордоном, а й щодо осіб, які перебувають на території України, але правоохоронні органи з тих чи інших причин не можуть встановити їх місцезнаходження.
2. Законом не врегульовані проблемні питання щодо оголошення в міжнародний розшук
У першій редакції Законопроекту передбачалося, що єдиною підставою спеціального досудового розслідування стає сам факт винесення постанови про оголошення підозрюваного у розшук. У прийнятій редакції Закону залишилися без змін формулювання «оголошений в міжнародний розшук», так як і в попередній редакції положень КПК України. Жодної конкретики щодо моменту оголошення в розшук, процедури оголошення не зазначено.
Сьогодні існують 3 різних погляди на питання, з якого моменту вважати особу оголошеною в міжнародний розшук:
- з моменту винесення постанови про оголошення особи в міжнародний розшук;
- з моменту скерування постанови до Національного бюро Інтерполу;
- з моменту публікації щодо неї «червоної картки» Інтерполу.
Тому, із прийняттям даного законопроекту залишиться проблема законодавчої неврегульованості питання стосовно оголошення особи в міжнародний розшук та різного його тлумачення судами, адвокатами, правоохоронними органами.
Таким чином, Закон (колишній законопроєкт №2164) від 27.04.2021 року не спрямований на усунення прогалини кримінального процесуального законодавства стосовно процедури in absentia, а намагається вирішити лише одне завдання – можливість здійснення процедури in absentia щодо осіб, які переховуються на території Російської Федерації чи на тимчасово окупованих територіях України. Одночасно новий Закон ставить нові запитання щодо застосування положень Кримінального процесуального кодексу та відкриває можливості для зловживань з боку слідчих органів.