Олексій Іванович Бахмутський (17 березня 1893 — 25 вересня 1939) — український винахідник, конструктор першого у світі вуглевидобувного комбайна. Народився 17 березня 1893 р. у селищі Петрово-Мар'ївка на Луганщині в родині шляхового обхідника. Після закінчення трьох класів школи почав працювати на шахті «Тетяна» мастильником підйому, лебідчиком, помічником слюсаря.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У 17 років вже працював електромонтажником на шахті. З початком Першої світової війни був призваний до армії — в телеграфно-телефонні майстерні Південно-Західного фронту, де займався навчанням солдатів зв'язку і де зробив один зі своїх перших винаходів — фонічний виклик телефоном. Після війни працював головним механіком Первомайського рудоуправління на Донбасі.
У 1924 році механік Бахмутський взявся впроваджувати на шахті куплену за кордоном врубову машину. А коли з механізованої лави потужним потоком пішло вугілля, його висунули на посаду головного механіка Первомайського рудоуправління, яке об'єднувало понад десять шахт. Сталося так, що механіки німецької фірми «Ейгофф», які були зобов'язані за договором змонтувати та пустити в лавах Першотравневого рудоуправління п'ять врубових машин — новинок гірничої техніки, — затрималися з прибуттям. Олексій Бахмутський зголосився зробити це замість німецьких механіків, для чого залучив найкращих механіків та слюсарів із шахт управління. Завдання було успішно вирішено.
Потім займався удосконаленням конвеєрів фірм Фрейліх і Клюпфель, які вимагали частих ремонтів. Зроблений у майстернях Первомайського рудоуправління конвеєр виявився настільки надійним, що його після випробування рекомендували до поширення.
У 1932 році Бахмутський спроєктував і зібрав у майстернях управління комбайн Б-1. У вересні того ж року Кадієвський міськком партії розглянув інформацію про випробування Б-1 і прийняв рішення всіма силами допомогти якнайшвидше пустити такі машини в забої: «Надаючи величезного значення цьому новому механізму у гірничій справі, що обіцяє велике майбутнє у справі соціалістичної механізації Донбасу, міськпартком вважає за необхідне: доручити тресту «Кадіїввугілля» поставити перед Наркомважпромом питання про випуск першої серії комбайнів для розгорнутого застосування їх у кількох шахтах».
За кілька днів технічна рада тресту «Кадіїввугілля» заслухала звіт Бахмутського. Було зазначено, що проблема створення комбінованої машини, що дозволяє одночасно виробляти зарубку, відбійку та навалку вугілля, з винаходом Бахмутського «принципово і практично вирішена».
Газета «Кадієвський робітник» писала у ті дні: «Механік Первомайського рудоуправління т. Бахмутський сконструював гірський комбайн, який спущений у шахту „Альберт“, випробуваний у роботі та показав чудові якості. Гірський комбайн працює у 100-метровій лаві, одночасно зарубує, відбиває та навалює вугілля, замінюючи на один цикл 12 наваловідбійників, 6 відбійників та 2 бурильники, механізує найбільш важкі, трудомісткі процеси вуглевидобутку. З пуском гірського комбайна у вибої немає ручної праці».
Державний комітет Ради Міністрів СРСР із впровадження передової техніки в народне господарство видав О.І. Бахмутському авторське свідоцтво №71767 на винахід «Вугільний комбайн» з пріоритетом від 9 липня 1932 року.
До 1 травня 1933 року було вироблено комбайн Б-2. Основне випробування Б-2 проходив на шахті ім. Крупської, на пласті «Великан 3». Б-2 залишили на шахті для експлуатації, де він і працював тривалий час. Використовувати його можна було лише за пологого залягання на м'якому вугіллі.
У 1936 році пройшов випробування комбайн Б-4, зроблений на Горлівському заводі, а водночас у майстернях Першотравневого рудоуправління О. Бахмутський з його помічником Ф. Чекмарьовим монтували нову модель марки Б-5, в якій вирішили замінити нижню штангу баром із різальним ланцюгом. Незабаром цей комбайн тримав іспит: за кілька діб пройшов на різних режимах вісімдесят метрів.
Комбайн Бахмутського був першою машиною, яка одночасно здійснювала зарубування, відбійку і навалку вугілля у вибої. Наступну вдосконалену модель (комбайн Б-2) було побудовано у 1934 році. За сім років створили шість моделей комбайна Бахмутського. Після низки вдосконалень Горлівський завод ім. С. М. Кірова випустив в 1939 році промислову серію комбайнів (5 машин типу Б-6-39), які успішно працювали на шахтах Донбасу до початку німецько-радянської війни в 1941 році. Конструктивні рішення, запропоновані Бахмутським, надалі були використані в багатьох типах радянських комбайнів (наприклад, «Донбас» і «Горняк»).
У січні 1939 року серед перших гірничих інженерів країни Олексія Івановича Бахмутського було нагороджено орденом Леніна, а нарком С. Орджонікідзе виділив для нього легковий автомобіль М-1. Наркомат вугілля приймає рішення приступити до серійного випуску комбайна Бахмутського. Для комбайна, винайденого геніальним українським механіком, не було жодних проблем у виконанні зарубки, відбійки та навалки вугілля просто посеред вибою.
Під час окупації Донбасу гітлерівці полювали за комбайном Бахмутського. Не дивлячись на намагання шахтарів, які зуміли демотувати та вивести дві машини, а дві надійно сховати на місці, один Б-6-39 все-таки потрапив до рук ворогів, і вони відправили його в Рур. 1944 року німецький журнал «Глюкауф» публікував матеріали випробувань трофейних вугільних комбайнів на німецьких шахтах і відзначив значне випередження донбаської техніки відомих світових аналогів.
До комбайна Бахмутського жодна машина на планеті не могла виконувати всі ці операції одночасно, та ще й з такою неймовірною продуктивністю. Закордонні винахідники не могли повірити, що український шахтар створив таку прогресивну і складну техніку. За нашою країною закріплено світовий пріоритет у створенні вугільних комбайнів. Нині буквально всі сучасні машини, що працюють у гірничодобувній сфері, базуються на розробках українського, а не російського, як можна прочитати в інтернеті, винахідника О.І. Бахмутського.
Помер винахідник 25 вересня 1939 року від травми, отриманої при випробуванні нового комбайна С-24 виробництва Горлівського машинобудівного заводу. Похований у м. Бахмач на Центральному (Менжинському) міському цвинтарі.
У м. Бахмач (до 4 лютого 2016 року м. Первомайськ) було відкрито технічний музей, кілька розділів в якому присвячено О. Бахмутському, зокрема розвитку запропонованої ним комплексної механізації робіт в очисних забоях; на будівлі колишнього тресту «Первомайськвугілля» встановлено меморіальну дошку, одна з вулиць міста і ПТУ №74, яке готує гірничі кадри, названі ім’ям Олексія Бахмутського. У день святкування 250-річчя Донбасу в центрі міста Бахмач було відкрито пам’ятник із сірого граніту. На ньому напис: «Олексій Іванович Бахмутський – винахідник першого у світі вугільного комбайна (1893-1939)».
Рівно 130 років минуло від дня народження цього видатного майстра і майже сторіччя (пріоритет від 9 липня 1932 року) з моменту появи його головного винаходу, але і досі, попри приборкання енергії атома, людство залежить від вугілля. Олексій Іванович Бахмутський у прямому значенні слова віддав своє життя, щоб люди всього світу не відчували потреби в корисних копалинах, необхідних для життя людини та безперебійної роботи світової вугільної промисловості.