Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Людина відповідальна за тих, кого приручила. Однак рівень культури і правосвідомості собаководів не завжди є задовільним. Бесіди з деякими власниками собак свідчать про незнання ними правил утримання і вигулу тварин, нігілістичне ставлення до природоохоронного законодавства. Щоденно чотирилапі своїми діями та поведінкою породжують сотні різних видів правовідносин кримінально-правового, цивільно-правового, адміністративно-правового характеру.
Статистика агресивної поведінки і нападів собак на людину залишається невтішною. Причому більшість скарг надходить на собак домашнього утримання.
Історія
За інформацією журналу Ѕcіenсе, собаки проживали поряд із людиною в багатьох містах 11 000 років тому. Результати досліджень, проведених лабораторією стародавньої геноміки Лондонського інституту Френсіса Кріка, показали, що людина приручила собаку одразу після закінчення останнього льодовикового періоду — раніше, ніж будь-яких інших тварин. Численні археологічні знахідки собачих скелетів у місцях поселення людини свідчать про дружбу людини з собакою ще раніше (близько 10 000–15 000 років до нашої ери), коли первісні люди здобували собі їжу, займаючись полюванням і рибальством. Дикий собака був зацікавлений мати контакти з первісною людиною задля легкого отримання від неї недоїдків від дичини або риби. Обопільна зацікавленість сприяла залученню собаки до полювання, охорони поселень, участі у воєнних операціях.
Друг чи ворог?
Неможливо навіть уявити, як би людина існувала без собаки — відданого та розумного друга. Сотні років вони охороняють, захищають, розшукують, перевозять вантажі, знаходять під завалами постраждалих. У критичних ситуаціях собака зробить усе, щоб зберегти життя людини. Про відданість собаки написані художні твори, знято кінофільми. Але невихований собака часто стає небезпечним ворогом для людини або іншої тварини. Проблема ускладнюється ще тим, що власники чотирилапих не бажають погодитися з думкою, що поважати потрібно не лише себе, а й інших людей.
У засобах масової інформації є чимало повідомлень про напади собак на дітей, випадкових громадян із тяжкими наслідками. Наведемо конкретний приклад. До відділку поліції невеликого міста України звернулася дружина чоловіка з повідомленням про те, що його було тяжко побито на вулиці за те, що він зробив зауваження громадянину, який гуляв тротуаром міста з собакою без повідка і намордника. Розлючений власник собаки разом із твариною накинулися на її чоловіка та завдали йому тілесних ушкоджень. Оперативні співробітники поліції та слідчі переглянули камери спостереження, опитали очевидців події, провели процесуальні дії і встановили, що правопорушення вчинив 20-річний власник собаки, який у відповідь на зауваження завдав потерпілому п’ять ударів кулаком по голові. Унаслідок побиття чоловік втратив працездатність, тривалий час лікувався, отримав психологічну травму на все життя. Слідство зібрало необхідні речові докази, одним з яких був собака. Порушнику оголошено про підозру, його притягнуто до відповідальності. Більше типових прикладів можна знайти, наприклад, в інтернеті: «Проскурів. Коли собака людині вовк».
Закон і собака
Юридична література і нормативно-правові акти не містять чіткого, уніфікованого визначення поняття собаки як тварини, що, як і людина, має певні ознаки розуму, здатна виконувати чимало функцій, як і людський організм тощо. Деякі автори, переважно зоозахисники, не згодні зі статусом тварини як речі, оскільки жива істота, мовляв, не може бути річчю або предметом матеріального світу. Законодавство обмежується аморфними характеристиками, властивими тварині як неподільній речі, що не споживається, в цивільному обороті — товарності з властивістю, здатною відчувати біль та інші зовнішні подразники. Згідно з п. 43 ст. 1 Закону України «Про ветеринарну медицину» від 4 лютого 2021 року №1206-1Х домашні тварини — собаки (Canis lupus familiaris) та коти (Felis silvestris catus) — є різновидом тварин, які «утримуються для особистих некомерційних цілей, у тому числі для задоволення естетичних потреб і потреб у спілкуванні». Дефініція щодо визначення собаки як живої істоти в законі відсутня.
Відповідно до ч. 1 ст. 180 Цивільного кодексу України собака як тварина є особливим об’єктом цивільного права. Отже, на неї поширюється правовий режим майна. Правила поводження з тваринами встановлюються законом. Тобто собаки як представники тваринного світу з урахуванням специфіки біологічних характеристик і багатофункціональної історичної ролі в житті людини, популярності угод з їх участю мають одночасно два статуси: 1) собака як істота біологічна (тварина) — біологічний статус; 2) собака як об’єкт права, тобто річ або майно, що перебуває у власності під контролем людини, — статус правовий.
Певним досягненням законодавця України можна назвати зоозахисний Закон України №2351 «Про захист тварин від жорстокого поводження». Він відповідає європейським стандартам, прийнятий з урахуванням директив Європейського Союзу у сфері охорони тваринного та рослинного світу, пропозицій правозахисників, зоозахисників і громадських організацій. Закон має у своїй структурі все необхідне щодо безпеки тварин. Окремі його розділи та положення конкретизують правила поводження людини з домашніми собаками. Зокрема, зазначено, що супроводжувати домашню тварину може особа, яка досягла 14-річного віку. Під часу супроводу тварини необхідно враховувати: безпеку оточуючих і тварин від заподіяння шкоди домашнім тваринам; безпеку дорожнього руху; наявність повідка для здійснення вигулу собак та інших домашніх тварин, які можуть становити небезпеку для життя або здоров’я людини поза місцем постійного утримання таких тварин; наявність намордників на собаках порід, включених до Переліку небезпечних порід; наявність на домашній тварині нашийника з ідентифікаційними відмітками тощо. Законом встановлено конкретні санкції.
