10 березня 2020, 16:30

Сквіз-аут: у пошуках справедливої ціни

Опубліковано в №5 (711)

Максим Лібанов
Максим Лібанов член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

Що не говорили б опоненти сквіз-ауту, ця поширена у світі практика працює і в Україні. За 2,5 року ми всі в цьому переконалися. 317 акціонерних товариств провели сквіз-аут, щоб вирішити проблему, пов'язану з великою кількістю акціонерів, які не беруть участі у справах товариства. 33 тис. міноритарних акціонерів отримали за свої акції 980 млн грн. Ще 436 млн грн лежать на рахунках ескроу і чекають виплати. Наріжним каменем сквіз-ауту залишається порядок визначення ціни викупу акцій. Це саме те, над чим ми зараз працюємо.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Як сквіз-аут працює в Україні

З моменту запровадження в чинне законодавство у 2017 р. обов'язкового викупу акцій на вимогу особи, яка є власником домінуючого контрольного пакета в розмірі 95% (сквіз-ауту), 317 акціонерних товариств пройшли через цю процедуру. Звісно, кожен сквіз-аут мав свої особливості. Однак загалом вони відрізнялися або за типом проходження процесу, або за порядком визначення ціни.

216 сквіз-аутів із загальної кількості відбулися згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України від 23.03.2017 р. №1983‑VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах». Ще 101 сквіз-аут відбувся за процедурою, яка прописана у ст. 65‑2 Закону України «Про акціонерні товариства». Що стосується порядку визначення ціни, то в більшості випадків (а саме 273) вартість акцій була визначена суб'єктом оціночної діяльності. У 17 випадках використана найвища ціна акції, за якою заявник вимоги придбавав акції товариства протягом 12 місяців. Ще у 25 випадках застосовувався змішаний підхід.

Багатьох цікавить відповідь на питання про те, як сквіз-аути вплинули на українців, які володіли акціями з часів масової приватизації, але майже нічого не знали про те, що відбувається з акціонерним товариством? Маємо наступні цифри. Станом на 01.03.2020 р. на банківських рахунках умовного зберігання (ескроу), які були відкриті в межах здійснення процедур сквіз-аут, зберігалося 436 млн грн. Ці кошти призначені для виплати фізичним та юридичним особам, які є міноритарними акціонерами товариств, де відбулась процедура сквіз-ауту. Нагадаю, що рахунки ескроу з'явилися в нашому законодавстві саме завдяки появі процедури сквіз-ауту. Загалом, з рахунків ескроу за весь цей час було виплачено 980 млн грн. Кошти у процесі викупу акцій отримали майже 33 тис. міноритарних акціонерів.

Відчутним також був вплив сквіз-ауту на діяльність товариств, де він відбувся. Їм вдалося вирішити проблему великої кількості дрібних акціонерів, які не брали участі у справах акціонерного товариства, але формально були присутні в реєстрах власників, інформування яких коштувало товариствам надмірних витрат. Закон надав цим товариствам можливість переглянути свої витрати й побудувати більш ефективну систему управління. Вони скористалися цією можливістю. Зокрема, такою можливістю скористалися 11 банків, серед яких «Укрсиббанк», «Укрсоцбанк», «Креді Агріколь Банк», «Універсал банк» та ін.

Звичайно, в кожній бочці меду є ложка дьогтю. Тож і ми маємо свою. За весь цей час з 2017 р. на процедуру сквіз-ауту було подано 135 скарг, які стосувалися 41 акціонерного товариства. Тобто близько у 13% процедур виникали питання. Більшість скарг стосувалася незгоди з процедурою викупу. Зазвичай це були скарги тих, хто вважає обов'язковий викуп акцій порушенням своїх конституційних прав. Однак з цього приводу є Ухвала Великої Палати Конституційного суду від 10.10.2019 р., в якій ініціаторам розгляду конституційності процедури сквіз-ауту було відмовлено у відкритті провадження у справі.

