Питання корпоративного управління в акціонерних товариствах після прийняття та набрання чинності Законом України «Про акціонерні товариства» не раз виносилося на громадське обговорення і зазнавало поступових змін.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Проте, як показала практика правозастосування, законодавче коригування сектору корпоративного управління потрібно й надалі продовжувати. Як приклад можна розглянути ситуацію, що склалася зі столичним універмагом «Україна», де державну реєстрацію зміни керівника не можна провести через заяви міноритаріїв щодо неправомірності загальних зборів акціонерів, і це при тому, що 93% акцій проголосували за зміну виконавчого органу товариства.
Ситуацію з ПАТ «Універмаг «Україна» уже описувало чимало ЗМІ, і такі випадки непоодинокі. На сьогодні вітчизняна практика корпоративного управління розвивається далеко не найкращим шляхом. Так, особи, які володіють однією акцією, можуть чинити спротив мажоритарним акціонерам, у результаті чого товариство не матиме можливості здійснювати повноцінну діяльність.
Для подолання негативних наслідків, що виникають через недосконалість нормативного регулювання корпоративного управління в акціонерних товариствах, та на виконання пункту 11 Національного плану дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», затвердженого Указом Президента України від 12 березня 2013 року № 128/2013, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі – НКЦПФР) був розроблений проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах).
Відповідно до цього законопроекту закріплюється процедура обов’язкового продажу акцій – squeeze-out, що врегульовується і європейським законодавством, а саме Директивою 2004/25/ЄС Європейського парламенту та Ради щодо пропозицій про поглинання. Тобто суть squeeze-out полягає в тому, що мажоритарні акціонери при досягненні ними певного відсотка акцій (від 90 до 98%) набувають права вимагати від решти акціонерів продажу належних їм акцій. При цьому купівля-продаж акцій здійснюється за справедливою ціною.
У випадку придбання акціонером певного пакета акцій (від 90 відсотків) дрібні акціонери повністю виключаються з процесів, які впливають на роботу компанії і прийняття рішень на зборах. Крім того, при зосередженні в руках одного акціонера великого пакета акцій ліквідність міноритарного пакета може знизитися, і міноритаріям буде складно реалізувати свої акції за вигідною ціною на публічному ринку. Таким чином процедура squeeze-out направлена на захист міноритарного акціонера, якому як компенсація за вищезазначені втрати пропонується викуп належних йому акцій за справедливою ціною.