Вища кваліфікаційна комісія суддів України продовжує добір на посади суддів Верховного Суду. Унікальний конкурс, результатом якого має стати повністю оновлений склад найвищої судової установи країни, стартував у листопаді минулого року.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Перший етап відбору – електронна реєстрація кандидатів. Нагадаємо, що цього разу можливість змагатися за суддівські крісла отримали не лише служителі Феміди, але й інші правники, професійні показники яких відповідали вимогам законодавця. До того ж саме на них зробили основну «ставку» реформатори, вважаючи, що чим менше суддів потрапить до ВС, тим більш оновленою розпочне свою роботу ця установа. Адвокатів та науковців, про яких саме йде мова, закликали взяти участь у конкурсі не лише безпосередні натхненники судової реформи, а й інші політики, різного роду фахівці та експерти, закордонні радники та навіть вітчизняні співаки.
Однак незважаючи на інформаційні компанії, розгорнуті з цього приводу, кандидатів не суддів все ж таки виявилась меншість. Деякі експерти пов’язали це з тим, що успішним адвокатам непогано живеться і без мантій. Інші вважають, що правники зазнали труднощів з формуванням пакета документів. Це припущення пізніше підтвердили у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, принциповою позицією якої було не вказувати претендентам на наявні помилки. По-перше, як впевнені у ВККСУ, це позбавило громадськість підстав говорити про те, що комусь допомогли, а комусь – ні. По-друге, уважність при оформленні папірців, на думку членів Комісії, свідчить про пильність, з якою майбутні судді підходитимуть до розгляду проваджень.
Самі ж реформатори не побачили нічого складного у подачі документів. Один з них (нардеп Леонід Ємець) навіть спромігся зібрати увесь пакет менше ніж за добу. Він зазначив, що у цьому йому допомагали рідні, які відшукували всі необхідні довідки.
Водночас не вдалося потрапити на конкурс вченим, які працювали в наукових установах. Однак цей недогляд вже виправлено Прикінцевими положеннями Закону «Про Вищу раду правосуддя». Отже, є шанс, що у наступній хвилі відбору кандидатів не суддів побільшає.
Щоправда, не всі фахівці правової царини сприймають ідею формування складу ВС не лише з професійних суддів. Так, перший голова Вищої ради юстиції Валерій Євдокимов вважає, що правосуддя у ВС мають відправляти виключно професійні служителі Феміди з чималим стажем роботи.
Запитання зі знаком питання
Після перевірки документів до конкурсу були допущені 653 кандидати. З них 69% припадає на професійних суддів, 12,5% – на науковців, 11 % – на адвокатів, 7,5 % – на осіб зі змішаним стажем роботи. Середній вік більшості кандидатів коливається в межах 46-55 років. Наймолодшому – 32 роки, а найстаршому – 63 роки. Серед охочих стати суддями ВС 230 жінок та 423 чоловіків. З-поміж них 183 кандидати юридичних наук та 43 доктори юридичних наук. Разом із допуском у ВККСУ почали формувати досьє на кожного кандидата, а також розпочалась спеціальна перевірка, яка завершилася 13.01.2017 р. За її підсумками були визначені ті, хто пройшов далі.
Першим етапом для таких осіб стане кваліфікаційне оцінювання, що складатиметься з тестування та виконання практичного завдання. Тест кандидати писатимуть 30.01.2017 р., а практичне завдання – 02.02.2016 р. Запитання для тестових опитувань заздалегідь були оприлюднені ВККСУ і вже зазнали неабиякої критики як з боку самих членів Комісії (які, до слова, не мали жодного стосунку до формування цих запитань), так і з боку конкурсантів.
Наприклад, Л. Ємець, спілкуючись з «ЮГ», зауважив, що хотів, щоб кандидатам надали можливість більше порозмірковувати над застосуванням принципу верховенства права, а не завчати законодавчі приписи. Такої ж думки дотримуються деякі судді Верховного Суду України. Так, Галина Канигіна вважає запитання занадто простими, тобто такими, що не відповідають рівню тих, хто претендує на посади у найвищій судовій установі. Тож при підготовці до тестування вона радить кандидатам ретельно вчити законодавчу базу.
Під час практичного завдання претенденти мають опрацьовувати модельне рішення суду. Як впораються з цим кандидати не судді – поки не відомо. Проте у ВККСУ обіцяють оцінювати всіх об’єктивно. Яким чином оцінюватимуться результати загалом та як визначатиметься найнижчий бал – читайте на сайті «ЮГ» у матеріалі «Алгоритм оцінювання».
