У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт № 9049 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за корупційні злочини, вчинені під час воєнного або надзвичайного стану», яким пропонується встановити можливість призначення покарання за вчинення корупційних злочинів у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна. Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини.
Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! Думки юристів: Понад рік минув від часу, як в Україні введено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію з метою стримування та відсічі широкомасштабному вторгненню російської федерації. Одночасно із цим від заходу до сходу, від півночі до півдня країни відбулась «мобілізація» суспільства, спрямована на допомогу органам державної влади та органам місцевого самоврядування у захисті державного суверенітету, державного кордону, прав і свобод людини. Однак за цей період перебування країни у воєнному стані суспільство сколихнули один за одним корупційні скандали, що стосувалися, в тому числі, оборонних та гуманітарних сфер, які, хоча не підтверджені обвинувальними вироками судів, але стосувалися настільки чутливих сфер, що змусили посадових осіб держави вжити заходів реагування, зокрема звільнити з займаних посад тих, чиї прізвища з’явились у заголовках видань засобів масової інформації, хто потрапив у поле зору правоохоронних органів, а також надавати пояснення та/або спростовувати оприлюднену інформацію. У лютому 2023 року до уваги юридичної спільноти потрапив внесений до Верховної Ради України проєкт закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за корупційні злочини, вчинені під час воєнного або надзвичайного стану» за № 9049 від 22.02.2023 (надалі – законопроєкт), що можливо розглядати як захід реагування законодавчої гілки влади на корупцію під час війни. Відповідно до змісту законопроєкту пропонуються зміни до ст. 64 Кримінального кодексу України (надалі – КК України), згідно з якими передбачається застосування покарання у вигляді довічного позбавлення волі, в тому числі за корупційні злочини, вчинені під час воєнного та надзвичайного станів. Хоча вичерпний перелік корупційних кримінальних правопорушень, зокрема злочинів, визначений у примітці до ст. 45 КК України, пропонується передбачити покарання у вигляді довічного позбавлення волі лише за деякі з них. До переліку діянь, вчинених в умовах воєнного та надзвичайного станів, за які необхідно передбачити основне покарання у вигляді довічного позбавлення волі та додаткове – у вигляді конфіскації майна, народні обранці відносять ті, що закріплені у положеннях ст.ст. 191, 210, 354, 364, 365-2, 367, 368, 368-2, 368-5, 369-2 КК України. Однак навіть побіжне ознайомлення зі змістом законопроєкту породжує питання, чому пропонується передбачити довічне позбавлення волі не за всі корупційні правопорушення, визначені у ст. 45 КК України, а лише за деякі з них. Пояснювальна записка до проєкту цього закону відповіді на зазначене питання не надає, утім містить обґрунтування необхідності прийняття законопроєкту, яке зводиться до того, що під час повномасштабної воєнної агресії в суспільстві значно зросли несприйняття до корупції та запит на посилення відповідальності посадовців за корупційні діяння. Як зазначає автор законопроєкту, у суспільстві лунають пропозиції щодо відновлення смертної кари для покарання за деякі злочини, в тому числі корупційні, однак, оскільки смертна кара в Україні скасована, то саме довічне позбавлення волі має задовольнити потреби суспільства, на переконання автора, чим обумовлена така законодавча ініціатива. Надаючи оцінку змісту проєкту закону, маю стійке переконання, що документ не буде схвалено Верховною Радою України та підписано Президентом України, оскільки запропоновані зміни є недопрацьованими та навряд чи сприятимуть тому, що таке явище, як корупція, внаслідок посилення кримінальної відповідальності зникне в Україні, а відповідно, не буде досягнуто мети посилення кримінальної відповідальності за корупційні діяння. Ймовірно, що, реалізуючи право на законодавчу ініціативу, автор усвідомлював, що запропонований ним законопроєкт у такому вигляді прийнято не буде, а тому, з огляду на зміст пояснювальної записки, зумовлена така ініціатива виключно політичними мотивами. Зазначена тенденція є доволі небезпечною, оскільки метою та завданнями законопроєкту визначено лише те, що такі зміни необхідні для посилення відповідальності за корупційні злочини, вчинені в умовах воєнного або надзвичайного стану, що є недостатнім для внесення змін до закону про кримінальну відповідальність, оскільки внесення змін не може бути самоціллю. Якби такий підхід дійсно призводив до очікуваних наслідків, то доцільно було б встановити кримінальну відповідальність у вигляді довічного позбавлення волі за всі кримінальні правопорушення, передбачені КК України, які вчинені в умовах воєнного або надзвичайного стану. Далі, після закінчення воєнного або надзвичайного стану, якщо у період дії таких правових режимів не було б вчинено жодних кримінальних правопорушень, передбачити довічне позбавлення волі за всі діяння, які містяться у КК України, як єдине покарання. Однак поза сумнівом: лише за допомогою посилення кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, в тому числі корупційних, неможливо подолати злочинність. Сьогодні за корупційні кримінальні правопорушення передбачена доволі сувора відповідальність, яка мала б стримувати осіб від їх вчинення, а для їх виявлення, розслідування, а також розгляду створено низку інституцій, що, зрештою, не призвело до значних змін у цій сфері. Отже, задля зменшення кількості корупційних кримінальних правопорушень доцільно