В умовах гібридної війни Україна як держава має апріорі турбуватись про дотримання існуючих та інсталяцію нових гарантій соціального захисту як військовослужбовців, так і інших категорій захисників її суверенітету та територіальної цілісності. У цій статті розглянемо питання реалізації учасниками бойових дій права на компенсацію так званої відпустки УБД.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасникам бойових дій надається пільга в одержанні додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік. Однак відповідно до п. 19 ст. 101 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», надання військовослужбовцям у періоди, передбачені п. 17 (в особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або моменту прийняття рішення про демобілізацію) і 18 (в особливий період під час дії воєнного стану) цієї статті інших видів відпусток, крім відпусток військовослужбовцям-жінкам у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, а у разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, — тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею 6-річного віку, а також відпусток у зв’язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, припиняється.
Водночас абз. 3 п. 14 ст. 101 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що у рік звільнення зазначених в абз. 1, 2 цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також додаткової відпустки, у т.ч. військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей. Тобто якщо особа зі статусом учасника бойових дій чи інваліда внаслідок війни звільнилася з військової служби, і при цьому за час служби в особливий період їй не надавалась додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати згідно з п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в розрахунок при звільненні має бути включена виплата грошової компенсації за всі невикористані дні такої додаткової відпустки.
Однак автору цієї статті, який також є учасником бойових дій, відомо, що фактично виплату компенсації за нереалізовану відпустку УБД почали здійснювати, зокрема в Збройних Силах України та Державній прикордонній службі України, починаючи з 2019 р. До цього такий вид компенсаційних виплат, як правило, не зазначався навіть у наказах про звільнення зі служби.
У разі, якщо учасник бойових дій не отримав зазначених вище компенсаційних виплат, він зможе відновити таке порушене право, зокрема, звернувшись з відповідною вимогою до військової частини, а у разі отримання відмови у її задоволенні — до судової інстанції. Алгоритм дій у даному випадку може бути наступний:
1) направлення до військової частини (іншої установи, яка порушила право на отримання компенсації) письмової вимоги щодо нарахування та виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за відповідний період служби;
2) отримання відповіді про задоволення/незадоволення вимог і відповідно до цього прийняття подальшого рішення. Якщо вимога залишена без відповіді, перед зверненням до суду доцільно все ж дочекатись закінчення місячного строку, встановленого законодавством для розгляду звернень громадян;
3) у разі незадоволення вимоги (часто відповіді містять приховану відмову: «…Вам обов’язково буде здійснено відповідну виплату при отриманні відповідних асигнувань з бюджету…» тощо) — подання позовної заяви до адміністративного суду про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов’язання вчинення певних дій. При цьому слід врахувати, що особи зі статусом учасника бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни звільнені від сплати судового збору на підставі п. 9, 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» під час розгляду справ в усіх судових інстанціях. Крім того, відповідно до ч. 1–2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а також може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у ч. 4 цієї статті. Тому позивачеві з метою уникнення матеріальних і часових витрат, пов’язаних з участю у судових засіданнях, варто разом з позовною заявою (або у тексті заяви) заявити клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без участі позивача;
4) у разі позитивного вирішення справи судом, коли рішення набрало законної сили, отримати в суді (за заявою) виконавчий документ та направити його разом з копією рішення до відповідного підрозділу виконавчої служби для примусового виконання.
Варто зазначити, що починаючи з 2019 р. в українській судовій практиці простежується позитивна тенденція щодо вирішення спорів, пов’язаних з порушенням права на виплату компенсації за відпустку УБД на користь позивачів. Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.08.2019 р. у зразковій справі №620/4218/18 (Пз/9901/4/19) сформувала правову позицію на користь учасників бойових дій, зокрема щодо наступного:
«…31. Аналіз зазначених норм свідчить про те, що в особливий період з моменту оголошення мобілізації припиняється надання військовослужбовцям інших видів відпусток, у т.ч. додаткової соціальної відпуски. Однак Законом №2011-XII не встановлено припинення виплати компенсації за невикористані частини додаткової соціальної відпустки, право на яку позивач набув за період проходження ним військової служби…
…34. Отже, у випадку звільнення військовослужбовців з військової служби їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні щорічної відпустки, у т.ч. за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої ст. 16-2 Закону №504/96-ВР та п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону №3551-ХІІ…
…36. З огляду на зазначене Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при звільненні з військової служби у запас ОСОБА_1 мав право на отримання грошової компенсації за невикористану ним у 2015–2018 рр. додаткову відпустку як учасник бойових дій, передбачену п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону №3551-ХІІ, у зв’язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню…»
Враховуючи наявність правових висновків у зазначеній зразковій справі, розглянутій Верховним Судом, суди першої та апеляційної інстанцій, приймаючи рішення у подібних справах, як правило, не відступають від позиції суду касаційної інстанції та поновлюють порушені права учасників бойових дій на отримання грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку. Тож позивачам варто у тексті позовної заяви зазначити, що при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки ВС, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи (ч. 3 ст. 291 КАС України). А оскільки адміністративна справа, що буде розглядатись, відповідає ознакам типової, слід попросити суд при її вирішенні врахувати правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.08.2019 р. у зразковій справі №620/4218/18 (Пз/9901/4/19).
Крім того, необхідно звернути увагу на питання строків звернення до адміністративного суду.
Відповідачі у зазначених спорах, як правило, не погоджуються з позовними вимогами учасників бойових дій та у своїх відзивах часто посилаються на, зокрема, пропущення позивачами строків звернення до суду. Однак Верховний Суд у постанові від 21.08.2019 р. у зразковій справі №620/4218/18 (Пз/9901/4/19) також зазначає, що спеціальним законодавством прямо не врегульовано питання строків звернення до суду у зв`язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення), однак за змістом п. 3 розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом міністра оборони України від 7 червня 2018 р. №260, грошова компенсація виплачується за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в т.ч. за минулі роки. Отже, право на отримання таких виплат не обмежується жодним строком.
Таким чином, можемо зробити висновок, що українська судова система у вирішенні питання щодо поновлення порушеного права на компенсацію відпустки УБД переважно стає на бік позивачів у таких справах. І якщо особам зі статусом учасників бойових дій чи інвалідам внаслідок війни раптом «забули» при звільненні зі служби виплатити грошову компенсацію за невикористану ними додаткову відпустку, варто звернутись за поновленням порушеного права до судової інстанції.