Останніми роками міграційне законодавство України зазнало значних змін. Зокрема, суттєво був спрощений порядок працевлаштування іноземців в Україні. Загалом, алгоритм дій, необхідних для належного документування використання праці іноземців в Україні, залишився незмінним. Спочатку роботодавець повинен отримати дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства (далі – дозвіл) для відповідного іноземця (якщо іноземець не підпадає під винятки з цього правила). Водночас іноземець повинен отримати довгострокову візу типу «D» (якщо не підпадає під винятки), в'їхати в Україну на підставі цієї візи, подати документи для отримання посвідки на тимчасове проживання в Україні (далі – посвідка) та зареєструвати своє місце проживання в Україні. Варто зазначити, що кожен етап протягом кількох останніх років зазнавав змін.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Зміни 2017 року: працевлаштування іноземців
У 2017 р. для іноземців стало можливим працювати на умовах сумісництва у різних роботодавців, а також більше ніж на одній посаді в одного роботодавця в Україні. З кінця вересня 2017 р. суттєво був спрощений порядок отримання дозволів, а для іноземних засновників, учасників та/або бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, створеної в Україні, стало можливим отримати посвідку, з огляду на їхній статус, якщо вони прибули в Україну з метою контролю за діяльністю такої юридичної особи. Також були запроваджені нові правила оформлення віз для в'їзду в Україну. Серед іншого, були скорочені строки розгляду документів для оформлення віз, змінено розмір консульського збору за отримання візи та умови видачі довгострокових віз (необхідних для отримання Посвідки).
Порядок отримання Дозволів було спрощено Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення бар'єрів для залучення іноземних інвестицій» №2058-VIII від 23.05.2017 р., що набрав чинності 27.09.2017 р. (далі – Закон). Зокрема, була скасована вимога щодо подачі медичної довідки про відсутність в іноземного працівника певних хвороб та довідки про відсутність судимості, а також були збільшені строки дії дозволу для деяких категорій працівників та посвідки (вона тепер чинна протягом строку, на який видано дозвіл).
Серед нових вимог (неоднозначно сприйнятих роботодавцями) – встановлення мінімального розміру заробітної плати іноземного працівника. Наприклад, мінімальний розмір заробітної плати іноземних працівників громадських об'єднань, благодійних організацій та визначених навчальних закладів має бути не меншим ніж 5 мінімальних заробітних плат на місяць (наразі 18 615 грн). Для інших категорій іноземних працівників, за винятком особливих категорій іноземних працівників, мінімальна заробітна плата має становити не менше ніж 10 мінімальних заробітних плат на місяць (наразі 37 230 грн). На думку багатьох роботодавців, така нова вимога унеможливлює прийняття на роботу іноземців різної кваліфікації та значно звужує коло робіт, до яких можуть залучатися іноземні працівники.
Також була запроваджена диференційована плата за видачу дозволу, залежно від строку, на який він видається. Наприклад, якщо раніше за видачу дозволу, незалежно від строку його дії, необхідно було заплатити 6 400 грн, то зараз за дозвіл, який видається на строк від 1-го до 3-х років, необхідно заплатити 10 572 грн. Аналогічну суму роботодавці тепер мають витрачати для продовження дозволу на такий самий строк.
Зміни 2018 року: порядок в’їзду та можливість проживання
Якщо зміни, запроваджені у 2017 р., здебільшого стосувалися порядку отримання дозволу, у 2018 р. змінилося міграційне законодавство з інших питань. У січні 2018 р. були запроваджені додаткові перевірки іноземців-громадян певних країн під час перетину ними українського кордону та проходження прикордонного контролю. Зокрема, була запроваджена процедура сканування відбитків пальців під час перетину кордону.
В лютому 2018 р. набули чинності вимоги до оформлення віз для в'їзду в Україну в електронному вигляді, а тому з’явилася можливість для громадян певних країн оформити разову візу на веб-платформі МЗС для поїздок в Україну з туристичною або діловою метою на строк до 30 днів.
З червня 2018 р. було запроваджено кардинально новий підхід до порядку отримання посвідок як на постійне, так і на тимчасове проживання (остання є необхідною для іноземців, які приїжджають Україну для працевлаштування). Починаючи з 01.06.2018 р. посвідка видається у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. До такого носія вносяться, серед іншого, біометричні дані іноземця, у зв’язку з чим подання документів для отримання посвідки тепер здійснюється іноземцем особисто. Це зумовлено тим, що під час подання документів здійснюється отримання деяких біометричних даних (параметрів) іноземця (зокрема, відцифрованого образу обличчя та відбитків пальців рук).
Іноземцям, які прибули в Україну для працевлаштування, як і раніше, посвідка видається на період роботи в Україні, який зазначається у дозволі. У разі закінчення строку дії посвідка підлягає обміну, а не продовженню.
Вже у липні 2018 р. були прийнятті зміни, які дозволяють іноземцям (за винятком громадян Російської Федерації), яким не потрібно отримувати довгострокову візу, подати документи на отримання посвідки без виїзду за межі України після отримання ними дозволу.
Отже, порядок працевлаштування іноземців за останні роки зазнав суттєвих змін, загальна сукупність яких спрощує залучення до роботи в Україні високооплачуваних працівників та заохочує до здійснення приватними іноземними особами інвестицій в Україну. Зведення до мінімуму кількості документів, необхідних для отримання дозволу, та прямий дозвіл іноземцям працювати на умовах сумісництва, разом зі збільшенням строку, на який можна отримати дозвіл, безперечно, позитивно сприйняті бізнесом. Водночас збільшення плати за видачу дозволу та запровадження вимоги щодо мінімального розміру заробітної плати іноземного працівника звужують коло робіт, до яких економічно доцільно залучати іноземців. Загалом, останні законодавчі зміни значно спрощують процедуру документування іноземних працівників (особливо у порівнянні з міграційними вимогами іноземних країн), тому вони мають позитивно оцінюватися іноземними інвесторами як один із чинників підвищення інвестиційної привабливості України.