Судячи об’єктивно, 2015 р. був не найкращим в історії українського ринку M&A. Втім, невдалі показники (кількість угод знизилася на 24%, загальна оголошена вартість скоротилася майже у 6 разів) не позбавляють нас можливості позитивно оцінювати майбутні перспективи. У 2015 р. відбувалось поступове припинення вогню у зоні проведення антитерористичної операції, Україна отримала транші від МВФ, розпочато реформи.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Невдалі, на перший погляд, результати пояснюються наступними факторами:
- Політична та економічна криза. Цілком очевидно, що інвестиційна активність у країні та її зовнішня інвестиційна привабливість залежить від стабільності економічної та політичної системи. Зміна влади, анексія Криму, антитерористична операція, девальвація національної валюти – це саме ті явища, що змушують потенційних інвесторів та підприємців вичікувати й уникати активних дій;
- Слід враховувати, що 2014 р. видається більш успішним за кількісними показниками виключно завдяки угодам, що були ініційовані у 2013 р. із запланованим завершенням у наступному році. Кількість угод, які, у свою чергу, були ініційовані у 2014 р. та мали б завершитись у 2015 р., значно скоротилась через погіршення політичної й економічної ситуації.
Нижче наводимо огляд основних угод та трендів 2015 р., а також пропонуємо зробити певні прогнози на поточний рік.
Підтвердження прогнозів
Не зважаючи на кризовий стан української економіки наприкінці 2014 р., експерти прогнозували певну активність у визначених сферах. Насамперед, це стосувалось ринку телекомунікацій, ІТ, банківського та агросекторів.
Телекомунікації
Безперечно, ринок телекомунікацій пережив один з кращих періодів у 2015 р.: декілька значних M&A угод та довгоочікуваний запуск 3G в Україні.
У червні 2015 р. Turkcell приблизно за 100 млн доларів США придбав 44,96% у Euroasia Telecommunications Holding BV (Нідерланди), збільшивши свою частку до 100%. Таким чином Turkcell став одноосібним власником мобільного оператора Life:). Після цього Life:) пройшов через ребрендинг, і зараз компанія продовжує надавати послуги під торговою маркою Lifecell.
Іншою значною подією став запуск бренду Vodafone в Україні та укладення угоди з МТС, відповідно до якої МТС Україна продовжили надання послуг під брендом Vodafone. Це, безперечно, не є M&A угодою, однак експерти не виключають придбання Vodafone міноритарної частки в МТС Україна у майбутньому. У будь-якому випадку, прихід другого у світі за кількістю абонентів оператора на український ринок не лише посилить конкуренцію та призведе до покращення загального рівня послуг, а це також є індикатором того, що інвестори вважають цей ринок перспективним.
IT
Ринок ІТ також не залишився без гучних угод. По-перше, це успіх українських стартапів. Одразу дві компанії стали об’єктом поглинання у 2015 р.: Snapchat приблизно за 150 млн доларів США придбав Looksery (додаток для смартфонів у сфері доповненої реальності), а Oracle придбав Maxymiser (український постачальник хмарних технологій, що дозволяють тестувати та персоналізувати те, що користувач бачить на веб-сторінці чи у мобільному додатку).
Іншою подією стало придбання фондом Джорджа Сороса Ukrainian Redevelopment Fund LP значного пакету акцій провідної міжнародної компанії, що займається розробкою програмного забезпечення та наданням ІТ-послуг – Ciklum Holding Limited. Одним з основних центрів розробки, розташованих по всьому світу, є саме український підрозділ. Варто відзначити, що Сорос вперше інвестує в Україну. Те, що він зробив свою першу інвестицію саме в ІТ, слугує визнанням, у тому числі привабливості сектору для іноземних інвесторів.
Фінансовий сектор
Експерти прогнозували певну активність у фінансовому секторі, пов’язуючи її з регуляторною діяльністю Національного банку України, який вимагав від банків докапіталізації (тому виникала потенційна можливість придбання неплатоспроможних банків), а також можливим придбанням банків з метою отримання банківської ліцензії.
