З наближенням зимових свят всі сподіваються на диво та хороші подарунки під ялинкою, на реалізацію бажань та прагнень. Нам, спеціалістам з корпоративного права та злиттів і поглинань, хочеться дочекатися повного розквіту корпоративної реформи в Україні, остаточного впровадження найбільш актуальних законопроектів до чинних законів України та встановлення нового правового режиму в корпоративному правовому полі.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Наприкінці 2017 р. ми мали змогу озирнутися назад, проаналізувати досягнення, порадіти успіхам та з надією зазирнути у 2018 р.
Тема корпоративної реформи не полишає ані наших думок, ані порядків денних, ані шпальт професійних видань. Здається, на цю тему можна говорити без зупину. Існує так багато нових та цікавих ідей! Так багато вони нам можуть принести! Так багато яскравих, професійних, надзвичайно освічених людей, готових ділитися своїм досвідом та знаннями, долучилися до процесу корпоративної реформи, формування нової архітектури та культури корпоративних відносин.
Мабуть, без перебільшення можна сказати, що одним з найбільших (якщо не найбільшим) очікуванням кінця 2017 р. – початку 2018 р. для «юристів-корпоративників» є прийняття та набуття чинності Закону про товариства з обмеженою відповідальністю (законопроект №4666), адже він торкнеться більше ніж півмільйона підприємств України. Здається, наразі це один з найдинамічніших законопроектів у корпоративній сфері. Робота над ним триває з осені 2015 р. Минулого року проект з великим успіхом пройшов перше читання у Верховній Раді України. Однак друге читання нам так легко не підкорилося. Сподіваємося, що очікуваний найближчим часом новий «захід на посадку» подарує нам успішне приземлення та прийняття закону у другому читанні.
За ці більше ніж 2 роки ми встигли пройти нелегкий тернистий шлях, узгодити часто діаметрально протилежні позиції представників юридичної спільноти, великого бізнесу, представників парламенту, знайти складні компроміси, з великим сумом поступитися низкою сміливих ініціатив та сприйняти нові ідеї. Я надзвичайно пишаюся тим, що над цим законопроектом з нами працювала Валентина Іванівна Данішевська, яка цього року не лише успішно пройшла конкурс на посаду судді Верховного суду України, але й нещодавно (30.11.2017 р.) була обрана Головою Верховного суду. Перша жінка на цій посаді! Присутність у нашій робочій групі спеціалістів такого рівня не залишає нам, авторам законопроекту, права на поразку.
Окрім того, до розробки законопроекту залучені фахівці Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, адже цей документ має сприяти запровадженню нового процесу трансформації низки акціонерних товариств у товариства з обмеженою відповідальністю.
Про різні новели, які пропонує цей законопроект, вже дуже багато написано. За цей час деякі первинні ініціативи проекту встигли змінилися на нові конструкції та алгоритми. Однак головне, що продовжує зберігати цей документ – це надання максимальної диспозитивності в управлінні товариством. Законопроект пропонує добре зважений баланс між інтересами мажоритарних учасників, міноритарних учасників, керівництва та навіть кредиторів товариства.
Не менш важливе значення серед новел законопроекту має дозвіл на здійснення конвертації боргу в капітал (debt-to-equity swap). Ініціатива впровадження в Україні debt-to-equity swap не нова, але надзвичайно важлива. Окремий проект спеціального закону №2764 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення реалізації права на конвертацію грошових вимог до товариства на внесок до його статутного капіталу був зареєстрований у Верховній Раді ще навесні 2015 р. Півтора року потому під час другого читання цьому документу не вистачило лише 2-х голосів. Цей проект, а також законопроект про товариства з обмеженою відповідальністю наразі очікують на повторне друге читання.
Дозвіл на проведення в Україні конвертації боргу в капітал нарешті не лише відкриє для українських підприємств можливість залучити кредиторів до участі у підприємстві, позбавитися обтяжливих фінансових зобов’язань, скоригувати свої баланси, але й запровадить робочий механізм залишення іноземних інвестицій на території України у довготривалій перспективі. Адже ні для кого не секрет, що наразі фінансування «дочок» іноземних компаній відбувається саме через внутрішньо-групові кредитні договори. Debt-to-equity swap дозволить перетворити такі кредитні кошти на статутний капітал.
Проте не всі ініціативи реалізуються з однаковою швидкістю. Неприховане занепокоєння в української юридичної спільноти викликає доля Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів, більш відомого як «Закон про корпоративні договори». Після переможного схвалення цього закону Парламентом навесні 2017 р. ми все ще очікуємо на його підписання Президентом. Затримка з підписанням та опублікуванням цього закону залишається однією з найбільших перепон для подальшого розвитку корпоративного права в Україні. Набуття чинності цим Законом надасть учасникам корпоративних відносин довгоочікувану можливість врегульовувати свої відносини на власний розсуд, розв’язувати складні конфліктні ситуації та сприятиме структуруванню корпоративних транзакцій саме в Україні. Тож ми продовжуємо «тримати кулаки» за довгоочікуваний вступ у дію цього закону.
Листопад 2017 р. став приводом для гордості та радості розробників законопроекту №5592д про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів). Нарешті закон був прийнятий у другому читанні, його вступ у дію ми очікуємо вже у 2018 р. Закон забезпечує імплементацію вимог Директив ЄС щодо розкриття інформації, підвищує вимоги до розкриття інформації ПАТ та зменшує їх для ПрАТ, прибирає монополію платформ (веб-сайту та офіційних видань) регулятора для оприлюднення належної інформації. Серед іншого, Закон вдосконалює процес емісії цінних паперів, зокрема шляхом публічної пропозиції та приватного розміщення. Закон більш детально врегульовує корпоративні відносини в акціонерних товариствах за участю незалежних директорів, передбачає законодавче визначення компетенції комітетів у наглядових радах. Ще одним важливим нововведенням Закону є дозвіл для банків реєструватися та здійснювати свою діяльність у формі ПрАТ.
Сподіваємося, що 2018 р. продовжить сталу традицію поступових зрушень у регулюванні державних підприємств. Зокрема, однією з найбільш цікавих ініціатив є проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є держава (№6428). Проект підготовлений спільними зусиллями державного сектору, Уряду, профільних міністерств та державних компаній, а також за підтримки та участі міжнародних донорів, зокрема ЄБРР, Світового банку, Секретаріату Енергетичного Співтовариства, Посольства США в Україні та інших міжнародних організацій.
Спочатку цей законопроект розроблявся для реформування виключно Нафтогазу. Згодом його дію та застосування було розширено на всі великі державні підприємства. Законопроект пропонує вирішення питання розмежування повноважень між органами управління таких підприємств. Головне, чого прагнуть досягти розробники проекту – надати професійному менеджменту держкомпаній (незалежним членам наглядових рад) реальні повноваження з управління (включаючи, серед іншого, призначення та звільнення директорів, схвалення фінансової та бізнес-стратегії підприємства). Крім того, законопроект пропонує вдосконалити механізм подання та затвердження фінансових планів, консолідованої звітності, а також встановлює можливість консолідованої сплати дивідендів державними підприємствами та їхніми дочірніми компаніями.
У 2018 р. хочу побажати кожному юристу, який бере участь у розробці нового корпоративного законодавства, нарешті отримати свій довгоочікуваний подарунок – побачити, як змінюється на краще наше правове поле, як воно наближається до кращих світових стандартів.