Нюанси психології
Наступним етапом конкурсу стане тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей претендентів. Ця процедура розпочнеться 13.02.2017 р. і завершиться 24.02.2017 р. Як пояснюють у ВККСУ, в основі тестів лежить Міннесотський багатоаспектний особистісний опитувальник або MMPI-2 (англ. Minnesota Multiphasic Personality Inventory). Цей тест є реалізацією типологічного підходу до вивчення особистості. MMPI-2 складається з більше ніж 500 тверджень, що утворюють 10 основних діагностичних шкал. На кожне з тверджень обстежувані повинні дати відповідь: «вірно», «не вірно», «не можу сказати».
Опитувальник для кандидатів не повторюватиме ММРІ-2, а буде адаптований до потреб оцінювання. Переглядати результати будуть не члени Комісії, а професійні психологи, які надаватимуть свої висновки.
Ця процедура, також зазнала критики. Чинні судді говорять про те, що якщо вже хтось і має перевіряти майбутніх служителів Феміди, то це повинні бути акредитовані спеціалісти, які працюють за заздалегідь визначеними стандартами. А оскільки таких стандартів наразі немає, а про належну акредитацію спеціалістів інформація відсутня, тестування особистих якостей судді вважається експериментом, який не мав би проводитися під час формування найвищої судової установи. «У професійних суддів зовсім інша психологія, ніж в інших правників. Судді мають відбиратися, передусім, за професійними якостями», – вважає Г. Канигіна. Цю ж думку поділяє В. Євдокимов та інші фахівці.
Проте іноземні експерти не бачать прихованих загроз у психологічній перевірці. Керівник Програми USAID «Нове правосуддя» Девід Вон стверджує, що таку процедуру доводиться проходити суддям з багатьох європейських країн. Також позитивне ставлення до тестування мають фахівці з психології, з якими поспілкувалася «ЮГ». Вони готові надати кандидатам кілька корисних порад.
Наприклад, фахівці радять жодним чином не готуватися до проходження тесту і не проходити його аналоги, розміщенні в інтернет-мережі, оскільки для того щоб результати відповідали дійсності, такі тести варто складати не частіше ніж раз на півроку. Перед тестуванням фахівці рекомендують добре відпочити, гарно виспатися. На запитання потрібно відповідати максимально правдиво. Головне – не боятися, адже шляхом тестування перевіряється лише стан, у якому перебуває особа на момент проходження тесту.
До слова, особисто пройшовши скорочений варіант ММРІ-2 (тест Міні-СМІЛ), автор статті вважає його показники об’єктивними.
Паралельно з тестуванням у ВККСУ проходитиме дослідження досьє, за результатами чого кандидати отримують допуск до співбесіди. Весь цей час разом із Комісією інформацію щодо кандидатів опрацьовуватиме Громадська рада доброчесності.
Другий шанс
Етап проведення співбесіди триватиме до 10.03.2017 р. ВККСУ сформує рейтинг та визначить переможців конкурсу 14.03.2017. ВККСУ внесе рекомендації про призначення суддів ВС до Вищої ради правосуддя 15.03.2017 р.
Нагадаємо, що ВРП була створена лише нещодавно, відповідно до законодавства та на підставі рішення ВРЮ (детальніше читайте в «ЮГ» №1 у матеріалі «ВРП: коли чекати на реальні зміни?»). Однак діяльність Ради вже призвела до дискусій на просторах Facebook. Так, голова Ради адвокатів м. Києва Інна Рафальська написала про те, що Закон про ВРП імперативно встановив, що у складі Ради має бути більшість суддів. Зараз у ВРП судді в меншості. Таким чином, якщо склад ВРП не буде доукомплектований, їхні подання щодо призначення суддів ВС Гарантові Конституції можуть опинитися під сумнівом. Хоча не виключено, що до цього не дійде. Адже 14-15.03.2017 р. має відбутися з’їзд суддів України, на якому служителі Феміди, найімовірніше, дооберуть своїх представників у ВРП.
Щоправда, проблема може виникнути в іншій площині. Так, в Асоціації адвокатів України вважають, що вимога до кандидатів-адвокатів щодо доведення 10-річного стажу роботи є незаконною. Річ у тім, що єдиним доказом роботи деяких правників у ролі судових адвокатів, чого вимагає Закон, може слугувати ордер. При цьому, як пишуть юристи в офіційному зверненні до Адміністрації президента України, ВККСУ, Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя і ВРП, ордер є документом, який передається до справи та не залишається в адвоката. Тому надати його оригінал просто неможливо. Крім того, договір з клієнтом та матеріали справи становлять адвокатську таємницю і не можуть поширюватися без згоди клієнта. Правники вважають, що за таких обставин документи, які вимагаються Умовами проведення конкурсу, не відображатимуть досвід кандидата як судового адвоката. До того ж Умови, затверджені рішенням ВККСУ, не зареєстровані як акт у Міністерстві юстиції України, що також викликає занепокоєння ААУ.