Фактично, ці прогнози виправдали себе, оскільки саме фінансовий сектор презентував найбільшу кількість угод у 2015 р., серед яких є декілька унікальних для українського ринку.
Йдеться про перше в Україні придбання неплатоспроможного банку у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) у липні 2015 р. Agro Holdings (Ukraine) Limited, дочірня компанія інвестиційного фонду під управлінням NCH Capital (США), придбала 100% акцій неплатоспроможного ПАТ «Астра Банк». Інвестор зобов’язався у 30-денний строк відновити платоспроможність банку шляхом рекапіталізації у розмірі 127 млн грн. Інший випадок придбання неплатоспроможного банку у ФГВФО – купівля 100% акцій ПАТ «Укргазпромбанк» компанією Primestar Energy FZE (ОАЕ).
Ще однією угодою, що стосувалась неплатоспроможного банку, стало придбання Українською Бізнес Групою перехідного банку ПАТ «Перехідний банк «РВС Банк», створеного на базі неплатоспроможного ПАТ «Омега Банк». Для цього до перехідного банку було передано всі активи ПАТ «Омега Банк» на суму приблизно 229 млн грн разом із майже усіма зобов’язаннями неплатоспроможного банку.
Однак, у 2015 р. купували не лише неплатоспроможні банки. Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), один з основних інвесторів на українському ринку, придбав 30% акцій Райффайзен Банку Аваль у листопаді 2015 р. При цьому ЄБРР разом із мажоритарним акціонером Райффайзен Банку Аваль – Raiffeisen Bank International – збільшили статутний капітал банку на 3,2 млрд грн. Це один з багатьох прикладів діяльності ЄБРР в Україні, який за 2015 р. інвестував, загалом, приблизно 1 млрд євро та не планує зменшувати цей показник і цього року.
Агросектор
Агросектор у 2015 р. продемонстрував середній рівень активності. Аграрний сектор, очікувано, став одним з основних джерел валютного виторгу України. Ринок побачив кілька типових угод, мета яких – збільшення активів крупними гравцями. Так, наприклад, агрохолдинг ПАТ «Миронівський хлібопродукт» отримав контрольну частку у вінницькій аграрній компанії ТОВ «Днестр-Агро» у жовтні 2015 р.
Угодою, яку варто відзначити, є продаж OSI Group (США) двох компаній – ТОВ «Агросолюшнс» (рослинництво) та ТОВ «Агробіф» (тваринництво). Ці компанії були частиною виробничого циклу OSI Group в Україні, яка займається, серед іншого, постачанням напівфабрикатів для мережі ресторанів McDonald’s.
У 2015 р. також тривали переговори стосовно участі американської сільськогосподарської компанії Cargill в удосконаленні інфраструктури морського торгового порту «Південний» (Маріуполь). У лютому 2016 р. вони, нарешті, завершились: Cargill інвестує 100 млн доларів США у будівництво зернового терміналу в порту, що дозволить порту «Південний» стати одним з найбільших хабів в Україні.
Прогнози на 2016 рік
Наші прогнози на 2016 р. залишаються помірковано позитивними. Звісно, наслідки останніх років не зникнуть одразу: ринок все ще оговтуватиметься від подій 2014 р. Девальвація національної валюти призвела до суттєвого зниження показнику прибутку від інвестицій (ROI) в іноземній валюті. Для національних гравців істотним негативним наслідком є зниження вартості активів.
З іншого боку, це той фактор, що може впливати на активність інвесторів, адже у часи кризи можна отримати привабливі активи зі значним дисконтом. Фактично, через велику кількість об’єктів для продажу та незначну кількість пропозицій, в Україні встановився та закріпився жорсткий «ринок покупця».
