Нещодавно я був присутній на одній конференції, під час якої виникла дискусія щодо кваліфікації дій правоохоронців, які «отримували» зізнання від підозрюваного із застосуванням сили. Правозахисники називали це є катуванням, а представники прокуратури та МВС відстоювали власну версію – перевищення влади або службових повноважень.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Для того щоб розібратися в зазначеній ситуації, я переглянув Кримінальний кодекс України (далі – КК України) і зрозумів, що відмінність може полягати у мірі відповідальності. Так, санкція частини 1 статті 127 КК України – позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років, натомість як частина 1 статті 365 передбачає виправні роботи на строк до двох років або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк від двох до п’яти років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
У принципі, катування (у його прямому розумінні) на сьогодні не можна назвати дієвим способом для правоохоронців – любителів незаконного отримання відомостей, оскільки діє стаття Кримінального процесуального кодексу України, яка надає особі право в ході судового засідання відмовлятися від раніше наданих відомостей як таких, що були отримані від неї під різного роду тиском.
Проте деякі правоохоронці вигадують нові способи тиску на підозрюваних. Звичайно, стандартні побої можна засвідчити в ході експертизи та зафіксувати на папері, що не на руку охочим швидко отримувати зізнання. Тому застосовуються не лише фізичні засоби тиску, а й моральні: мовляв, у кожного є рідні та близькі люди, у яких можуть знайти заборонені речі (наркотики, зброю тощо), а для того, аби уникнути таких наслідків, потрібно просто зізнатися у скоєнні злочину.
І знову повернімося до недавнього заходу, де представники правоохоронних органів наголошували, що навіть такого роду погрози та залякування будуть перевищенням влади. І це в той час, коли диспозиція ст. 127 КК України вказує: «катування, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій з метою спонукати потерпілого або іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, у тому числі отримати від нього або іншої особи інформацію, свідчення або визнання, покарати за його дії, які він скоїв або у скоєнні яких підозрюється, або залякування його або інших осіб...».