12 листопада 2020, 14:57

В чому причина низької якості законодавчих ініціатив

Григорій Мамка
Григорій Мамка народний депутат України IX скликання, д.ю.н.

Про "шалений принтер" в законопроєктній роботі, напевно чули всі. Але вже настав той строк правління "зеленої влади", що кожен український громадянин не тільки чув, але й відчув вже на собі "покращення" від таких законопроєктів. За останній рік, законодавча система України, яка й так була дуже далека від ідеалу, занурена в цілковитий хаос. Коли представники монобільшості одним законопроєктом можуть внести зміни в частину чинного законодавства, а про іншу – забути. Створюють не тільки юридичні лакуни, а найстрашніше – конфлікти норм, вирішувати які немає кому при правозастосовчій практиці. Причина цього не тільки в тотальному юридичному та часто освітньому невігластві багатьох представників монобільшості. Але й у застарілих алгоритмах роботи Апарату Верховної Ради України, який налаштований так, щоб не особливо то й допомагати депутатам в законодавчій роботі.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Ми вже були неодноразово свідками ситуації, коли в турборежимі приймаються закони, але потім новим законопроєктом або взагалі технічними правками змушені через певний період часу їх виправляти. Тому що в них містяться не тільки конфлікт норм, а часто взагалі конфлікт з логікою та орфографічні помилки.

В якості прикладу - ситуація з податковими новаціями. Нагадаю, що 23 травня 2020 року набрав чинності Закон України №466 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків" (далі – Закон №466), яким було запроваджено посилення впливу податкових органів та обмеження реалізації прав платниками податків. Це сумнозвісний законопроєкт 1210 по якому юристи ВРУ написали негативні висновки.

Минулого пленарного тижня для відновлення балансу між податковими органами та платниками податків, підтримуючи бізнес-асоціації, представників експертного середовища та підприємців, Верховна Рада прийняла за основу новий законопроєкт 4065, яким встановлюються чіткі та зрозумілі правила оподаткування та скасовують норми Закону 466.

Отже, на мою думку, лише критикою тут не допоможеш. Саме тому я подав законопроєкт 3830 про внесення змін деяких законів України щодо оптимізації процесу законопроєктної роботи

Його мета - недопущення у майбутньому ситуацій про відмову працівників Апарату ВРУ у юридичній допомозі Парламенту у правильності написання норм законів.

Таким чином, я пропонував внести зміни до статті 116 Регламенту ВРУ, а саме, залучати працівників Головного юридичного управління Верховної Ради України перед прийняттям остаточної редакції статей законопроєкту, що пропонується головним комітетом для прийняття у другому читанні. Головний комітет має готувати порівняльну таблицю до законопроєкту та спільно з Головним юридичним управлінням ВРУ - остаточну редакцію статей законопроєкту, що пропонується для прийняття у другому читанні.

Також законопроєктом 3830 пропонуються зміни й до статті 15 Закону України "Про комітети Верховної Ради України" задля можливості включення до складу робочих груп працівників структурних підрозділів Апарату Верховної Ради України.

Законопроєкт 3830 був відправлений на розгляд до Регламентного Комітету ВРУ, на засіданні якого було прийнято рішення відправити його на "доопрацювання". Отже, з цього кроку видно, що не тільки Апарат ВРУ не зацікавлений у оптимізації та підвищенні ефективності взаємодії з народними депутатами, але й багато самих нардепів не вбачають в цьому великої потреби. Дійсно, навіщо ускладнювати собі життя, адже шалений "зелений принтер" й так працює? Тільки ніхто навіть не може спрогнозувати, що буде ще через рік з правовою системою України та системою державних органів після таких хаотичних законодавчих змін, які вносяться без належного юридичного аналізу.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати