Розвиток і набуття особливого статусу правом інтелектуальної власності відчувається чи не щодня. Попри відсутність високих економічних, соціальних та політичних показників, можна спостерігати, як українських винахідників, науковців та всіх, хто розробляє певні ноу-хау, переманюють на роботу до інших держав. Більше того, все частіше такі запрошення отримує молодь, яка вже має певні напрацювання та змогла продемонструвати свої здібності.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Та все ж далеко не завжди автори розробок знають про необхідність реєстрації всіх напрацювань задля збереження за собою прав. І це можна назвати великою проблемою в Україні.
Причин для виникнення цієї проблеми можна назвати декілька: незнання законодавства, недовіра до державних структур або ж відсутність бажання займатися довготривалим та витратним процесом.
З іншого боку, можна спостерігати глобалізацію світової економіки і мінімізацію у веденні бізнесу та комунікації між державами, що надає дедалі більшого значення правовій охороні винаходів. Тож постає питання щодо міжнародного патентування.
Насправді потреба в міжнародному патентуванні виникла досить давно, і вже в другій половині ХХ століття було розроблено та підписано Договір про патентну кооперацію (англ. Patent Cooperation Treaty (далі – PCT) – міжнародний договір у сфері патентного права, укладений 35 державами у місті Вашингтоні 19 червня 1970 року.
Найголовнішою нормою договору є те, що він передбачив подання «міжнародної патентної заявки». Одна така заявка дозволяє отримати правовий захист на винахід у багатьох країнах одночасно. Така заявка може бути подана будь-ким, хто є громадянином або резидентом країни – учасниці договору.
З огляду на актуальність питання, 14 травня за сприяння Всесвітньої організації інтелектуальної власності (далі – ВОІВ) і Державної служби інтелектуальної власності в приміщенні Українського інституту промислової власності було проведено семінар на тему ознайомлення з системою Договору про патентну кооперацію.
З основною доповіддю на семінарі виступив Михайло Гавриков, старший менеджер по програмах відділу міжнародної співпраці в рамках РСТ, ВОІВ, який розкрив загальну систему РСТ та деталізував важливі моменти.
Зокрема, пан Гавриков наголосив, що після подання національної патентної заявки протягом року відбувається подача значної кількості міжнародних заявок з проханням надання пріоритету відповідно до Паризької конвенції, що включає в себе безліч формальних вимог, пошуків за заявками, публікацій, експертиз і процедур розгляду заявок, а також переклади заявок на іноземні мови та сплату національних мит упродовж 12 місяців.