04 вересня 2020, 15:19

Вирок Верховного Суду України китайському шпигуну-науковцю: 10 років позбавлення волі

Геннадій Андрощук
Геннадій Андрощук головний науковий співробітник НДІ інтелектуальної власності НАПрН України, к.е.н., доцент, судовий експерт

Офіс Генерального прокурора 28.08.2020 оприлюднив інформацію: 10 років позбавлення волі – Верховний Суд визнав справедливим покарання шпигуну. Верховний Суд погодився з доводами Офісу Генерального прокурора та визнав справедливими рішення судів попередніх інстанцій стосовно громадянина КНР, якого було засуджено до 10 років позбавлення волі за шпигунську діяльність. В суді доведено, що професор Сіанського науково-дослідного інституту сучасної хімії проводив шпигунську діяльність на Дніпропетровщині. Він організував на території області збір науково-технічної та технологічної документації в галузі бойового ракетобудування з метою передачі до іноземної організації інформації, яка становить державну таємницю України. Вирок для шпигуна набув законної сили,


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Зауважимо, що хоча Офіс генпрокурора і не називає імені засудженого, зрозуміло, що мова йде про Шу Юаньцзє (Shu Yuanjie), якого засудили до 10 років за ґратами за шпигування в ракетно-космічній галузі країни. Покарання отримав громадянин Китаю Шу Юаньцзе. Касаційний кримінальний суд залишив у силі вирок, яким у липні 2019 року його було засуджено до 10 років позбавлення волі. Про це пише Бюро судової інформації з посиланням на повідомлення прес-служби Офісу генерального прокурора.

Шпигун-науковець Шу Юаньцзє / Фото пресцентр СБУ

111111 

Верховний Суд підтвердив рішення судів першої та апеляційної інстанцій стосовно громадянина Китайської народної республіки, якого було засуджено до 10 років позбавлення волі за шпигунську діяльність в Україні.

За матеріалами кримінального провадження, кваліфікованого за статтею 114 Кримінального кодексу (Шпигунство), професор Сіанського науково-дослідного інституту сучасної хімії здійснював шпигунську діяльність на Дніпропетровщині: організував збір науково-технічної та технологічної документації в галузі бойового ракетобудування, щоб передати її до іноземної організації.

Пошук в Інтернеті дає більш докладну інформацію про шпигуна-науковця та його затримання.

Юаньцзє здобув освіту в Китайській військовій науковій академії та Фізико-хімічному інституті Академії наук Росії. Він працював у воєнній промисловій корпорації, що спеціалізується на виробництві озброєння, а також у Сіанському науково-дослідному інституті сучасної хімії. Крім цього, він був нагороджений премією першого ступеня Міноборони КНР "За науково-технічний прогрес армії". Під час відряджень до України Шу Юаньцзе під прикриттям офіційного науково-технічного співробітництва намагався підкупити групу вітчизняних науковців та схилити їх до "конфіденційного співробітництва".

Вироком Красногвардійського районного суду Дніпропетровська від 9 липня 2019 року науковця засуджено до позбавлення волі на строк 10 років. Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 12 лютого 2020 року апеляційну скаргу захисника обвинуваченого залишено без задоволення. 

Шу Юаньцзе затримали в Павлограді за підозрою в шпигунстві майже три роки тому. У червні 2019 року газета "Днепр Вечерний" опублікувала відкритий лист Шу Юаньцзе президенту Володимиру Зеленському. Вчений зазначив, що міститься в слідчому ізоляторі в Дніпрі, він представився як професор Сіаньського науково-дослідного інституту сучасної хімії. Юаньцзе писав, що знаходиться під вартою більше двох років - з травня 2017 року, і його справа досі не розглянута судом по суті. Учений заявив, що співробітники СБУ через свого агента підкинули йому сфабриковані зошити, що не містили державної таємниці. У судових документах зазначається, що на момент затримання влітку 2017 року Шу Юаньцзе жив у Павлограді в готельному комплексі "Хімік". Він відноситься до місцевого хімічного заводу, який, в тому числі, займається ракетним паливом.

Як вже зазначалось, Верховний Суд України визнав справедливими рішення судів попередніх інстанцій стосовно громадянина КНР, якого було засуджено до 10 років позбавлення волі за шпигунську діяльність.

Документи, в яких було б описано детальні обставини вчинення злочину, в судовому реєстрі наразі закриті, оскільки слухання відбувалися у закритому режимі.

В суді доведено, що громадянин КНР Шу Юаньцзє, професор Сіанського науково-дослідного інституту сучасної хімії проводив шпигунську діяльність на Дніпропетровщині. Він організував на території області збір науково-технічної та технологічної документації в галузі бойового ракетобудування з метою передачі до іноземної організації інформації, що становить державну таємницю. За даними правоохоронців, він, маючи ступінь доктора технічних наук, здійснював розвідувальну діяльність під прикриттям офіційного науково-технічного співробітництва між КНР та Україною і під час відряджень до України схиляв до співпраці групу українських науковців: намагався за гроші отримати матеріали таємних розробок у ракетно-космічній галузі.

Кваліфікація та санкції за здійснення злочину. Шпигунство є однією з форм об’єктивної сторони складу державної зради (ст. 111 КК України) та самостійним складом злочину (ст. 114 КК України). Відмінність між ними полягає лише в суб’єкті: суб’єктом державної зради у формі шпигунства може бути лише громадянин України, суб’єктом шпигунства як самостійного складу може бути іноземець або особа без громадянства. Стаття 114. Шпигунство. Передача або збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній ор­ганізації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю, якщо ці дії вчинені іноземцем або особою без громадянства, - караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років. Звільняється від кримінальної відповідальності особа, яка припинила ді­яльність, передбачену частиною першою цієї статті, та добровільно повідомила органи державної влади про вчинене, якщо внаслідок цього і вжитих заходів було відвернено заподіяння шкоди інтересам України. Безпосереднім об’єктом шпигунства є зовнішня безпека України, її суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність, обороноздатність, державна, економічна чи інформаційна безпека. Предметом цього злочину є відомості, що містять державну таємницю, вичерп­ний перелік яких міститься в Законі України "Про державну таємницю" від 21 січня 1994 р. (у ред. Закону України від 21 вересня 1999 р.) (ВВРУ. -1999. - № 49. - Ст. 428). Згідно з цим Законом державною таємницею визнається певний вид таємної інфор­мації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може за­вдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою. Ці відомості мають гриф секретності, який визначає її ступінь. Спеціальним уповноваженим орга­ном державної влади у сфері забезпечення охорони державної таємниці є СБУ. Із об’єктивної сторони шпигунство може виявлятися у двох формах:1) пере­дачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю;2) збиранні таких же відомостей з метою передачі іноземній державі, її організаціям або їх представникам.

Передача зазначених відомостей має місце у випадках, коли особа володіє ними і повідомляє (вручає) їх іноземній державі або її представнику (агенту). Способи передачі можуть бути різними (усно, письмово, безпосереднє ознайомлення з будь- якими матеріалами, передача через Інтернет, по телефону, з використанням тайників, кур’єрів та ін.).

Для відповідальності не має значення, передаються першоджерела (наприклад, оригінали документів, креслення, зразки пального), їх копії чи лише відо­мості про них (зліпки, макети, опис технічних систем будь-яких об’єктів та ін.). Тому будь-які дії, вчинені як у формі передачі в буквальному розумінні цього слова, так і у створенні умов для ознайомлення агента іншої держави з ними, підпадають під по­няття передачі.

Збирання відомостей, що становлять державну таємницю, - це будь-які випадки здобуття таких відомостей (наприклад, викрадення, особисте спостереження, фото­графування, підслуховування телефонних розмов та ін.). Нерідко для отримання таких відомостей використовується найскладніша сучасна техніка (спеціально обладнані літаки, кораблі або автомашини, спеціально встановлені на суші чи на морі прилади для отримання розвідувальної інформації та ін.).

Для відповідальності за ст. 114 КК важливо встановити, що відомості, які станов­лять державну таємницю, були передані чи збиралися для передачі саме іноземній державі, іноземній організації або їх представникам. Закінченим шпигунство вважається з моменту початку збирання зазначених відо­мостей або з моменту їх передачі. Суб’єктивна сторона - прямий умисел, за якого особа усвідомлює, що відомості збираються або передаються іноземній державі, організації або їх представникам і що ці відомості є державною таємницею. Мотиви злочину на кваліфікацію злочину не впливають. Суб’єкт злочину спеціальний - іноземець або особа без громадянства, які є осудними та досягли 16-річного віку.

Як повідомлялось, громадянин Китаю Шу Юаньцзе, професору Сіанського науково-дослідного інституту сучасної хімії, який діяв під прикриттям офіційної науково-технічної співпраці між КНР і Україною намагався схилити до співпраці групу вітчизняних учених і планував за грошову винагороду заволодіти матеріалами таємних розробок у ракетно-космічній галузі. Оперативники СБУ затримали іноземця "на гарячому" при спробі отримання секретних розробок.

Шпигунство чи економічне шпигунство? Термін "шпигунство" (часто в поєднанні з прикметниками: "промислове", "економічне", "комерційне", "корпоративне", "науково-технічне") означає в загальному вигляді активні протиправні дії, спрямовані на збір або розкрадання цінної інформації, закритої для доступу сторонніх осіб. Але спектр трактування терміна, використовуваного з цими прикметниками, досить широкий: від твердження, що це майже тотожні поняття, до вибудовування ієрархічної схеми взаємозв’язку цих понять (типу "економічне шпигунство" - ширше поняття, яке охоплює і такі його підвиди, як промислове, виробниче, науково-технічне, комерційне шпигунство тощо).

Відзначимо, що в США і деяких інших державах ці поняття визначені законодавчо. Так, відповідно до прийнятого в США в 1996 році Закону "Про економічне шпигунство" (The Economic Espionage Act, EEA) і коментарів до нього під економічним шпигунством (Economic espionage) розуміють здійснення суб’єктом зловмисних дій, пов’язаних з: (1) крадіжкою, незаконним присвоєнням, а також отриманням шляхом обману або шахрайства інформації, що становить комерційну таємницю (секрет виробництва); (2) копіюванням, відтворенням, знищенням, скасуванням і передачею (зокрема, через мережу) інформації, що становить комерційну таємницю (секрет виробництва); (3) отриманням інформації, що становить комерційну таємницю (секрет виробництва) з усвідомленням того, що вона була присвоєна або перетворена без відповідного на те дозволу, з метою надання вигоди (переваги) іноземному уряду, державному органові чи агенту.

Відповідно під промисловим шпигунством (Industrial espionage or Theft of trade secrets) розуміють ті самі дії, але з метою нанесення шкоди власникові інформації, що становить комерційну таємницю, пов’язану з виробництвом продукту, котрий поставляється на внутрішній і міжнародний ринок шляхом надання економічної вигоди суб’єкту, який не є власником інформації, що становить комерційну таємницю. Залежно від того, чи трапилось економічне (крадіжка промислових секретів на користь іноземних держав) або промислове шпигунство (крадіжка промислових секретів з комерційною метою), законодавство США визначає відповідні міри покарання.

Отже, це не тотожні поняття. Якщо йдеться про діяльність спецслужб і державних структур на зовнішньому ринку - це економічна розвідка. Коли крадіжкою технологій за кордоном займаються приватні фірми - це промислове шпигунство. А в разі, коли крадуть один у одного компанії однієї країни, прийнято говорити про ділову (конкурентну) розвідку, яка може використовувати як незаконні способи промислового шпигунства, так і легальні методи конкурентної розвідки. Шпигуном може бути громадянин, який перебуває на службі в розвідці іншої держави, або особа, просто завербована вороже налаштованої країною для отримання необхідних даних, що доступні йому завдяки виконанню службових обов’язків або зайняття певної посади.

