Три місяці з 11.07.2021 р. до 10.10.2021 р. здалися більшості українських компаній справжнім випробуванням у погоні за своєчасним розкриттям кінцевих бенефіціарних власників (далі – КБВ) відповідно до вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон про фінмоніторинг). Обмежений строк і надмірне завантаження державних реєстраторів доповнилися проблемами відсутності єдиного підходу до трактування визначення КБВ, зрозумілої методики відображення структури власності та підготовки підтверджувальних документів. Хоча 10.10.2021 р. набрала чинності правка до Закону про фінмоніторинг, яка відтермінувала розкриття КБВ до 10.10.2022 р., вона не вирішила процедурні та методологічні проблеми.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
18.11.2021 р. у Верховній Раді за поданням Президента України був зареєстрований проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення порядку подання інформації, необхідної для проведення фінансового моніторингу» №6320 (далі – законопроєкт). Президент оголосив, що законопроєкт спрямований, насамперед, на забезпечення можливості електронного подання інформації про КБВ без черг та додавання непотрібних паперових документів, а натомість потрібно «зробити кілька кліків у додатку «Дія»[1]. Ми проаналізували законопроєкт і перевірили, чи насправді він зможе забезпечити швидку та зручну подачу інформації про КБВ, а також які ще новели в ньому передбачені.
Вимоги до розкриття КБВ
Новелою законопроєкту є норма щодо закріплення формального обов’язку учасників та КБВ надавати підконтрольним їм юридичним особам всю інформацію, необхідну для внесення або актуалізації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) інформації про КБВ та структури власності таких юридичних осіб. На жаль, автор законопроєкту не пропонує жодних санкцій за невиконання такого обов’язку або механізмів скасування відповідальності керівника компанії за несвоєчасне чи неналежне розкриття КБВ через ненадання йому повної інформації учасниками чи КБВ. Тому на практиці згадана правка навряд чи полегшить процедуру збору підтверджувальних документів та отримання копії паспорта КБВ.