Україна має потенціал, достатній для її перетворення на одного з світових лідерів із постачання харчових продуктів, проте застосування негармонізованої з сучасною міжнародною практикою, застарілої системи державного регулювання безпечності харчових продуктів суттєво підриває її експортний потенціал, знижує конкурентоспроможність українських товарів і ставить під загрозу здоров’я та безпеку громадян.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Основним нормативно-правовим актом України у сфері харчової промисловості є Закон України №771/97-ВР від 23.12.1997 «Про безпечність та якість харчових продуктів», що регулює відносини між органами влади, виробниками, продавцями та споживачами харчових продуктів, що виробляються, перебувають в обігу, імпортуються і експортуються.
Поряд із зазначеним Законом є низка спеціальних законів: «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-BP від 19.12.1995, «Про молоко та молочні продукти» №1870-IV від 24.06.2004, «Про дитяче харчування», «Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них» №486-IV від 6.02.2003 та ін.
Ратифікація Україною Угоди про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариство з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншого боку (Угода) 16.09.2014, є важливим кроком на шляху до гармонізації українського законодавства, що регулює харчову промисловість, із законодавством Європейського Союзу (ЄС).
Розпорядженням Кабінету Міністрів України (КМУ) №847-р від 17.09.2014 затверджено трирічний план заходів щодо імплементації Угоди, зокрема у сфері харчової промисловості, а саме:
- пункт 112 передбачено, на виконання статей 69-71 Угоди та Додатків IV-A, IV-C (2), VIII, X, XII до неї, застосування принципів права ЄС у сфері сертифікації продукції та процедур сприяння торгівлі, зокрема що стосуються організації ветеринарних перевірок товарів;
- пункт 106 заплановано розробку стратегії реформування сфери санітарних та фітосанітарних заходів відповідно до ст. 59 Угоди;
- пункт 108 заплановано розроблення та подання на розгляд КМУ проектів нормативно-правових актів про відстеження і маркування ГМО і відстеження продуктів харчування та кормів, вироблених з ГМО, у порядку ст. 64 Угоди та Додатків IV-A, IV-C до неї.
Згідно з п. 36 зазначеного Розпорядження та відповідно до ст. 405 Угоди та Додатку XXXVIII до неї Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.08.2015 №15 затверджено план заходів з наближення законодавства України до права ЄС в агропромисловому секторі, яким заплановані такі зміни правового регулювання харчової промисловості в Україні, а саме:
(і) у контексті політик якості:
– внесення змін до Закону України «Про охорону прав на зазначення походження товарів» щодо питань, повʼязаних із захистом географічних зазначень на сільськогосподарську та харчову продукцію;
– створення Реєстру традиційних назв сільськогосподарських та харчових продуктів;
(іі) в напрямі органічного фермерства прийняти нову редакцію Закону України «Про виробництво та обіг органічної продукції та сировини» та розробити методичні рекомендації щодо впровадження в Україні органічного виробництва;
(ііі) у напрямі регулювання генетично модифікованих зернових розробити методику державної апробації ГМО кукурудзи;
(iv) у напрямі стандартизації торгівлі рослинами, насінням рослин, продуктами, отриманими з рослин, фруктами та овочами прийняти нормативно-правових актів щодо:
- внесення змін до Закону України «Про насіння і садивний матеріал» щодо деталізації правил сертифікації та маркування;
- стандартів для торгівлі яйцями;
- сухих кормових культур;
- лісного репродуктивного матеріалу;
- визначення видів цукру, призначених для споживання;
- визначення характеристик оливкової олії та олії оливкової вижимки;
- каталогу сортів та видів сільськогосподарських культур;
- торгівлі насінням овочів, насіннєвою картоплею, насінням олійних та волокнистих культур;
- продуктів з какао та шоколаду, а також фруктових джемів, желе та мармеладу призначених для споживання людьми;
- екстрактів кави та цикорію;
- фруктових соків та виробництва фруктів і овочів.
(v) у напрямі стандартизації торгівлі живими тваринами та продуктами тваринництва прийняти нормативно-правових актів щодо:
- правил продажу мʼяса великої рогатої худоби, вік якої не перевищує 12 місяців;
- класифікації туш великої рогатої худоби, свинячих і баранячих туш та повідомлення про ціни на них;
- встановлення вимог до пастоподібних жирів;
- показників якості та безпечності молока та молочних продуктів.
Істотні законодавчі зміни очікуються після вступу в силу (20.12.2015 за винятком положень щодо НАССР) Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів» №1602-VII від 22.07.2014, зокрема:
- узгодження термінології: вводяться нові категорії харчових продуктів (для спеціальних медичних цілей; для контролю ваги; традиційні харчові продукти), виключено харчові продукти для спеціального дієтичного споживання, зокрема продукти дитячого харчування, харчування для спортсменів і осіб похилого віку, функціональні харчові продукти;
- встановлюється адміністративна відповідальність за порушення вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів у вигляді штрафів розміром від 765 до 1020 грн.