У цього злочину є різні види, які відрізняються за об’єктом правопорушення. Так, у Кримінальному кодексі РФ існує кілька статей, пов’язаних зі шпигунством. У науці кримінального права Росії розрізняють такі види: 1) шпигунство як відокремлений злочин (ст. 276); 2) шпигунство як один із видів державної зради (ст. 275); 3) промислове шпигунство (ст. 183). Різниця між двома першими досить значна, незважаючи на те, що вони здаються схожими за своєю суттю. У першому випадку несуть відповідальність тільки іноземні громадяни або особи без будь-якого громадянства, тобто громадяни РФ не можуть відповідати за цією статтею. Вони будуть відповідати вже за ст. 275, оскільки вважається, що вони зрадили свою країну. Промислове (або економічне) шпигунство представляє собою зовсім інший різновид подібного правопорушення. Воно характеризується тим, що тут відправляються дані, які не становлять державної таємниці, але можуть використовуватися для отримання економічних переваг. Цим видом шпигунства можуть займатися як приватні, так і державні організації. Важливо довести саме протиправність дій, щоб класифікувати їх як правопорушення, інакше буде йтися про конкурентну розвідку. Якщо комерційне шпигунство - це злочин, спрямований на отримання відомостей, що становлять інтерес з комерційною метою, то шпигунство має за мету передачу даних щодо державної таємниці або іншої інформації, яка може навіть перебувати в необмеженому доступі. У статті 276 КК РФ йдеться про те, що будь-які дії з обробки або відправлення даних, які можуть загрожувати безпеці РФ, караються позбавленням волі на строк від 10 до 20 років. Також уточнюється обов’язкова умова для застосування цієї статті: вчинити правопорушення повинна людина з громадянством іншої країни або взагалі без нього.

Варто зазначити, що у в законодавстві нашого сусіда Білорусі також існує таке поняття, як "комерційне шпигунство". Під цим терміном розуміється викрадення або збирання незаконним способом відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю, з метою їх розголошення або незаконного використання. КК Республіки Білорусь (ст. 254) передбачено санкції у вигляді штрафу або арешту.

У законодавстві України до 2004 р. також існувало поняття "комерційне шпигунство". Згідно зі статтею 231 КК України, присвяченій захисту комерційної таємниці, комерційне шпигунство розумілось, як "умисні дії, спрямовані на отримання відомостей, що становлять комерційну таємницю, з метою розголошення, або іншого використання цих відомостей". Але після внесення змін до статті від 16.12.2004 р. в зв’язку з розширенням складу злочину, до якого, крім комерційної таємниці, стала відноситись і банківська таємниця, законодавець вилучив поняття "комерційного шпигунства". А як казали древні китайці: "те, що не названо, не існує". Зазначимо, що в більшості пострадянських країн уже давно зроблені кроки до становлення та розвитку інституту комерційної таємниці. Спеціальні закони про охорону комерційної таємниці діють сьогодні в Молдові (1994 р.), Киргизстані (1998 р), Туркменістані (2000 р.), Азербайджані (2001 р.), Російській Федерації (2004 р.), Таджикистані (2008 р.), Білорусі (2013 р.). В Україні спеціального закону про охорону комерційної таємниці і досі не має.

Аналіз, проведений американською контррозвідкою, показує, що в 58% випадків економічне і промислове шпигунство здійснювалось за завданнями зарубіжних компаній, в 22% - в інтересах іноземних урядів і в 20% - приватних і державних зарубіжних наукових центрів і лабораторій.

Зазначимо, що вітчизняні науково-виробничі установи та створені ними технології не вперше стають об'єктами протиправних посягань іноземних спецслужб. Так, в липні 2011 року контррозвідка СБУ затримала двох співробітників Торгово-економічної місії Корейської Народно-Демократичної Республіки, які намагалися отримати таємні розробки в галузі ракетобудування. За шпигунство їх засудили до 8 років позбавлення волі.

Підписуйтесь на "Юридичну Газету" в FacebookTwitterTelegramLinkedin та YouTube.


0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати