Коли ми чуємо слово "подарунок", більшість із нас уявляє собі щось завернуте у різнокольоровий папір зі стрічкою-бантиком. Аналогічне бачення має і значна кількість посадовців. Останніми роками все менше чиновників відкрито порушує закон та приймає у подарунок дорогий алкоголь, коштовні речі чи грошові кошти. Разом з тим, лише незначна кількість посадовців сприймає у якості подарунку послуги чи інші нематеріальні блага, наприклад оплату витрат на закордонну поїздку. Нещодавнє гучне розслідування НАЗК щодо відвідування народними депутатами Давоського форуму лише підтверджує цей факт. Нижче ми розберемо ключові моменти, які має знати кожен посадовець перед пакуванням валізи на захід за рахунок приймаючої сторони.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Пригадаємо основи
Згідно з ст. 1 Закону "Про запобігання корупції" подарунком вважаються грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надаються чи одержуються безоплатно або за ціною, нижчою за мінімально ринкову.
Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за загальним правилом взагалі не мають права отримувати подарунки. З цього правила є лише три винятки:
1) подарунки будь-якої вартості можна приймати від близьких осіб (дружина, батьки, діти, брати, сестри тощо);
2) подарунок дозволено приймати від сторонніх осіб, якщо цей подарунок підпадає під "загальновизнане уявлення про гостинність" (квіти, обід у ресторані тощо) та його вартість не перевищує 1 ПМ (2 102 грн.) одноразово або 2 ПМ (4 204 грн.) сукупно від однієї особи чи групи осіб протягом року;
3) дозволяється отримувати подарунки, які є загальнодоступними знижками, виграшами, призами, преміями чи бонусами.
При цьому навіть якщо подарунок підпадає під один із вказаних винятків, але дарується посадовцю у зв’язку зі здійсненням публічної діяльності чи від підлеглої особи, такий подарунок заборонено приймати незалежно від вартості. Для прикладу, дарування працівнику ЦНАП коробки цукерок за 150 грн. з проханням прискорити здійснення реєстраційної дії або привітання директора департаменту звичайним букетом квітів від підлеглого – поза законом.
Поїздка за чужі гроші – подарунок чи ні?
Майже хрестоматійною є ситуація, коли посадовець їде на закордонну конференцію за рахунок приймаючої сторони, тобто певний фонд оплачує усі витрати на транспорт і проживання. Чиновник зазвичай фізично не отримує цих коштів – вони безпосередньо перераховуються авіакомпанії та готелю. При цьому посадовець часто може навіть не знати, хто саме покрив ці витрати.
Хоча більшість службовців та народних обранців щиро не вважає це чимось протиправним, такі дії можуть містити ознаки порушення закону. Отримання безкоштовних послуг з авіаперевезення, проживання чи харчування прямо підпадає під визначення подарунку за ст. 1 Закону "Про запобігання корупції" з усіма відповідними наслідками. При цьому в переважній більшості випадків витрати на поїздку коштують більше 2 102 грн., а тому мови про дозволену "допорогову" суму подарунку бути не може.
Злочин і покарання
Порушення обмежень щодо одержання подарунків є адміністративним правопорушенням і тягне за собою штраф у розмірі 1 700 - 3 400 грн. з конфіскацією подарунку (ст. 1725 КУпАП). У разі повторного порушення протягом року санкція є жорсткішою: штраф 3 400 - 6 800 грн. з конфіскацією подарунку та позбавленням права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю строком на 1 рік. Окремо звертаємо увагу – застосування судом санкції щодо права обіймати певні посади є підставою для звільнення особи з державної служби (п. 3 ч. 1 ст. 84 Закону "Про державну службу").
Але і це ще не все. Після притягнення посадовця до відповідальності відомості про нього вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані із корупцією правопорушення. Відомості знаходяться в Реєстрі безстроково, і після винесення остаточного рішення суду у справі про адміністративне правопорушення вилучити запис із Реєстру буде неможливо. Наявність запису в "реєстрі корупціонерів" може завадити просуванню по службі або стати серйозним репутаційним ризиком для публічного політика.
Як не порушити закон?
Стовідсотково робочих стратегій лише дві – повністю утримуватись від таких поїздок або оплачувати їх самостійно.
Для тих посадовців, які не бажають обмежувати себе у задоволенні працювати і бачити світ за рахунок третіх осіб, існує альтернативний варіант – оформлювати поїздки як відрядження. Хоча в Законі "Про запобігання корупції" такої обставини немає серед переліку винятків, на користь законності цього варіанту свідчить офіційне роз’яснення НАЗК. Так, згідно з п. 87 Роз’яснень НАЗК №1 від 13.02.2020 року "не вважається отриманням доходу покриття третьою особою (наприклад, міжнародною організацією, державними органами іноземної держави тощо) витрат на участь суб’єкта декларування (члена його сім’ї) у заході (семінар, конференція, переговори тощо), що проводиться в іншому місті чи за кордоном (наприклад, оплата витрат на подорож до місця проведення заходу, проживання та харчування), за умови, що така поїздка оформлена у вигляді відрядження суб’єкта декларування чи члена його сім’ї". Це роз’яснення стосується заповнення електронних декларацій, проте НАЗК фактично поширило його і на норми про отримання подарунків. У вищезгаданому розслідуванні щодо поїздок у Давос НАЗК прийшло до висновку, що у разі оформлення відрядження послуги щодо оплати перельоту і проживання "не надавались депутатам як подарунки, а були використані ними у зв’язку з участю у заході в межах службового відрядження", а тому в таких діях немає порушення закону.
Безкоштовна поїздка також не буде порушенням, якщо посадовець виборов право на неї за результатами проведення відкритого конкурсу чи розіграшу. Для цього такий конкурс має бути публічним та передбачати можливість будь-якої особи взяти участь у ньому.
Іноді у якості виправдання посадовці посилаються на те, що дійсно їздили у поїздку за чужий кошт без оформлення відрядження, проте після повернення повністю відшкодували витрати приймаючої сторони. У цьому контексті варто згадати ст. 722 Цивільного кодексу, згідно з якою право власності на подарунок виникає у обдаровуваного з моменту його прийняття. Якщо посадовець негайно після отримання запрошення не відмовився від пропозиції, як цього вимагає ст. 24 Закону "Про запобігання корупції", та вирушив у безкоштовну поїздку – подарунок буде вважатись отриманим з усіма відповідними наслідками. Подальше відшкодування витрат на таку поїздку не зможе скасувати факту прийняття дарунку.
* * *
Як говориться у мудрому прислів’ї: "Коли отримуєш від життя подарунок, подивися, чи немає на ньому ціни". Навіть участь у публічних міжнародних заходах за рахунок приймаючої сторони без оформлення відрядження може виявитись порушенням закону і коштувати чиновнику кар’єри, а політику – його репутації.