Є й інші фактори, які можуть вказувати на те, що 2016 р. стане більш успішним, ніж попередні роки:
- Зростання економіки. За оцінками Bloomberg та МВФ, 2016 р. стане першим за останні 3 роки періодом з фактичним зростанням економіки (від 1,2% до 2%). Це може стати позитивним сигналом, що зараз потрібно починати активно інвестувати.
- Запланована приватизація. Так, приватизація знаходиться на порядку денному 2016 р. і має призвести до запуску цілої низки M&A угод. У березні 2016 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення процесу приватизації», яким, нарешті, було скасовано вимогу щодо обов’язкового попереднього продажу 5-10% акцій об’єкта приватизації. Вважалось, що такий попередній продаж мав пожвавити торгівлю на українському фондовому ринку та допомагати визначати вартість об’єктів приватизації; на практиці ж, така норма була неефективною і, скоріше, гальмувала процес. Іншою важливою зміною є введення інституту радників з приватизації, які повинні супроводжувати об’єкти приватизації на усіх етапах: від проведення попереднього аудиту та вжиття заходів щодо підвищення інвестиційної привабливості до власне укладення договорів купівлі-продажу акцій та виконання приватизаційних зобов’язань. Серед найбільш привабливих активів майбутньої приватизації – Одеський припортовий завод, ПАТ «Центренерго» та державні пакети в обласних енергетичних компаніях (Миколаївська, Тернопільська, Хмельницька, Запорізька, Харківська та Черкаська обленерго).
- Удосконалення законодавства. Кінець 2015 р. та 2016 р. стали періодом введення в дію останніх довгоочікуваних напрацювань у різноманітних сферах. Так, з 1.01.2016 р. набрала чинності нова редакція Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», яким було введено принцип екстериторіальності й надано реєстраційні повноваження нотаріусам та місцевим виконавчим органам. Важливими є зміни, направлені на захист міноритарних інвесторів. Насамперед, це введення інституту похідного позову для учасників та акціонерів господарських товариства (з травня 2016 р.), а також зменшення кворуму в акціонерних товариствах й товариствах з обмеженою відповідальністю. У травні 2016 р. набудуть чинності зміни до Закону України «Про захист економічної конкуренції», якими було підвищено порогові вартісні показники, за яких виникає необхідність звернення до Антимонопольного комітету України для отримання попереднього дозволу на здійснення концентрації, та передбачено можливість прискореного розвитку заяв стосовно концентрацій, які не матимуть суттєвого впливу на товарні ринки України. Зміни спрямовані на досягнення балансу між необхідністю здійснювати контроль над економічними концентраціями та бар’єрами для бізнесу, які створює такий контроль. Їх позитивно сприйняла як українська, так і світова спільнота, оскільки вони скасовують необхідність звернення до АМКУ у більшості випадків угод між іноземними учасниками, які лише формально стосуються українського ринку. Було також скасовано необхідність отримувати попередній дозвіл АМКУ на основі критерію ринкової частки без прив’язки до фінансових показників, що є ще одним кроком вперед на шляху до реформування режиму здійснення контролю над економічними концентраціями.
- Набрання чинності поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС з 1.01.2016 р. відкриває українськими виробниками доступ на ринок, що нараховує близько 500 млн споживачів. З одного боку, це має надати новий поштовх для українських виробників. З іншого боку, це значний виклик для економіки країни, який вдасться подолати завдяки пільговому періоду в 10 років для поступового впровадження нульових ставок для товарів з ЄС. Є сподівання, що набрання чинності ЗВТ сприятиме пожвавленню україно-європейських відносин.
На фоні поступового відновлення економіки та покращення національного законодавства можна буде очікувати на поступове підвищення активності інвесторів. Звісно, інвестори, насамперед іноземні, будуть слідкувати за розвитком подій в інших сферах. Проведення судової реформи, боротьба з корупцією, політичне вирішення конфлікту на Сході та нормалізація стосунків з Російською Федерацією – усі ці фактори також матимуть вплив на активність ринку в поточному році.