Цікавим є те, що інформація про звернення ААУ з’явилася на офіційному сайті Асоціації 16.01 2017 р., тобто після того, як допуск кандидатів до кваліфоцінювання був завершений (13.01.2017 р.). Чи звернуть у ВККСУ увагу на це зауваження – не відомо. Однак не виключено, що воно буде враховане в наступній «хвилі» суддівського добору. Нагадаємо, що наразі обирається 120 служителів Феміди, однак їх кількість має становити 200. Як пояснюють у Комісії, робиться це для того, щоб виявити всі недоліки конкурсу та усунути їх наступного разу. Отже, всі, хто вагався, не встиг підготувати документи, мав стаж у науковій установі, не довів факт роботи в суді тощо, можуть сподіватися на другий шанс.
Указ Президента України про призначення першої частини суддів має бути підписаний до 30.03.2017 р. З цього ж моменту почне функціонувати новий ВС (поки що в неповному складі).
Коментарі:
Наталія Петрова, заступник керівника Проекту USAID «Справедливе правосуддя»
«До нас приїздили закордонні судді. Один з низ сказав дуже важливу річ: «Все, що стосується судової гілки влади, визначають три речі – цінності, ставлення, демократична культура». Що таке цінності? На жаль, для наших політиків, в нашому суспільстві суддівська незалежність та неупередженість не стали цінними. Оскільки вони не є цінністю, від цього і відповідне ставлення. Так, у Кримінальному кодексі є стаття, яка передбачає відповідальність за неправомірний вплив на суддів. Однак важливо, щоб судді вміли нею користуватися, щоб вони вміли протистояти тиску. Ми знаємо, що є судді, які цього не вміють. Завдання нашої програми – навчити суддів протистояти тиску. Саме для того, щоб виявити у суддів таку здатність, будуть проводитися психологічні тести».
Девід Вон, Керівник Проекту USAID «Справедливе правосуддя»
«Якщо говорити про процес відбору суддів до Верховного Суду, зауважу, що в США немає психологічних тестів, які мають проходити кандидати в Україні. Однак це є розповсюдженою практикою у Європі (Нідерланди, Франція, Австрія тощо). Американська та європейська правові культури дещо різняться, тому відрізняються і процедури добору суддів. Проте варто віддати належне добору суддів ВС США, адже він є надзвичайно прозорим. Як тільки Президент США отримує пакет документів на кандидата, який подається Американською асоціацією юристів, починаються відкриті публічні слухання щодо цього кандидата, а також проводиться ретельна спеціальна перевірка цього кандидата Федеральним бюро розслідувань, Офісом Президента та спеціальним комітетом Сенату. Процес слухання відбувається в режимі прямої трансляції, під час якої будь-хто може ставити запитання кандидату. Цей процес незабаром можна буде побачити, адже новообраний Президент США має призначити особу на посаду судді ВС США. Ми рекомендуємо, щоб такий відкритий процес відбувався і в Україні, щоб була відкрита інформація стосовно кожного з кандидатів, щоб вона була доступною, щоб всі могли долучатися до обговорення».
Галина Канигіна, суддя Верховного Суду України
«Коли я готувалася до перевірок, я читала Закон. Тому що не помилитися можна лише тоді, коли знаєш закон і знаєш практику його застосування. Однак запитання, які оприлюднені зараз, не є запитаннями для суддів Верховного Суду. Для суддів ВС запитання повинні бути зовсім іншого рівня. У травні 2015 р. судді Верховного Суду України проходили підвищення кваліфікації. Тоді цим переймалася Національна школа суддів України, фахівці якої підготували програму на найвищому рівні. Нам не розповідали про те, що таке злочин або склад злочину. Правники того рівня, який дозволяє їм брати участь у конкурсі на посаду судді ВС, повинні знати це ще з університетської лави. Питання мають виявляти не механічні звання, а розумовий процес. Прийняття рішення ВС є глибинним розумовим процесом, під час якого аналізуються нормативні акти через призму багаторічного суддівського досвіду. Просто знання законів – замало».