було б не посилювати кримінальну відповідальність за їх вчинення, а напрацювати та втілити у життя такі зміни до законодавства, які б суттєво ускладнювали саму можливість вчинення корупційних кримінальних правопорушень. Під час повномасштабної військової агресії росії проти України в суспільстві значно зросли несприйняття до корупції та запит на посилення відповідальності до посадовців за корупційні діяння. У публічній площині нерідко можна зустріти навіть пропозиції, або вимоги до влади щодо відновлення смертної кари для покарання за деякі тяжкі злочини (у тому числі корупційного характеру) в умовах воєнного стану. Враховуючи такі настрої у суспільстві, політична спільнота не залишилась осторонь. Нещодавно запропоновано в умовах воєнного або надзвичайного стану застосовувати за деякі тяжкі злочини покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна. З такою законодавчою ініцативою до ВР звернувся нардеп Георгій Мазурашу, зареєструвавши закопроєкт №9049. Головна мета законопроєкту – посилення відповідальності за корупційні злочини, вчинені в умовах воєнного або надзвичайного стану. Такий вид покарання раніше українські суди встановлювали лише у виняткових випадках – за скоєння особливо тяжких злочинів. Серед них: умисне вбивство, скоєне з особливою жорстокістю, зґвалтування малолітніх, скоєння теракту, що призвів до смерті багатьох людей, посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, що потягло за собою загибель людей чи інші тяжкі наслідки, посягання на життя правоохоронців чи журналістів. Засуджені до довічного позбавлення волі утримуються в особливих умовах, вони позбавлені можливості навіть працювати. На помилування можуть розраховувати лише одиниці, відбувши не менше 20 років ув’язнення та звернувшись з відповідним клопотанням до Президента. Світова практика покарань у даній категорії злочинів без застосування жорсткого виду покарання, стала ефективна до прикладу у Сінгапурі. Держава вважається найменш корупмованою у світі. Для боротьби з хабарництвом тут працює ціла система запобіжників. Чиновники і судді отримують високі зарплати, при цьому вони повинні щорічно декларувати свої доходи, а також доходи своїх родичів. Якщо в декларації виявиться недостовірна інформація, це може бути розцінено як доказ корумпованості чиновника. Наша країна притримувалась такого ж, більш лояльного курсу, поступово зміцнюючи важелі та механізми впливу на гіперкорупційну ситуацію, що склалася в країні та є неприпустимою. Наразі, коли країна перебуває в умовах війни, питання стало гостріше, адже вчинені службовими особами злочини, до прикладу такі як: нецільове використання бюджетних коштів; зловживання владою та службовим становищем; незаконне збагачення та аналогічні, просто нищівні для держави та розцінюються як вчинені з обтяжливою обставиною, під час дії воєнного стану. У той час, коли всі українці працюють задля перемоги, відновлюють бізнес в складних умовах війни, сплачують податки попри всі економічні виклики, віддають значні обсяги власних коштів на потреби армії, окремі службові особи не втрачають можливість корупційним шляхом отримати матеріальні блага на свою користь. Протягом 2022 - 2023 р. суспільно відомими стали численні факти вчинення кримінальних корупційних правопорушень окремими службовими та посадовими особами, і вчинення таких злочинів саме в умовах війни лише підкреслює винятковий цинізм таких протиправних дій. Боротися із корупцією під час війни можна по-різному. Та найпростіше — встановити максимальне покарання за такий злочин із конфіскацією всього майна, головна ідея законопроєкту №9049, зареєстрованого у ВР 22.02.2023 року. Наразі він опрацьовується в комітеті та у разі ухвалення — зміни до КК України мають кардинально вплинути на ставлення чиновників до виконання службових обов’язків, адже покарання за корупційні злочини буде максимально жорстке. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, розкрадання бюджетних коштів та ряд інших корупційних злочинів, вчинених під час воєнного та надзвичайного стану - каратимуться довічним ув’язненням та конфіскацією майна. 23 червня 2022 року Україна отримала статус кандидата на членство в Європейському Союзі. Наші європейські партнери неодноразово підкреслювали, що ключовим кроком задля набуття повноправного членства в ЄС Україні потрібно вести ефективну боротьбу з корупцією. Викорінення корупції та посилення відповідальності за корупційні злочини зумовлено і крайньою необхідністю прозорого та цільового витрачання коштів, отриманих Україною від іноземних держав та міжнародних організацій, як підтримка економіки в умовах війни. Саме завдяки цим коштам наразі є можливість здійснювати соціальні виплати, утримувати державні інституції, фінансувати армію. Вчинення корупційних злочинів, зокрема, службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище в умовах воєнного стану підриває довіру суспільства до влади, правоохоронних органів та довіру наших міжнародних партнерів до держави загалом. Тому вкрай важливо максимально запобігти вчиненню таких злочинів в подальшому, адже кожна тисяча з державного бюджету, грошова допомога, що надається від міжнародних організацій, у межах реалізації проєктів надання додаткових заходів соціальної підтримки окремих категорій населення, гуманітарна та інші види допомоги, мають бути використані й розподілені чиновниками за призначенням, витрачатись виключно на підтримку країни та наших громадян, що в прямому сенсі виборюють своє право на життя у власній країні у надскладних умовах війни.
Костянтин Дорошенко, іменний партнер Адвокатського об’єднання «Лещенко, Дорошенко і партнери», адвокат 
Тетяна Даниленко, керівник Адвокатського Бюро «Тетяни Даниленко», адвокат