Верховна Рада України 07.04.2015 прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів» (далі – «Закон про захист інвесторів»). Згідно з цим законодавчим актом вноситься ряд важливих змін, зокрема, до Цивільного та Господарського кодексів України, Закону «Про акціонерні товариства», Закону «Про господарські товариства», Кодексу законів про працю України, Господарського процесуального кодексу та Закону «Про аудиторську діяльність».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Основними нововведеннями Закону про захист інвесторів є:
- Запровадження похідного позову.
- Введення інституту незалежних директорів.
- Скасування обмеження максимальної кількості акціонерів у приватних акціонерних товариствах.
- Суттєва зміна порядку формування наглядової ради акціонерного товариства (далі – «АТ»);
- Удосконалення регулювання визначення ринкової вартості акцій та обов’язкового викупу акцій.
- Удосконалення регулювання правочинів із зацікавленістю.
Запровадження похідного позову
За Законом про захист інвесторів введено нову категорію справ, а саме: справи у спорах між господарським товариством та його посадовою особою про відшкодування збитків, завданих діями (бездіяльністю) такої посадової особи господарському товариству. Учасник (акціонер), якому (яким) належить принаймні 10% статутного капіталу (акцій) товариства, може подати позов від імені товариства до його посадових осіб про відшкодування збитків, завданих їхніми діями. Максимальний строк розгляду такого позову становить три місяці.
Запровадження похідного позову дасть змогу захистити права міноритаріїв від недобросовісних дій посадових осіб товариств.
Введення інституту незалежних директорів
Закон про захист інвесторів передбачає запровадження інституту незалежних директорів. Незалежним директором є фізична особа, обрана на посаду члена наглядової ради, яка протягом попередніх п’яти років будь-яким чином не була афілійованою особою АТ, і яка не була пов’язана з товариством у будь-який інший спосіб (окрім випадків, коли така особа отримувала винагороду за виконання функцій незалежного директора). Незалежні директори не можуть бути представниками будь-кого з акціонерів.
Запровадження інституту незалежних директорів відповідає сучасній міжнародній практиці та спрямовано на те, що такі директори будуть відстоювати інтереси всього товариства, а не окремих мажоритарних акціонерів.
До складу наглядової ради публічних АТ або АТ, в яких принаймні 50% акцій належить державі, мають належати принаймні два незалежні директори.
Скасування обмеження максимальної кількості акціонерів у приватних акціонерних товариствах
Закон про захист інвесторів врахував серйозну критику норми щодо максимальної кількості акціонерів у приватних АТ на рівні 100 осіб та передбачив скасування цієї норми.
Хоча переважне право на придбання акцій, запропонованих до продажу, може бути збережене за АТ, кількість акціонерів, в якому не перевищує 100 осіб, якщо таке положення передбачено статутом АТ.
Скасування зазначеного обмеження дасть змогу багатьом АТ змінити форму з публічної на приватну. Нововведення має першочергове значення для товариств, які були створені у процесі приватизації в 90-х рр. та кількість акціонерів яких значно перевищує 100 осіб. Незважаючи на те, що такі товариства можуть управляти декілька мажоритарних акціонерів, які в сукупності володіють понад 90% акцій, товариства змушені існувати у формі публічних АТ та дотримуватися законодавчих вимог до публічних АТ.
Суттєва зміна порядку формування наглядової ради АТ
Закон про захист інвесторів скасовує запроваджене в 2011 р. положення Закону України «Про акціонерні товариства» про те, що юридичні особи можуть бути членами наглядової ради АТ.
Також строк повноважень члена наглядової ради АТ обмежується одним роком, проте жодних обмежень щодо переобрання не встановлюється. Питання обрання членів наглядової ради повинні розглядати на кожних щорічних загальних зборах.
За Законом про захист інвесторів встановлюється, що член наглядової ради повинен або представляти певного акціонера, або бути незалежним директором. Пропозиція акціонерів щодо кандидатів у члени наглядової ради має містити інформацію про те, чи є запропонований кандидат представником акціонера або незалежним директором.
Будь-який акціонер може обмежити повноваження свого представника як члена наглядової ради. Акціонер та член наглядової ради, який є його представником, мають солідарну відповідальність за відшкодування збитків, завданих товариству таким членом наглядової ради.
Також встановлюються певні особливості для наглядової ради публічних АТ. Зокрема мінімальна кількість членів наглядової ради публічного АТ не може бути меншою 5 осіб. У складі наглядової ради публічного АТ (та АТ, у статутному капіталі якого понад 50% акцій належить державі), утворюється комітет з питань аудиту, комітет з питань визначення винагороди і комітет з питань призначень. Ці комітети складаються переважно з незалежних директорів і очолюються ними.