- створення єдиного контролюючого органу для всієї харчової продукції: Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів замінить Державну ветеринарну та фітосанітарну службу, Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів і Державну санітарно-епідеміологічну службу;
- скасування необхідності висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи щодо безпечності харчових продуктів та експертного висновку (ветеринарного);
- запровадження принципів регулювання ГМО джерел, а не продукції, виробленої з їхнім використанням, та ін.
На виконання цього закону було скасовано державну реєстрацію спеціальних харчових продуктів, що передбачалась у порядку Постанови КМУ реквізити Про затвердження Порядку віднесення харчових продуктів до категорії харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів і дієтичних добавок та їх державної реєстрації №767 від 07.08.2013.
Не менш важливим кроком на шляху гармонізації українського законодавства з правом ЄС стало прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ідентифікації та реєстрації тварин» №1648-VII від 14.08.2014, що передбачає:
- адміністративну відповідальність за порушення законодавства у сфері ідентифікації та реєстрації тварин (зокрема за неподання для реєстрації даних про ідентифікованих тварин, переміщення тварин без ідентифікаційних документів та проведення забою, утилізації неідентифікованих та незареєстрованих тварин) у формі штрафів розміром від 51 до 280 грн.;
- встановлення обов’язкової ідентифікації всіх сільськогосподарських тварин (велика рогата худоба, коні, свині, вівці, кози) на території України у господарствах всіх форм власності;
- запровадження ідентифікаційного номера (унікальний у межах виду індивідуальний або груповий номер, що присвоюється тварині (або їхнім групам) та не змінюється протягом її життя).
У напрямі гармонізації вітчизняного законодавства в сфері поводження з відходами тваринного походження до права ЄС у першому читанні прийнято проект Закону України «Про побічні продукти тваринного походження, що не призначені для споживання людиною» №3357 від 04.10.2013, де визначаються обовʼязки (зокрема ведення обліку таких продуктів і документації, якою вони супроводжуються) та права операторів ринку у сфері поводження з побічними продуктами тваринного походження і встановлює вимоги до потужностей з їхнім обробленням і переробленням.
Окрім того, Угода передбачає необхідність здійснення таких концептуальних змін у галузі харчової промисловості:
(і) щодо використання географічних зазначень та позначень походження товарів: сторони зобов’язані визнати виняткове право окремих регіонів сторін використовувати автентичні назви продуктів, що історично виготовляються на їхній території, та відмовитись від використання окремих географічних назв після вичерпання запасів продуктів, виготовлених до набуття чинності Угодою. До того ж Угода передбачає значний перехідний період для низки зазначень та позначень. Повний перелік географічних назв і продуктів міститься у Додатках ХХІІ-А та XXII-D до Угоди; до того ж Україна зберегла за собою 88 географічних назв та три загальні назви Med, Medok та Kawa, які можуть використовувати лише місцеві виробники.
(іі) щодо митної і квотної політик: встановлення безмитного взаємного доступу на ринки сторін лише для певних категорії продуктів харчування, для яких сформовані річні квоти, обсяг яких передбачений у Доповненні до Додатку І-А до Угоди, а розміри і графік зниження мит визначені у Продовженні 1 -11 Тарифного графіку України;
(iv) щодо схвалення виробничих потужностей для виробників продукції тваринного походження: разова перевірки наявності всіх необхідних документів (сертифікатів, дозволів, результатів аналізів), що засвідчуватимуть дотримання стандартів і високий рівень якості продуктів. Перелік та види виробничих потужностей, що підлягають попередньому схваленню, визначені в Додатку VIII до Угоди;
(v) щодо контрольних заходів: закріплення частотних показників проведення фізичних перевірок (так наприклад, живих тварин – 100% перевірок імпорту, молочних та яєчних продуктів – 20 % перевірок імпорту тощо) відповідно до Додатку Х та Додатку ХІ до Угоди, а також застосування заходів фіто-санітарного контролю до визначеного переліку товарних груп згідно з Додатком IV-A до Угоди.
Отже, Україна, маючи серйозні конкурентні переваги в аграрній галузі, реформує систему регулювання безпечності харчових продуктів у напрямі гармонізації з системою ЄС, що становить складний і, водночас, стратегічно важливий процес для розвитку і процвітання. Угода покладає на Україну, зокрема, зобов’язання щодо митного регулювання, стандартизації, маркування, санітарних та фітосанітарних заходів тощо.
Очікується, що якісна гармонізація українського законодавства з законодавством ЄС надасть українським виробникам продуктів харчування широкі можливості диверсифікації експорту продукції на ринок ЄС, а також сприятиме розширенню експорту на міжнародний ринок, а також паралельно з гармонізацією законодавства України про державні закупівлі до права ЄС, забезпечить можливість конкурентної участі у тендерах ЄС.