Окрім законів, проблеми взаємин людини з собаками розв’язуються локальними актами, які не повинні суперечити закону.
Міжнародна практика
Контакти людини з собакою бувають непередбачувані, тому з метою попередження трагічних наслідків законодавці деяких країн змушені ухвалювати спеціальні закони з жорсткими санкціями. У низці держав заборонена прогулянка з собакою потенційно небезпечної породи без намордника та повідка. У США заборонено ввезення понад 30 потенційно небезпечних порід собак із 113 країн, зокрема з росії та України. Однак це не завадило собаці президента покусати співробітника канцелярії. Органи влади землі Нижня Саксонія (ФРН) ухвалили закон, яким передбачено досить неприємні наслідки для володарів тварин за порушення правил їх утримання. Йдеться передусім про собаководів, для яких введено спеціальний екзамен на предмет перевірки знань нормативно-правових актів про утримання собак, їхню поведінку та догляд за ними. В Нижній Саксонії скасовано список бійцівських порід. Законодавці виходять із того, що собака — тварина, і агресивною її можна створити незалежно від породи.
Єгипет
14 червня 2023 року в Єгипті набув чинності закон про небезпечних тварин, яким докладно розписані обов’язки та відповідальність власників собак. Таке рішення законодавець ухвалив після випадку, коли 27 лютого 2023 року пітбуль накинувся на сусіда господаря, який від отриманих травм впав у кому, а потім помер. Нормами-дефініціями закону за результатами досліджень спеціальної наукової комісії складено список небезпечних собак. Серед них згадуються потенційно небезпечні породи: пітбуль, ротвейлер, німецька вівчарка, хаскі, кавказька вівчарка, доберман, німецький дог, американський дог та інші. У законі зазначено, що на ці породи собаководам Єгипту потрібно отримувати спеціальні ліцензії. Небезпечною тварину має право визнавати управління ветеринарних служб (GAVS).
У цій державі законодавчо встановлені значні штрафи, а також навіть тривале позбавлення волі за порушення закону. Зокрема, лише за перебування з собакою у громадському місці без ліцензії передбачено штраф від 10 000 єгипетських фунтів (323 долари). Якщо собака завдасть людині або іншій тварині травм, то господар собаки за рішенням суду може бути позбавлений волі на строк до шести років. У разі летального наслідку жертви нападу собаки господарю загрожує 10-річний термін позбавлення волі.
Німеччина
Чимало проблем, пов’язаних із вигулом собак, виникає й у такій загалом законослухняній країні, як Німеччина. Ось приклад із судової практики. Чоловік займався в лісі бігом у супроводі свого собаки на повідку. Назустріч вибіг собака без повідка. Чоловік, який займався спортом і тримав на повідку свого собаку, неправильно оцінив ситуацію і намагався відігнати чужого собаку палкою. Водночас він послизнувся і пошкодив коліно настільки серйозно, що його треба було оперувати. Після операції потерпілий вимагав компенсувати завдану шкоду господарем собаки, яка не була на повідку і яку він намагався відігнати. Господар собаки відмовився компенсувати збитки і стверджував, що його собака не був агресивним і не мав наміру на когось нападати.
Справа дійшла до другої судової інстанції (Oberlandesgericht Koblenz), яка прийняла таке рішення: пішоходи або спортсмени, які займаються бігом, мають повне право застосовувати захисні дії, якщо до них наближається чужий неприв’язаний собака, не контрольований його господарем. Господар неприв’язаного собаки відповідає в повному розмірі за шкоду, заподіяну у цьому разі спортсмену, оскільки не виконав приписи закону. У законі регіону, в якому відбулася подія, прописано, що за межами забудованих ділянок собаки повинні бути одразу прив’язані, якщо господар собаки помічає наближення іншої персони (Oberlandesgericht Koblenz Az.IU 599/18).
Висновки
Відбуваються порушення законодавства, правил утримання домашніх собак, унаслідок чого виникають міжособистісні конфлікти, напади собак на людей із небезпечними для життя та здоров’я людини наслідками.
Як особливий об’єкт цивільного права собака може бути використаний (і використовується) несумлінними господарями як специфічна зброя при скоєнні злочину, від якої неможливо захиститися традиційними способами. Оскільки собака як тварина є річчю, то в разі вчинення злочину з її допомогою вона підпадає під ознаки речового доказу. Згідно зі ст. 179 ЦПК України слідчий або суддя має право ухвалити постанову про здійснення розшуку і накладення на тварину арешту.
Відповідно до ст.ст. 27, 29 Конституції України кожна людина має право на необхідну оборону та особисту недоторканність. Це означає, що жертва нападу собаки має право застосовувати будь-які не заборонені законом засоби з метою захисту власного життя або життя та здоров’я іншої людини, вимагати від власника тварини відшкодовування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в разі пошкодження її майна або здоров’я.
З метою підвищення рівня правової і загальної культури власників домашніх (передусім потенційно небезпечних) тварин, належного виконання ними встановлених правил на державному рівні за участю фахівців ветеринарної служби, медичних працівників, зоозахисників, юристів доцільно розробити та здійснювати відповідні освітні програми.
Враховуючи наявність у власності фізичних і юридичних осіб великої кількості домашніх тварин непромислового призначення та повсякденних проблем із правовими наслідками, що виникають з їх участю, є нагальна потреба у створенні спеціального органу для здійснення контролю за дотриманням правил утримання домашніх тварин. Таким органом може бути зоополіція у складі МВС України.