Правила щодо мінімальної кількості членів наглядової ради в публічному АТ, щорічного переобрання членів наглядової ради, обов’язок щодо призначення принаймні двох незалежних директорів наглядової ради публічного АТ та АТ, в яких принаймні 50% акцій належить державі з моменту вступу в силу (з 01.05.2016) застосовуються лише до публічних АТ, акції яких включено до біржового реєстру, а з 01.01.2018 – до всіх інших АТ.
Удосконалення регулювання визначення ринкової вартості акцій та обов’язкового викупу акцій
Законом про захист інвесторів запроваджено нові правила, якими регулюється визначення ринкової вартості акцій.
Зокрема запроваджується визначення ринкової вартості акцій, яка не може бути нижче середнього біржового курсу за останні три місяці. У разі якщо акції перебувають в обігу на декількох фондових біржах, ринкову вартість визначає наглядова рада у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Якщо неможливо визначити біржовий курс за відповідний період у три місяці, ринкова вартість таких акцій визначається сертифікованим оцінювачем (аудитором).
Законом про захист інвесторів вдосконалено правила обов’язкового викупу акцій. Підстави для вимоги обовʼязкового викупу акцій доповнені опосередкованим придбанням контрольного пакету, а також вчиненням значних правочинів та правочинів, щодо вчинення яких є зацікавленість.
Зараз ціна акцій, що перебувають в обігу на біржі, для їхнього обов’язкового викупу визначається за біржовим курсом станом на день, що передує дню опублікування повідомлення про скликання загальних зборів, на яких було прийнято рішення, яке стало підставою для вимоги обовʼязкового викупу акцій. Законом про захист інвесторів ціна обов’язкового викупу акцій встановлюється на рівні не нижче їхньої ринкової вартості, яка не може бути нижче середнього біржового курсу за останні три місяці.
Крім цього, деталізовано процедуру повідомлення, яка наразі звужує можливість неправомірної поведінки. Товариство повідомляє відповідних акціонерів протягом пʼяти днів після проведення загальних зборів, на яких було прийнято рішення, що стало підставою для вимоги обовʼязкового викупу акцій. Важливим є те, що в такому повідомленні зазначається ціна викупу, яка не може бути нижчою ринкової вартості акцій.
Удосконалення регулювання правочинів із цікавленістю
Закон про захист прав інвесторів викладає у новій редакції положення, які регулюють вчинення АТ правочинів із зацікавленістю. Зокрема правочин регулюється правилами щодо вчинення правочинів із зацікавленістю, якщо його вартість перевищує 100 мінімальних заробітних плат. Тим не менше, у статуті акціонери можуть узгодити зменшення такого граничного значення.
Правила голосування з питання вчинення правочинів із зацікавленістю були приведені у відповідність до міжнародної практики. Якщо зацікавлена у вчиненні правочину особа є членом наглядової ради, вона не має права голосу з питання вчинення такого правочину.
Особа, зацікавлена у вчиненні правочину, має завчасно направити товариству проект правочину. Наглядова рада публічного АТ залучає незалежного аудитора або суб’єкта оціночної діяльності з метою проведення оцінки такого правочину на його відповідність звичайним ринковим умовам.
Питання вчинення правочину із зацікавленістю виноситься на розгляд загальних зборів, якщо (i) його вартість перевищує 10% вартості активів товариства; (ii) всі члени наглядової ради є зацікавленими у вчиненні правочину; або (iii) у товаристві не створена наглядова рада.
Якщо правочин із зацікавленістю або значний правочин вчинений з порушенням порядку надання згоди на його вчинення, такий правочин буде дійсним лише у разі його схвалення АТ у встановленому порядку.
Інші важливі зміни
Закон про захист інвесторів передбачає ряд інших важливих положень.
Зокрема спрощено порядок виплати дивідендів. Наразі АТ може здійснювати виплату дивідендів безпосередньо акціонерам без здійснення виплат через рахунки в Центральному депозитарії України. Тим не менш, обидва способи виплати допускаються. Ця зміна є надзвичайно важливою, оскільки дає змогу пришвидшити виплату дивідендів у разі обрання першого варіанту.
Також нездійснення реєстрації випуску акцій АТ з набуттям чинності Законом про захист інвесторів стає достатньою підставою для припинення АТ за зверненням до суду, незалежно від фінансового стану АТ.
Законом про захист інвесторів виключено місцезнаходження особи зі складу інформації, що має бути зазначена у статуті товариства. На практиці це означає, що зміна місцезнаходження надалі не потребуватиме внесення змін до статуту товариства.
Закон про захист інвесторів вступає в силу з 01.05.2016. Проте положення щодо анулювання обов’язкового зазначення у статуті місцезнаходження товариства вступило в силу на наступний день після офіційного опублікування Закону про захист інвесторів, тобто з 14.05.2015.