Мабуть, у кожній родині батьки хочуть, щоб їх діти жили краще, ніж вони самі. Створюючи та розвиваючи власний бізнес, підприємець, як правило, вважає, що колись у майбутньому розпочата ним «справа» зможе перейти до дружини, дітей або інших близьких людей. Однак бізнесмени практично не замислюються над процедурою реального переходу прав на підприємство до спадкоємців, що даремно, адже такий процес має свої особливості.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Існування інституту спадкування врегульовано на законодавчому рівні передусім у Цивільному кодексі України (далі – ЦКУ). Так, у Книзі 6 ЦК містяться основні норми, повʼязані зі вступом у спадщину, з процедурою спадкування, тощо. Сама процедура спадкування у бізнесі передбачає перехід прав на участь в юридичній особі від спадкодавця до спадкоємця (-ів). Однак законодавчо встановлений період для прийняття спадщини є найвразливішим для недобросовісних дій з боку третіх осіб, бізнес-партнерів, що залишилися, або родичів різних «черг».
Так, потенційні ризики можливі у ситуації, коли після смерті спадкодавця, бізнес-партнери змінюють керівництво компанії для встановлення управлінського контролю, створюють спадкоємцям перешкоди у процедурі вступу в компанію, або у передбачених законом випадках організовують одноразову виплату частки спадкодавця, з огляду на чисті активи компанії (попередньо істотно їх зменшивши).
Для кращого розуміння особливостей спадкування у підприємствах слід більш детально зупинитися на їх найбільш поширених формах.
Так, в акціонерних товариствах (далі – АТ) до спадкоємців переходить право власності на акції. Однак на сьогодні ще не всі АТ відповідають положенням чинного Закону України «Про акціонерні товариства», який був прийнятий ще у вересні 2008 р. Тому необхідно завчасно здійснити всі можливі дії, щоб конкретне АТ функціонувало у повній відповідності до чинного законодавства України. Зокрема слід пам’ятати, що документом, що підтверджує права власника на акції є виписка з рахунку у цінних паперах. Тому для повноцінної реалізації своїх прав спадкоємці повинні отримати зазначений документ, попередньо перереєструвавши право власності на акції в депозитарній установі.
Окремо варто зазначити, що від кількості акцій, що належать тому чи іншому учаснику, залежить й обсяг прав, якими він може скористатись. Так, одним із найголовніших прав для управління товариством є можливість проводити загальні збори учасників (тобто «створювати» необхідний кворум), де можуть прийматися рішення щодо будь-яких питань діяльності товариства. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про акціонерні товариства» від 19.03.2015, відтепер загальні збори АТ є правомочними за умови реєстрації для участі у них акціонерів, які сукупно володіють понад 50% акцій (раніше було 60%). Отже, враховуючи останні зміни законодавства, спадкоємці учасника, який володіє більш ніж половиною акцій АТ, відтепер матимуть право проводити загальні збори учасників та вирішувати найважливіші питання товариства.
У товариствах з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) спадкуванню підлягає частка у статутному капіталі підприємства. Статтею 55 Закону України «Про господарські товариства» для спадкоємців передбачено переважне право вступу до ТОВ у разі смерті спадкодавця-учасника ТОВ. Тим не менше, статути багатьох підприємств передбачають право учасників ТОВ обмежити перехід частки у статутному капіталі. Як свідчить практика, примусово зобовʼязати учасників ТОВ провести загальні збори (навіть через суд) практично неможливо, оскільки це вважається «втручанням» у господарську діяльність товариства. Тому слід завчасно подбати про виключення пунктів статуту, що обмежують можливість спадкоємця вступити до складу учасників ТОВ. У разі незмоги внесення таких змін, захистити свою частку від протиправних посягань можна, зокрема, шляхом заміни фізичної особи-учасника ТОВ на підконтрольну йому юридичну особу, що володітиме 100% частки учасника. У свою чергу це не дасть змогу маніпулювати часткою спадкодавця до моменту повноцінного вступу в спадщину.
Щодо приватних підприємств (далі – ПП), то спадкоємець не може успадкувати право на управління ПП, оскільки таке право нерозривно повʼязане з особистістю власника (спадкодавця). У цьому випадку реалізація прав спадкоємців можлива передусім у контексті ст. 191 ЦК України, тобто, як успадкування єдиного майнового комплексу. До того ж слід враховувати, що статутний капітал і майно ПП є об̓ʼєктом права спільної сумісної власності подружжя (згідно з рішенням КСУ від 19.09.2012 у справі № 1-8/2012). Тому вберегти своє майно від протиправних посягань з боку третіх осіб можна шляхом попереднього визнання ПП єдиним майновим комплексом та обʼєктом приватної власності одного з подружжя.
Перераховані вище факти є лише частиною потенційних загроз, з якими може зіткнутися спадкоємець у процесі доступу до майна спадкодавця. У звʼязку з цим, власникам підприємств необхідно завчасно вживати превентивних заходів для збереження своєї частки у бізнесі та забезпечення безперешкодного переходу права на свою частку спадкоємцям.