Менше ніж половина скарг містили незгоду з порядком визначення домінуючим власником ціни викупу акцій. Тут дійсно були різні випадки. Ми мали нарікання на роботу оцінщиків, саме тому активно залучали Фонд державного майна до рецензування звітів про оцінку акцій, які подавалися в Комісію. Деякі з відправлених на рецензування звітів у ФДМУ визнали неякісними та непрофесійними, тобто такими, що не можуть бути використані. Наявність скарг щодо оцінки акцій нам показала, над чим потрібно працювати, щоб покращити процедуру і допомогти сторонам наблизитися до справедливої ціни.

Як може допомогти акціонерам «техаська перестрілка»

У процесі пошуку законодавчої конструкції, яка дозволяла б визначати ціну викупу максимально справедливо, ми переглядали різні варіанти. В результаті ми вирішили запропонувати у проекті нової редакції Закону «Про акціонерні товариства» (реєстраційний №2493) конструкцію на кшталт «техаської перестрілки» (texas shoot out), яка використовується для вирішення суперечливих ситуацій між акціонерами.

В англійському праві «техаська перестрілка» — це спосіб вирішення ситуації, коли акціонери не можуть дійти єдиного рішення, тому для виходу з глухого кута один викупає акції в іншого. Впевнений, що цей спосіб може допомогти у випадку сквіз-ауту, тобто незгоди окремих акціонерів з процедурою чи ціною викупу.

Як саме це працюватиме? Міноритарний акціонер протягом 20 днів з моменту публікації публічної безвідкличної вимоги може зробити зустрічну пропозицію за ціною викупу акцій (так званий «зустрічний постріл»). Цей постріл або конкуруюча вимога повинна бути щонайменше на 5% дорожчою тієї, яку запропонував домінуючий акціонер. Однак, виступаючи з конкуруючою вимогою, міноритарний власник бере на себе зобов'язання викупити акції у всіх інших акціонерів за запропонованою ціною. Якщо протягом 20 днів з моменту оголошення нової ціни ніхто не висуне нової конкуруючої вимоги, то остання стане остаточною пропозицією для викупу. Це буде «останній постріл».

Той факт, що хтось може набути законні підстави викупити не лише акції у міноритарних акціонерів, але й у домінуючого, не залишить останньому шансів зловживати та значно занижувати ціну викупу, скажімо, у 10 разів. Оскільки будь-який міноритарій зможе знайти ситуативного фінансового партнера і скористатися цієї можливістю. Це дозволить вирівняти позиції сторін у корпоративних відносинах.

Після проходження законопроектом першого читання ми плануємо попрацювати над вдосконаленням механізму — як міноритарному акціонеру відстоювати свої права, якщо у нього немає коштів для викупу всіх акцій і немає у кого заручитися фінансовою підтримкою. Маємо кілька ідей, як не перетворити «техаську перестрілку» в безглузде кидання пропозиціями, які ніхто потім не буде виконувати. Адже якщо сторона робить «постріл», то вона повинна мати фінансовий ресурс для здійснення викупу. Як варіант, у момент висунення конкуруючої пропозиції міноритарний акціонер повинен зарезервувати на рахунку ескроу кошти в певному обсязі, які він використає виключно на погашення зобов'язань за сквіз-аутом.

Найважливішим є те, що поява такого правового механізму сприятиме покращенню якості нашої юрисдикції. Чим ширшу палітру якісних правових інструментів Україна зможе запропонувати інвесторам в цінні папери, тим краще. Звичайно, більшість правових норм не працюватимуть без дієвої судової системи. Тому, як і більшість українців, я покладаю великі надії, що реформування правосуддя в нашій країні буде продовжуватися.

Наразі Комісія відстежує, як розвивається ситуація із застосуванням тих законодавчих норм, розробником яких ми виступали. Ми працюємо над змінами процесів там, де це потрібно, та закликаємо всіх небайдужих, хто має, що сказати, приєднатися до доопрацювання проекту Закону «Про акціонерні товариства» до другого читання. Допомога ніколи не буває зайвою.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати