22 жовтня 2019, 12:19

Ложка меду в бочці дьогтю

Опубліковано в №43-44 (697-698)

На тлі останніх законодавчих змін, які активно впроваджує український Парламент (особливо щодо судової системи), деякі зміни до процесуального законодавства не можуть не втішати. 17.10.2019 р. набули чинності зміни до ст. 242 КПК України, якими слідчого знову наділено правом самостійного вирішення питання про призначення експертизи, що значно пришвидшить розгляд цієї процесуальної дії та зменшить навантаження на слідчих суддів.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Водночас на практиці почали з'являтися певні питання. Насамперед, як бути з клопотаннями слідчих про призначення експертиз, які надійшли до 17.10.2019 р. та не були розглянуті станом на відповідну дату? Ч. 1 ст. 5 КПК про дію Кодексу в часі встановлює, що процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями КПК, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення. Тобто з 17.10.2019 р. слідчий суддя має керуватися нормою ст. 242 КПК, чинною на 17.10.2019 р., яка вже передбачає інший порядок призначення експертиз у кримінальних провадженнях.

Проте тут постає інше питання. Розгляд клопотання про призначення експертизи — це процесуальна дія чи процесуальне рішення? Якщо це процесуальна дія, то вона розпочалась у часі, чинному для старої редакції, тому потрібно її розглядати згідно з порядком, встановленим минулою редакцією ст. 242 КПК. Однак, якщо це все ж таки процесуальне рішення, то що робити з клопотаннями про призначення експертиз, які слідчі судді не розглянули до відповідної дати? Адже КПК не передбачає повернення клопотання, а в задоволенні вказаних видів клопотань неможливо відмовити, оскільки не зрозуміло, за якими правилами проводити розгляд, кого викликати чи не викликати на засідання, скільки є днів на розгляд?

Окрім того, згідно з нормою ст. 242 КПК, експерта, експертну установу залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у передбачених законом випадках. У ч. 1 ст. 243 КПК зазначено, що експерт залучається за дорученням сторони кримінального провадження, проте якою має бути форма відповідного доручення, нормами КПК не встановлено. Визначення форми відповідного процесуального документа містяться лише у ч. 6 ст. 244. КПК, яка регулює порядок розгляду клопотання про проведення експертизи, поданого стороною захисту, а також визначає, що доручення проведення експертизи відбувається на підставі ухвали слідчого судді.

До того ж ч. 3 ст. 242 КПК України містить положення про те, що примусове залучення особи до проведення медичної або психіатричної експертизи здійснюється за ухвалою слідчого судді. Отже, постає логічне питання про те, як призначити медичну або психіатричну експертизу з примусовим залученням особи слідчому, якщо правом звертатися з клопотанням про призначення експертизи наділений тільки захисник у встановлених законом випадках? Як результат, отримання ухвали про призначення психіатричної або медичної експертизи з примусовим залученням особи є можливим тільки за ухвалою слідчого судді, суду.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати